Користувач:Левчич Василь/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
в рамках конкурсу «CEE Spring 2015».
Від розміру та якості цієї статті станом на кінець конкурсного тижня і на кінець усього конкурсу залежатиме
остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив.

Плітвіцькі озера[ред. | ред. код]

Плітвіцькі озера (Plitviс'ka jezera) – заснований у 1949 р. на площі 19 172 га народний парк у Хорватії [1]. У 1979 р. включений до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Тепер площа найвідомішого і найкрасивішого хорватського державного заповідника «Плітвіцькі озера» становить 29 482 га. (за даними ЮНЕСКО – 19 479 га) [2]. Назва «Плітвіцькі озера» була вперше записана священиком Домініком Вукасовичем з Оточац у 1777 році. Розташований заповідник на Динарському нагір’ї, яке є у цьому районі класичним прикладом розвитку карстових* явищ. Найвища горанагір’я – Мала Капела (1280м.). На території Динарського нагір’я є кілька державних заповідників (Горськи- Котар, гірські масиви Дурмітор, Ловчен, Прень, долина ріки Тара, Плітвіцькі озера та інші). Плітвіцькі озера знаходяться у верхів’ях ріки Корана, між гірськими масивами Велика Капела, Мала Капела і Плешевиця, складеними в основному вапняками. Води річки Корана, протікаючи через вапняки, за тисячі років утворили бар'єри із травертину**. Ці природні плотини затримують воду в утворених таким способом озерах. Гідрогеологічні і кліматичні особливості цієї місцевості такі, що дерева, гілки і листя, що падають у воду, швидко покриваються так званими кальцефілами («крейдовими рослинами»), які, відмираючи, утворюють тверді відкладення, що перекривають русло річки. Для збереження умов цього природного процесу води у національному парку не очищуються від повалених дерев. Заповідник створений для охорони унікального каскаду з 16 карстових озер, що розташовані терасоподібно і з’єднані між собою протоками. Тут нараховується 140 водоспадів, 20 печер, багато гротів і джерел. Озера поділені на дві групи: Верхні і Нижні. Загальна площа озер 217 га., сумарна довжина їх більше 8 км. Озера живлять п’ять річок: Корана, Црна, Бієл, Пливіци і Рієчіца. Найвище озеро каскаду - Прощальне (друге за величиною), знаходиться на позначці 636 м. над рівнем моря, а найнижче озеро Новаковіца-Брод – нижче на 133 м., на позначці 503м. Найбільше озеро Коз’яков має площу 82 га, глибина його досягає 45м. [3]. Великий інтерес у спелеологів викликають печери парку, особливо ті, які знаходяться під водоспадами. Печера Голубняца має довжину 165 м., у ній спостерігаються сталактити. Візитівкою національного парку є водоспади Veliki Slap і Sastavci. Вони вважаються одним із найкрасивіших місць у світі. Плітвіцькі озера розташовані в дивовижній за своєю красою долині, на один кілометр довжини якої припадає по 2 озера і по 20 водоспадів. Ця дорогоцінна перлина Далматинського берега Адріатичного моря була недоступна для туристів до кінця 50-х років ХХ ст. Благоустрій Плітвіцьких озер розпочався 1958 р. з влаштування пішохідних дерев’яних доріжок. Адміністрація парку поставила собі за мету зберегти існуючу природну рівновагу від негативного впливу людини. Тому на території парку категорично заборонено влаштовувати пікніки, розпалювати вогнище, купатися і навіть ходити з собакою. А для огляду чарівних витворів природи діють маршрути екологічно чистих електропоїздів, поромів і прогулянкових катерів на електричній тязі [4]. Озера оточені лісом із бука, ялини, тису, ялиці, що зберігся з найдавніших часів і здатний самовідновлюватися. Його густі зарості часом нагадують тайгу [5]. Тут зустрічаються бурі ведмеді, вовки, лисиці, косулі, кабани, 120 видів птахів, 70 з яких гніздуються тут постійно. 1995 р. флора і фауна на території парку потерпіла від бойових дій між прихильниками хорватської незалежності і сербськими бунтівниками. Але тепер територія розмінована, а природа залікувала нанесені їй пошкодження. Хорватія – одна з найменших країн Європи (площа 56,610 тис. км2.; для порівняння – Україна має площу 600,7 тис. км2). Хорватія визнана країною, що найменше забруднена в Європі і найменше постраждала від урбанізації на північному узбережжі Середземного моря. Близько 10% її території займають національні парки і заповідники [6].

Примітки[ред. | ред. код]

  • *Карст - (Karst, від назви плоскогір’я в Альпах). Вигляд і властивість земної поверхні на територіях, грунт яких складається з розчинних водою крупнозернистих порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі). Виражається в утворенні печер, пустот, западин і т. ін.
  • **Травертин – легка пориста порода, вапняковий туф, що його відкладають кальцієві мінеральні джерела; використовується як будівельний матеріал.

Література[ред. | ред. код]

1.Берест І. Найцікавіші визначні пам’ятки Східної Європи // Кур’єр Експо. - 2008. №2. березень.

2.translate. google. com. ua

3.vsviti. com. ua /nature /1054

4.Антонович И. Хорватия. - Загреб: Хорватское туристическое сообщество. 2003. – С. 27.

5.Большая Советская Энциклопедия. – М.: Советская Энциклопедия. 3-е изд. 1975. Т. 20. – С. 35.

6.Шафранская Ю. Хорватия. Острова. Акватория счастья.// Шик. Путеводитель по красивой жизни. – Москва & Петербург. 2011. №8 – С. 3.