Користувач:Лозовіцький Павло Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ МИРОНІВКА

Адреса: 08853, Київська обл., Миронівський р-н, п/в Центральне, 30 Телефон: 04574 7-41-97 E:mail: msmyronivka@meteo.gov.ua Транспорт: Час роботи: цілодобово Начальник: Свистільник Тетяна Петрівна

1. Призначення. Агрометеорологічна станція Миронівка проводить метеорологічні спостереження за видимістю, хмарністю, атмосферними явищами, температурою повітря та ґрунту, вологістю повітря, атмосферним тиском. Взимку проводяться спостереження за ожеледо-паморозевими явищами та сніговим покривом. Веде агрометеорологічні спостереження за сільськогосподарськими культурами, які висіваються на полях Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, ДП ДГ «ЕЛІТА» та ПРАТ НВФ «УРОЖАЙ» м. Миронівка. Працівники станції ведуть безперервні спостереження за зростанням основних с/г культур та впливом погодних умов на них. Основний принцип агрометеорологічних спостережень – обов’язково паралельне в часі і просторі проведення спостережень за станом і зміною агрометеорологічних факторів та за зміною в розвитку, зростанні та стані с/г культур та в формуванні елементів їх продуктивності та кінцевої продукції. Після 1974 р. на станції встановлено прилад для вимірювання нижньої границі хмар та анеморумбометр – прилад, який замінив флюгер. Ці прилади значно полегшили умови метеоспостереженнь та поліпшили їх якість. Упроваджено радіометричні спостереження за природнім радіаційним фоном, які ведуть регулярно до нині. Коли сталась аварія 26 квітня 1986 р. на ЧАЕС, то станція перша в районі зафіксувала високий радіаційний фон. Нинішню роботу неможливо уявити без комп’ютерних технологій. Перший ПК на станції з’явився в 1999 р. Зараз на станції встановлено барометр – БАР (електронний вимірювач тиску), впроваджено програму АРМ МЕТЕО, яка забезпечує передачу метеоінформації в оперативному режимі. Створено та успішно використовуються електронні варіанти ТСГ-1, ТСГ-6, ТМ-9, комплексних графіків метеоданих. Станція співпрацює з науковцями Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, районною та місцевою владою, виробниками АПК в сфері забезпечення агрометеорологічною інформацією та попередженнями про стихійні небезпечні явища. Начальник станції входить до складу районної комісії з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій. В зону агрометобслуговування агрометстанції Миронівка входить не тільки Миронівський район, а й Кагарлицький, Богуславський, Таращанський, Рокитнянський. Станція входить в міжнародну систему спостережень. Дані метеорологічних спостережень агрометстанції Миронівка отримують синоптики Америки та Європи з метою складання синоптичних прогнозів. Вони високо оцінюють якість спостережень. Зміст

 [сховати] 

1. Призначення 2. Історія 3. Структура 4. Керівники 5. Нагороди 6. Примітки 7. Посилання на джерела

