Користувач:Анна Дембіцька/Чернетка
Окулесика – наука про мову очей в інтерактивній візуальній поведінці людей. [1] Є окремим лінгвістичним напрямом невербальної усної комунікації.
Контакт погляду є найдієвішим видом немовленнєвого спілкування. Очі – особливий орган людського тіла, який виконує не лише важливу фізіологічну функцію, але й має значення у психічному та соціальному аспектах людського життя. Дослідження, проведені під керівництвом Стівена Яника і Родні Уелленса в університеті Майямі у Флориді, показало, що 43,4 % часу, упродовж якого нашу увагу зосереджено на якійсь людині, ми приділяємо її очам, тоді як рот ледве-ледве дотягає до другого місця, вдовольняючись 12,6%. (Рот і очі разом поглинають 56 % нашої уваги) [2]
Головними характеристиками стають напрям погляду, тип погляду (спосіб візуального впливу). Прямий погляд в очі, який зазвичай трактується як погляд виклику, зазвичай гіпнотичний або агресивний, такий, що викликає в адресата збудження, ставить його в скрутне становище. Тому правилами етикету прийнято, щоб прямий погляд був коротким за тривалістю.
Відповідно до функцій, вирази очей можуть мати такі змісти:
- готовність до комунікації;
- придушення волі або впливу на іншого, контроль над партнером і його поведінкою;
- бажання до встановлення контакту і отримання інформації; висловлення почуттів.
«Головними ознаками, що характеризують комунікативну поведінку очей, є тривалість, інтенсивність, статичність/динамічність поглядів, напрямок, або лінія, погляду, об'єкт погляду – «на що спрямований погляд» і тип погляду, тобто сам спосіб візуальної взаємодії. Крім того, у формулюванні правил візуальної поведінки важливу роль відіграють такі параметри, як рух і величина очей, переміщення погляду з одного об'єкта на інший, тривалість погляду і візуального контакту.
Основні комунікативні функції очей – це:
- а) когнітивна (прагнення передати очима деяку інформацію і прочитати інформацію в очах партнера по комунікації);
- б) емотивна (вираз почуттів очима і зчитування з очей почуттів, що їз висловлюють партнери по спілкуванню один до одного);
- в) контролю (здійснення очима моніторингу з метою перевірки, як сприйняте і зрозуміле передане повідомлення або якийсь його фрагмент, вказівка адресату, що мовець закінчив передачу тому якоїсь частини інформації);
- г) регулятивна (очима висловлюється вимога вербальним або невербальним способом відреагувати на передане повідомлення або ж, навпаки, придушити передбачувану реакцію).
У окулесиці прийнято розрізняти такі види поглядів і візуальної поведінки людей в діалозі :
- «односторонній погляд» (one-sided look), погляд однієї людини на іншу (але не на обличчя);
- «погляд в обличчя» (face gaze) – погляд однієї людини на особу іншого;
- «прямий погляд в очі» (direct еуе gaze);
- «спільний погляд» (mutual gaze) – погляд партнерів один одному в обличчя;
- «контакт очей», або «візуальний контакт» (eye contact) – обидва партнера усвідомлено дивляться в очі один одного (пор. російське переглядатися);
- «уникнення погляду» (gaze avoidance) – ситуація, коли один з учасників діалогу (або обидва) прагне уникнути погляду в очі з боку співрозмовника;
- «пропуск погляду» (gaze omission) – коли людина має явний намір уникнути контакту очей, не дивитися на партнера.
«Містер мова тіла» Алан Піз наводить такі різновиди поглядів [3]:
- Діловий погляд;
- Соціальний погляд;
- Інтимний погляд;
- Косий погляд.