Користувач:Амонс Максим/Амонс Максим
 | Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (березень 2023) |
Безсполучникове речення — це складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації та розділових знаків.
Між частинами безсполучникового речення (БСР) ставляться розділові знаки: кома, крапка з комою, тире і двокрапка.
Між однорідними частинами безсполучникових складних речень виділяють такі основні види смислових зв'язків:
- одночасність дій, явищ: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки.;
- послідовність дій, явищ: Минають дні, минає літо, настала осінь;
- зіставлення чи протиставлення змісту частин: Сіроманець уже не котився — його котив вітер (М.Вінграновський)..
За будовою безсполучникові складні речення, що виражають одночасність або послідовність дій, є відкритими синтаксичними одиницями й можуть мати необмежену кількість частин.
Речення із зіставними чи протиставними зв'язками у своєму складі мають завжди тільки дві частини (тобто є двочленними). Вік живи — вік учись. (Народна творчість). Буде каяття на світі — вороття не буде (Т. Шевченко).
Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами за будовою є двочленними. За смисловими зв'язками вони поділяються на кілька видів:
- Безсполучникові складні речення з умовним значенням. У цих реченнях перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини. Своїх батьків поважатимеш — шану від власних дітей матимеш..
- Безсполучникові складні речення з часовим значенням. У них перша частина вказує на час здійснення дії, про яку йдеться в другій частині. Зійде сонце — утру сльози...
- Безсполучникові складні речення з причиновим значенням. У цих реченнях друга частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться в першій частині. Пора до двору: сходять місяць і зоря.
- Безсполучникові складні речення з наслідковим значенням. У них друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в першій частині. Весною сій — восени збереш.
- Безсполучникові складні речення з пояснювальним значенням. Друга частина цих речень розкриває, пояснює чи уточнює зміст першої частини. Щастя не кінь: прямої дороги не визнає.
Між частинами безсполучникового складного речення ставлять кому, коли вони виражають
- одночасність подій, наприклад: Світило сонце, парувала земля.(Петро Панч)
- послідовність подій, наприклад: Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т. Шевченко.)
Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, коли:
- наступна частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в попередній, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т.Шевченко.)
- зміст частин протиставляється або зіставляється, наприклад: Зрубав дерево - посади два.
- наступна частина порівнюється за змістом з попередньою, наприклад: Гляне — воду витре. (Т. Шевченко.)
Двокрапка ставиться, коли:
- друга частина складного речення конкретизує, пояснює або доповнює зміст першої частини, наприклад:
Поступово давні медики усвідомили: потрібно постійно вивчати будову живих організмів
- Друга частина виражає причину того, що відбувається в першій частині, наприклад:
Хат не було видно: вони потонули в снігу.
Крапку з комою ставлять між поширеними частинами БСР, у середині яких уже є розділові знаки, наприклад:
Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари. (Т. Шевченко.)
- Крапку з комою також ставлять між частинами БСР далекими за змістом, наприклад:
Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий. (Панас Мирний.)
Першу частину таких речень вимовляють із підвищенням тону, а після паузи тон потрібно знизити.
Інтонація як специфічний і основний засіб зв’язку частин безсполучникового складного речення може бути різною:
- перелічувальна, яка виражає відношення однорідності;
- зіставлення й протиставлення;
- зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості;
- з’ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.