Користувач:Наталія Алексик/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

СУСПІЛЬНО – ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОШИРЕНЬ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В УКРАЇНІ

Понятійно-термінологічний апарат дослідження.

[ред. | ред. код]

Інфекційні захворювання,туберкульоз, термін та поняття.

[ред. | ред. код]

Термін: Інфекційні захворювання– група захворювань, викликаних проникненням в організм патогенних мікроорганізмів . Для того, щоб патогенний мікроб викликав інфекційне захворювання, він повинен володіти вірулентністю, тобто спокійно долати супротив організму і проявляти токсичну дію. Інфекційні захворювання – хвороби, котрі передаються від однієї людині до іншої. В більших благополучних містах захворюваність і смертність від інфекцій невелика, але як показують данні ВОЗ, залишаються високими у розвинених містах. (Народи і культури. Оксфордська ілюстрована енциклопедія – М: «Інва-М», Під ред. Хаггарт. 2002.) Поняття: Інфекційні захворювання – велика група захворювань людини, викликаних патогенними бактеріями, вірусами. Термін: Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричиняється особливою бацилою – паличкою Коха, та вражає різні органи (здебільшого легені людини і тварин), сухоти. Великий тлумачний словник сучасної української мови – М: «Перун»,2005. Поняття: Туберкульоз – Хвороба, викликана бактеріями. Паличка Коха. Термін: Паличка Коха – мікобактерії групи Mycobacteriumtuberculosis. Медичний довідник для фельдшера – М: «Медицина», гл. ред. Р.П. Зубарев,1965. Поняття: Паличка Коха – вид бактерій, який є збудником туберкульоз.

Характеристика туберкульозу, як захворювання.

[ред. | ред. код]

Ознаки туберкульозу:

Досить багато часу хвороба розвивається в організмі людині, тому зовнішні ознаки проявляються не одразу. Все це відбувається через те, що наша імунна система зупиняє або сповільняє розмножування мікобактерій. Перші ознаки з’являються, коли ступінь ураження досить велика. Ознаки у хворих на туберкульоз спостерігаються наступні:

• Нездужання та слабкість; • Потовиділення вночі, зростання температури; • Різка втрата ваги, виснаження організму; • Безупинний кашель ( триває 2-3 тижні) або кровохаркання; • Біль у грудній клітині, задишка. Всі ці симптоми є вагомою причиною звернутися до лікаря та обстежитися на туберкульоз задля власної безпеки. Можливі випадки, коли огляд не виявляє туберкульозу, в цьому разі не варто уникати можливості виявлення захворювання на ранній стадії, який є незначним етапом хвороби. В разі цього, профілактичне обстеження виявить туберкульоз на досимптомній стадії та надасть змогу зупинити розвиток у більш складні форми. Діагностика і засоби виявлення хвороби:

Діагностика полягає у огляді органів грубної клітини, а також аналіз харкотиння на наявність мікобактерій, що спричиняють туберкульоз.¬

Складається профілактична діагностика з двох основних етапів: Пряма ендоскопія мазка харкотиння; Рентгенологічне дослідження ділянок органів, що уражені туберкульозом. Стадії туберкульозу: Існують дві форми: Заразна – «відрита» форма туберкульозу; Незаразна – «закрита» форма туберкульозу. «Закрита» форма туберкульозу – це рання стадія захворювання, показником якої є наявність невеликих ділянок запалення. «Відкрита» форма туберкульозу – це пізніша стадія, яка виникає внаслідок недолікувування хвороби на перших стадіях. Її наслідки є більш вагомими: ураження запальними процесами великих ділянок з розпадом легеневої тканини. Це призводить до утворення порожнин розпаду – каверн. Це приводить кашель із виділенням харкотиння. Позалегеневий туберкульоз (10% хворих на туберкульоз, інші – ураження легенів) – це незаразна форма туберкульозу. Тому наслідки менш критичні, ніж при туберкульозі легенів. Лікування: Лікування спрямоване на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів, інколи з втручанням хірургії. [1]

Суспільно-географічна характеристика поширення туберкульозу в Україні.