2. Історія В травні 1913 року цукрозаводчики утворили метеорологічний відділ Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка. Із архівних записів, що зберігаються в Миронівському інституті пшениці ім. В. М. Ремесла: “Основну діяльність з метеопитань взяв на себе Олексій Константинович Філіповський. Для проведення спостережень в парку поблизу станції обладнано відповідно будиночок для спостережень. Спостереження вів Йовенко. З 1 травня 1913 року почалися постійні спостереження.” Із книги “Сортовые станции сахаротреста”(1922-1923 р. ст. 44-65): “Крім чисто дослідної роботи, ведеться і метеорологічна робота. Є метеорологічна установка, яка робить висновки про кліматичні характеристики даного пункту. Станція була забезпечена самописцями”. Всі метеорологічні спостереження в той час велись за чотирьох строковим циклом. Для вдосконалення спостережень використовували самописці, це прилади, які фіксували (на спеціальних стрічках) цілодобово температуру та вологість повітря і були вони встановлені в метеорологічній будці на метеомайданчику. Тут же був встановлений дощомір, яким двічі на добу вимірювали кількість опадів. Ще був самописець тиску, який стояв у приміщенні – це третій напівповерх хімічної лабораторії, де розміщувався метеорологічний відділ. На даху цього ж приміщення був встановлений флюгер – велись спостереження за напрямком та швидкістю вітру. “З 1913 року ведуться метеоспостереження, що дали можливість охарактеризувати кліматичні умови Миронівської дослідної – селекційної станції та співставити їх з умовами інших буряковиробляючих районів від Подолії до східної частини Воронезької губернії.” В 1921 році на базі даних спостережень метеорологічного відділу Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка була утворена метеорологічна станція Миронівка, яка залишилася підвідомчою селекційній станції, але уже увійшла до мережі гідрометслужби. Метеорологічна станція була 2-го розряду 1-го класу. В такому статусі метеорологічні спостереження тривали до початку Другої світової війни. Поновила роботу метеорологічна станція після війни, хоча, за спогадами очевидців, метеоспостереження велись і за окупаційного режиму, але, нажаль, матеріали спостережень не збереглись. В 1944 році після звільнення території селекційної станції від фашистів почалось нове відродження метеорологічної станції вже під керівництвом Тютюнник (це була жінка, але ім’я та по-батькові невідомі) – пропрацювала вона дуже короткий час. В січні 1945 року начальником станції стає Захаров І.С.. Станція поступово відроджується – впроваджуються нові прилади та спостереження. Розширюється спектр спостережень за сільськогосподарськими культурами. В 1946 році станції було надано статусу агрометеорологічної. З цього часу станція повністю перейшла до складу гідрометслужби, але тісний зв’язок з селекційною станцією не припинявся. Ведуться спільні наукові роботи. Керівництво селекційної станції надає допомогу у вирішенні виробничих питань. Та вже з квітня 1947 року змінюється начальник - станцію очолює Сукайло С. Г. Стає питання розбудови станції – виділення землі під метеорологічний майданчик та забудову приміщень станції. Вводяться нові посади: старший інженер-агрометеоролог та інженер-агрометеоролог. Розширюється науково-тематична робота. В 1948 році на околиці дослідної селекційної станції с. Миронівка офіційно виділяється ділянка землі (1,0 га) під забудову агрометстанції. 24 серпня ц.р. здійснюється переміщення метеомайданчика із парку в поле. У травні 1949 року Миронівську агрометстанцію перейменовують в агрометстанцію ім. Старченка (так йменувалась вона до 1980 року) – надалі й до нині агрометстанція Миронівка. У вересні 1949 р. на посаду начальника призначено Татарінова А.Р. У березні 1954 року, директор селекційної дослідної станції А.Й. Фрідріх та начальник гідрометслужби Т.К. Богатир призначили начальником станції Хідько Н.М., яка плідно працювала до виходу на пенсію в 1970 році. Під її керівництвом, спільно з науковцями дослідної станції, велись наукові роботи по визначенню критичних температур вимерзання озимих культур. Значно розширився спектр метеорологічних, агрометеорологічних спостережень та були введені актинометричні спостереження (за сонцем). З 1 січня 1966 року всі метеорологічні спостереження було переведено на восьми строкові. Чимало сторінок станції пов’язано з ім’ям Надії Миколаївни, це людина неабияких організаторських здібностей, хороша господиня. На її плечі лягло повністю будівництво житлового будинку для персоналу, робочого та підсобного приміщень, які були зведені в 1955-1956 році. Будівництво здійснювалось за державні кошти гідрометслужби та значної допомоги селекційної станції. Колектив станції під керівництвом начальника окультурили територію, посадили декоративні та фруктові дерева, які й сьогодні радують людей. Надія Миколаївна мудра, добра наставниця – виховала не одне покоління агрометеорологів. Вже будучи на пенсії, вона час від часу поверталась на роботу, щоб надати посильну допомогу. Вона зуміла зробити станцію кращою не тільки на Київщині, а й в Україні та колишньому СРСР. З 1970 по 1973 рік начальником станції працюввав Суховецький Анатолій Йосипович, а з 1973 по 1974 рік – Шаповалова Зоя Петрівна. В ці роки відбувалась широкомасштабна розбудова, тепер вже Миронівського НДІСНП. Поза увагою не залишили і агрометстацію. Розпочався другий етап відродження агрометстанції з жовтня 1974 року, коли до керівництва станцією приступила Кощавка Марія Миколаївна. Ця енергійна, творча, мудра жінка була керівником станції упродовж 9 років. На її плечі ліг значний об’єм робіт з яким вона дуже вдало вправлялась. За цей час було перебудовано та добудовано приміщення станції, проведено центральне опалення, установлено сантехнічне обладнання в приміщеннях. На станції з’явилися нові сучасні прилади та обладнання. Марія Миколаївна створила “Агрометеорологічний бюлетень багаторічних даних по Миронівському району”, який був довгий час незамінним у роботі. Станція стала ґрунтовною базою проходження практики для студентів вузів та технікумів з усього СРСР. Труд Марії Миколаївни високо оцінювало керівництво гідрометслужби. Щороку колектив станції нагороджувався почесними грамотами гідрометслужби УСРС та СРСР. Нині Марія Миколаївна успішно працює начальником відділу гідрометзабезпечення та обслуговування Вінницького ЦГМ. У 1983 році її змінює в керівництві Захарова Людмила Іванівна (яка до цього довгий час працювала інженером - агрометеорологом на цій же станції), але керувала станцією лише півтора року. З серпня 1985 року начальником агрометеорологічної станції Миронівка за наказом начальника Державної гідрометеорологічної служби України Скрипника В.Ф. призначено - Свистільнік Тетяну Петрівну (донька Хідько Н.М. та ученицю Кощавки М.М.). Свистільнік Т.П. очолює станцію більше 30 років. За багаторічну сумлінну працю нагороджувалась грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії та Миронівської РДА її присвоєно звання “Почесний працівник гідрометслужби України”. На сьогодні агрометеорологічна станція Миронівка одна в Україні із статусом «агрометеорологічна» і є оперативно – виробничою організацією Центральної Геофізичної Обсерваторії. Хочеться добрим словом відмітити ветеранів праці метеослужби Остапенко М.Й., Дуброву Л.В., Ковальську Л.М., які відпрацювали все своє свідоме життя на агрометстанції та внесли неабиякий внесок в її розвиток, нині на заслуженому відпочинку. Добрим словом слід згадати, на жаль, нині покійну Новіцьку Віру Демидівну, яка працювала техніком-метеорологом з 1972 по 2008 рік На станції зберігається та вчасно поповнюється фондовий матеріал із 1945р., на базі якого агрометеорологи станції складають агрометеорологічні прогнози: запасів продуктивної вологи в ґрунті на початок вегетації, цвітіння плодових дерев, цвітіння трав, строків сівби гречки агрометеорологічних умов розвитку с/г культур. Такі прогнози допомагають с/г виробникам вчасно посіяти, зібрати врожай та зберегти його. Невтомна праця працівників станції (на всіх етапах історії) та їх плідна робота була неодноразово відмічена почесними грамотами та відзнаками не тільки в Київській області, Україні, а й в інших країнах світу. Вагомий слід в досягненнях високих показників внесли всі начальники агрометеостанції Миронівка. Кожен з них був досвідченим, відповідальним, цілеспрямованим. Сьогодні хочеться висловити слова вдячності та низько вклонитися людям всіх поколінь, чия праця за століття створила міцний фундамент для подальшого вдосконалення роботи та відповідних умов праці.

