Користувач:Маріна Маркарян/Безсполучникове складне речення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Безсполучникове речення— складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації, тобто без сполучників чи сполучних слів.

Види безсполучникових речень та смислові відношення між частинами

[ред. | ред. код]

За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види:

  • з рівноправними, незалежними одна від одної частинами, наприклад: Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко).
  • з нерівноправними, відносно залежними одна від одної частинами, наприклад: Зайде сонце — Катерина по садочку ходить… (Т. Шевченко).

Смислові відношення

[ред. | ред. код]

Між частинами безсполучникових складних речень виділяють такі основні види смислових зв'язків: РІВНОПРАВНІ

  1. одночасність подій, явищ: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. Творчість);
  2. послідовність подій, явищ: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле(М. Коцюбинський);
  3. зіставлення чи протиставлення подій, явищ: Не русалонька блукає - то дівчина ходить(Т. Шевченко).

НЕРІВНОПРАВНІ

  1. наслідку можна замінити сполучником так що Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Т. Шевченко)
  2. причини можна замінити сполучником бо І не треба долі дорікати: всіх не може одігріть вона (Нар. творчість)
  3. умови можна замінити сполучником якщо Зрубав дерево - посади два(Нар. творчість)
  4. часу можна замінити сполучником коли Гаї шумлять - я слухаю(П. Тичина)
  5. доповнення можна замінити сполучником що Вірю: розум темне зло поборе(М. Руденко)
  6. пояснення можна замінити сполучником а саме Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні(С.Черкасенко)

Розділові знаки та інтонація

[ред. | ред. код]

Між частинами безсполучникового складного речення ставлять кому, коли вони виражають

  • одночасність подій, наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т.Шевченко.)
  • послідовність подій, наприклад: Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т. Шевченко.)

Інтонація переліку: Невелика пауза між частинами; кожну частину вимовляємо однотипно, з поступовим підвищенням голосу; зниження голосу в кінці речення

Крапка з комою

[ред. | ред. код]

Крапку з комою ставлять між поширеними частинами БСР, у середині яких уже є розділові знаки, наприклад:

Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари. (Т. Шевченко.)

Двокрапка

[ред. | ред. код]

Двокрапка ставиться, коли:

  • друга частина складного речення конкретизує, пояснює або доповнює зміст першої частини, наприклад:

Добре тобі, брате: маєш крила… (Т. Шевченко.)

  • друга частина виражає причину того, що відбувається в першій частині, наприклад:

Я сьогодні забарилась: батько занедужав.(Т. Шевченко) Інтонація пояснення: Значна пауза між частинами; частини вимовляємо рівним тоном; пояснювальні слова підкреслено наголошуємо

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, коли:

  • наступна частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в попередній, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т.Шевченко.)
  • зміст частин протиставляється або зіставляється, наприклад: Зійде сонце— утру сльози. (Т. Шевченко.)
  • наступна частина порівнюється за змістом з попередньою, наприклад: Гляне— воду витре. (Т. Шевченко.)

Інтонація зіставлення: Тривала пауза між частинами; першу чстину вимовляємо високим тоном, а другу - зниженим


Джерела

[ред. | ред. код]
  • Заболотній В.В., Заболотній О.В., українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.В.Заболотній, О.В.Заболотній.- Київ : Генеза, 2017. - 272с.

ISBN 978-966-11-0830-0