[ред. | ред. код]

Подраздел Поширення хвороби туберкульоз на теренах Європи.

[ред. | ред. код]

Туберкульоз є актуальною проблемою країн Європи. З початку XXI століття основними причинами смертності населення розвинених країн світу стали хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби ендокринної системи, патології інфекційного типу. До останнього й належить туберкульоз, що є також актуальною проблемою в деяких державах Європи. За світовою статистикою, 80% людей, що померли внаслідок інфекційних хвороб загинули саме від туберкульозу. Щорічно хворі становлять близько 9 млн. осіб,з яких помирає 2-3 млн. На стан 2016 року загальна кількість хворих становить 60 млн. Як прогнозують фахівці, якщо не ліквідувати епідемію,то вже до 2020 року кількість інфікованих від туберкульозу сягне близько 2 млрд. осіб, серед яких, за статистикою, помруть 36 млн. осіб.

Серед країн Європи з низьким показником захворюваності на туберкульоз є: Мальта, Ісландія, Швеція, Греція, Фінляндія, Італія, Німеччина, Швейцарія, Нідерланди, Франція, Ірландія. [Аналітично-статистичний довідник за 2000 – 2010 роки М: «Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД”, Київ “Медицина”, Ємець І.М. 2009; c. 8]

З середнім рівнем: Чехія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Угорщина, Польща, Туреччина, Хорватія.

[Аналітично - статистичний довідник за 2000 – 2010 роки М: «Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД”, Київ “Медицина” , Ємець І.М. 2009; c. 9]

З високим рівнем: Естонія, Білорусь, Литва, Латвія, Україна, Росія, Грузія, Молдова, Киргизстан, Румунія, Казахстан. [Аналітично - статистичний довідник за 2000 – 2010 роки М: «Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД”, Київ “Медицина” , Ємець І.М. 2009; c. 9]

Проникнення туберкульозу на територію України.

[ред. | ред. код]

Туберкульозом страждали люди та тварини ще у давнину. За підсумками археологічних розкопок в Угорщині, людські кістки, що було там поховано, належали до пізнього неоліту,це свідчить про те, що уперше туберкульоз з’явився в Європі близько сімох тисяч років тому. Група з університету Единбургу під керівництвом Мюріель Мессон, досліджували 71 кістку, знайдених на розкопках неолітичного поселення. Дослідження виявили сліди чисельних інфекцій та патологічних процесів. Варто відмітити, що окремі кістки при дослідженні виявили ознаки захворюваності людини того часу на гіпертрофічну легеневу остеопатію. Тобто захворюваність легенів. Ця хвороба зараз проявляється, як рак легенів. Але за тих часів, остеопатія ставала наслідком туберкульозу. Одна з кісток мала виявлені ознаки легеневої остеопатії. Вчені провели аналіз молекули ДНК, ті у результаті виявили збудник туберкульозу – мікобактерію туберкульозу.

Але й після цього дослідження вчені продовжували проводились роботи в інших регіонах.

Так у 1904 році поблизу Гейдельберга (Німеччина), було знайдено кістки людини 5 тисяч років до н.е. Пізніше було встановлено лікарем Бертельсом те, що ці кістки були уражені збудником туберкульозу. При дослідженні муміфікованих трупів єгиптян за часів 2000-2750 років до н.е. були знайдені уражені кістки. За допомоги детриту було визначено, що вони були уражені туберкульозом. Всесвітня епідемія туберкульозу бере свій початок наприкінці 19 – початку 20 століть. І в той час Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу та назвав на свою честь. Початок розвитку рентгенології пішов з 1887 року,коли Іван Пулюй відкрив х –промені, згодом його роботу продовжив Кондрат Рентген (1895). Щеплення проти туберкульозу бере свій початок у 1919 році, коли вчені Кальмет і Герен розробили вакцину БЦЖ, де використали живі пригнічені мікобактерії у якості вакцини. В 1993 Ваксман отримав антибіотик стрептоміцин, що був досить ефективним у боротьбі з туберкульозом. У 1954 році було винайдено декілька ліків – ПАСК, ПНКА. В 1965 році було винайдено рифампицій, який використовується і по сьогодення. [2]

Динаміка поширення епідемії туберкульозу на території України.