3. Структура та штат На станції працює злагоджений досвідчений (п’ятеро мають вищу освіту) молодий колектив: агрометеоролог 2кат. Ходир О.В., в.о. агрометеоролога 2кат. Шелепова А.П.; в.о. техніка-агрометеоролога 1кат. Криворучко Л.О., технік-агрометеоролог 1кат. Чайка О.М.; технік-агрометеоролог б/к Бондаренко Т.М.; техніки-метеорологи 2кат. Доник Н.П., Степаненко М.В.; техніки-метеорологи б/к ., Орлова Т.С., Коваль Ю.О.

4. Керівники: 1921-1930 хто був начальниом невідомо, 1930-1941 Малиш М.В. 1945-1947 Захаров І.С.. 1947-1949 Сукайло С.Г., 1949-1954 Татарінов А.Р., 1954-1970 Хідько Н.М., 1970-1973 Суховецький А.Й., 1973-1974 Шаповалова З.П., 1974-1983 Кощавка М.М., 1983-1985 Захарова Л.І., З 1985 - Свистільнік Т.П.

5. Нагороди За сумлінну працю колектив неодноразово нагороджувався почесними грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії та неодноразово виборював почесне звання кращої станції Київщини.

7. Посилання на джерела • Офіційний сайт Центральної геофізичної обсерваторії. • Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет советской власти. — Л.: Гидрометеоиздат, 1970. • Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-Центр, 2004. — 176 с. • Дугінов В.І,, Соколов В. В. Київська обсерваторія — колиска гідрометслужби України // Праці Центр. геофіз. обсерваторії.- 2005. — Вип. 1(15). • Снежко С., Швень Н. 150 лет Центральной геофизической обсерватори на Украине // Метеорология и гидрология. — 2005. — № 5. • Екологічна енциклопедія. — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації». — 2008. — Т. 3. • Галузевий державний архів Гідрометслужби Міністерства охорони навколишнього середовища України