[ред. | ред. код]

Україна належить до країн з високим показником захворюваності на туберкульоз. За статистикою, в країні щодня виявляється біля 100 нових випадків, кожної години один хворий - помирає. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, епідемія в Україні розпочалась у 1995 році, коли спостерігалося незначне відсоткове перевищення – 1,4% хворого населення. У 2005 році спостерігався вже пік епідемії, який характеризувався наступними даними - 84,4 випадки/100 тис. населення. 2007-2011 є роками, коли розпочалася активна боротьба з хворобою та були досягнуті певні успіхи в ліквідації туберкульозу і вже на стан 2012 року показники показували – 68,1 випадок/100 тис. населення. Тобто порівнюючи з 2005 роком, стан хвороби покращився на 20%. Але не дивлячись на стабілізацію показників, епідемічна ситуація лишається для нас нерівною. Серед причин, внаслідок котрих виникає така ситуація є: несвоєчасне виявлення хворих на заразні форми туберкульозу; неякісне лікування, його низька ефективність, не завершення курсу лікування хворих, внаслідок чого їх стан значно погіршується і перепливає у більш важку форму. [3]

Практична частина.

[ред. | ред. код]

Враховуючи сучасний стан хворих в Україні я вирішила провести соціальне опитування в мережі Інтернет, на базі котрих можливо оцінити свідомість українців стосовно хвороби і на базі отриманого зробити висновок. Усього було проведено 3 опитування. В ньому приймали участь представники від 13 до 25 років. Усі учасники опитування проживають в Україні.

Перше опитування. Питання: Як на вашу думку характеризується стан туберкульозу в Україні на даний час? Варіанти відповідей: 1) Ця хвороба не має ніякого відношення до нашої держави; 2) На даний час повністю ліквідована; 3) Зрідка трапляються випадки захворювань; 4) Країна знаходиться «на порозі» епідемії; 5) Є епідемією. Загалом на питання відповіло 45 чоловік. Голоси були віддані наступним чином: За другий варіант не проголосував ніхто (0%). 3 голоси набрала перша відповідь (6,7%). П’ятий варіант став наступним за кількістю відданих голосів – проголосувало 7 осіб. (15,6%). Третя відповідь набрала 16 голосів (35,6%). Найбільшу кількість голосів набрав четвертий варіант – 19 (42,2%). Висновок: Перші дві відповіді показують кількість людей, які повністю не усвідомлюють те, під якою загрозою знаходиться їх держава, а отже і їх життя. Це може стати приводом того, що цим людям набагато легше стати жертвою вірусу. За статистикою, приблизно 6,7% українців знаходяться під більшою загрозою захворювання, через несвідомість та не освіченість. Третя та четверта відповіді розраховані на людей, які мають дуже загальне уявлення ситуації. Таким чином, приблизно 7/10 людей мають уявлення про те, що туберкульоз має своє місце в Україні, але не повністю розуміють масштаби цієї проблеми, а отже, це може бути приводом для не дуже дбайливого ставлення та охорони власного здоров’я, тобто ймовірність захворіти на туберкульоз знову-таки досить велика. Правильну відповідь обрала приблизно сьома частина серед опитуваних, тобто, лише (приблизно) 1/7 мешканців України знає яким чином характеризується ситуація в його державі, що стане приводом для більш серйозного ставлення до свого здоров’я.

Друге опитування. Питання: Як ви оцінюєте ваш ризик захворіти на туберкульоз? Варіанти відповідей: 1) Для мене ця хвороба не уявляє ніякої загрози; 2) Сумніваюся, що можу захворіти; 3) Нехтую методами профілактики, так як вважаю що мене не торкнеться ця проблема; 4) 50/50; 5) Можливо; 6) Ризик досить великий. Загалом на питання відповіло 44 людини. Голоси були віддані наступним чином: Перший варіант набрав всього 2 голоси (4,5%). 4 з опитуваних віддали свій голос за п’яту відповідь (9,1%). Так само, четверо з опитуваних дали відповідь – три (9,1%). Шостий варіант обрали 5 осіб (11,4%). Другий варіант став відповіддю 9 з опитуваних (20,5%). Найбільшу кількість набрала четверта відповідь, за неї віддали свої голоси 20 чоловік (45,5%). Висновок: Опитування могло показати нам або недбале ставлення до свого здоров’я, або свідому оцінку небезпеки туберкульозу. За цим показником перебільшила кількість людей, які розуміють, що хвороба може торкнутися їх. 65% серед опитуваних мають уявлення про те, які можуть бути наслідки хвороби, це дає мені змогу думати, що ці люди роблять щось задля того, щоб уникнути хвороби. Інші 35% не мають настільки серйозного ставлення до можливості захворіти, або й зовсім нічого не роблять, аби не захворіти, тобто шанси їх захворювання підвищуються.

Третє опитування. Питання: Як довго повинно тривати лікування туберкульозу? Варіанти відповідей: 1) Лікування пройде дуже швидко; 2) Приймаючи пігулки – недовго; 3) Дотримуватися домашнього режиму упродовж тижня/двох тижнів; 4) Потрібен стаціонар і впровадження лікарської допомоги, тому саме лікування буде проходити довго. Загалом на питання відповіло 59 чоловік. Голоси були віддані наступним чином: Перші два варіанти не набрали жодного голосу. Третя відповідь мала 5 голосів (8,5%). Четверта відповідь було обрано 54 серед голосуючих ( 91,5%).

Висновок: Лише 1/10 хворих в Україні на туберкульоз попадуть під ризик того, що не вилікуються повністю і отримають ускладнення подалі. 9/10 мають велику ймовірність поправити здоров’я за один курс лікування, без подальших проблем. Підведемо підсумок усіх трьох опитувань: Аудиторія було обрана за віком 13-25 років, тобто молодь. Тому сенс питань був спрямований на опитування майбутнього покоління, від якого залежить і майбутній стан захворювання в межах країни. Перше питання було спрямоване на те, наскільки українці розуміють та відстежують серйозність проблеми у країні їх проживання. А отже і їх серйозність ставлення до хвороби. Результати опитування були приголомшені, адже лише 16,3% відповіли вірно. Це свідчить про те, наскільки сучасна молодь не освічена у цій справі, а отже має не серйозне ставлення до самої хвороби. Друге опитування мало простежити за тим, яким чином опитувані оцінюють ризик захворіти на туберкульоз. Тобто, якщо опитувані переймаються цим питанням, то роблять щось задля того, щоб уникнути інфекції, а отже і ризик захворіти – зменшується. За результатами 65,1% оцінюють ймовірність захворіти, як 1 до 2, та більше, що є досить хорошим показником, порівнюючи з минулим опитуванням. Адже більше, аніж половина серед опитуваних ставляться до свого здоров’я серйозно. Третє питання було сформовано на базі того, що більшість ускладнень при лікуванні туберкульозу виникають внаслідок незавершеного курсу лікування. І результати опитування стали найкращими, адже за ним 91,3% серед опитуваних обрали варіант довгого лікування. Це дає підставу вважати, що у разі того, якщо ці люди захворіють, велика кількість з них все ж таки долікується і не отримає ускладнень надалі. Характер опитувань мав як хороші результати, так і погані. Найбільш показовим, як я вважаю, стало перше опитування, котре мало вражаючий результат. Усі інші питання мали хороші показники, вказуючи на те, що велика відсоткова кількість опитаних все ж таки стежить за своїм здоров’ям і не виключає можливості захворіти, а отже сильніше переймається й слідкує за собою. Тому 2 з 3 опитувань мали за собою гарні результати, тому фактично можна вважати, що результати опитувань – хороші.

Друга частина моєї практичної роботи складає формування електронних карт за допомогою програми ArcMap 10.4.

Задля цього мені потрібно було знайти чисельні дані для таблиці атрибутів, які я взяла з статистичних даних звіту ООН та Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами на сайті міністерства охорони України.

Перша карта. Кількість летальних випадків від туберкульозу 2007-2012,2014 роках.

Перша карта. Кількість летальних випадків від туберкульозу 2007-2012,2014 роках. Дана карта демонструє динаміку захворювання в різних кутках нашої планети. ЯК ми можемо простежити, то У південних регіонах Африки, Океанії та південно-східних регіонах Азії – кількість смертей від хвороби туберкульоз – зростає, тим часом, як у Європі ці показники йдуть на спад.

Аби уникнути повторень скажу заздалегідь: на усіх наступних картах пунсони – будуть показувати кількість хворих на 100 тис., а ареальний спосіб буде демонструвати абсолютний показник хворих.

Друга карта. Кількість хворих.

Друга карта. Кількість хворих. Найбільший показник, на сто тисяч – у Одеській, Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Найбільший абсолютний показник,– у Одеській, Київській, Житомирській та Чернігівській областях.

Третя карта. Кількість хворих у віці до 14 років.

Третя карта. Кількість хворих у віці до 14 років. Найбільший показник на сто тисяч спостерігається в Житомирській, Київській та Запорізькій областях. А найбільший абсолютний показник – в Одеській та Дніпровській областях.

Четверта карта. Кількість хворих у віці від 15 до 17 років.

Четверта карта. Кількість хворих у віці від 15 до 17 років. Показник на 100 тис, найбільша у регіонах Одеської, Миколаївської, Херсонської та Черкаської областей. А найбільший абсолютний показник, спостерігається в районах Одеської та Дніпровської місцевостях.

П’ята карта. Кількість хворих у віці від 18 років.

П’ята карта. Кількість хворих у віці від 18 років. Пунсони показують кількість хворих на 100 тис, на карті, регіони з найвищою захворюваністю знаходяться в Одеському регіоні та Києві. Ареальний спосіб демонструє абсолютний показник, який є найбільшим в Одеському та Дніпровському регіонах.

П’ята карта. Кількість хворих у віці від 18 років.

Шоста карта. Кількість хворих серед міських жителів. Найбільший показник на 100 тис. спостерігається в Одеському регіоні. Найбільша кількість хворих абсолютний показник є,так само, в Одеській області.

Сьома карта. Кількість хворих серед сільських жителів.

Сьома карта. Кількість хворих серед сільських жителів. Найбільший показник на сто тис. відображен в Одеській, Київський, Хмельницькій, Житомирській, Чернігівській, Запорізький, Миколаївській та Кропивницький областях. Найбільший абсолютний показник хворих є у Львові, Києві та Одесі.

Восьма карта. Туберкульоз легень із бактеріовиділенням.

Восьма карта. Туберкульоз легень із бактеріовиділенням. Найбільший показник на 100 тис. знаходиться в Волинській, Чернівецькій, Сумській та Кропивницькій областях. Найбільші абсолютні числа спостерігається в Одеській та Дніпровській регіонах.

Дев’ята карта. Туберкульоз легень із деструкцією.

Дев’ята карта. Туберкульоз легень із деструкцією. Як ми бачимо, найбільший показник на 100 тис. в Рівно, Чернівцях та Київській області. Ареальний спосіб найбільший в Одеському районі.

Десята карта. Показник залежності спаленого сміття (тис.тон) до кількості хворих.

Десята карта. Показник залежності спаленого сміття (тис.тон) до кількості хворих. Найбільший показник на 100 тис. є в Івано-Франківській та Київській областях. Найбільший показник, що показує ареальний спосіб спостерігається в Івано-Франківські.

Одинадцята карта. Інтегральний показник кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу до кількості хворих на туберкульоз.

Одинадцята карта. Інтегральний показник кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу до кількості хворих на туберкульоз. Найбільший показник, на 100 тис. спостерігається в Донецьку, а найбільший абсолютний показник, способом спостерігається в Одесі та Дніпрі.

Висновок

[ред. | ред. код]

Основні причини підвищення захворюваності: Глобальне зниження рівня життя населення, що призводить до погіршення якості харчування; Підвищення міграції населення з епідемічно несприятливих районів, що призводить до зменшення якості проведення комплексів протитуберкульозних заходів. За картами, можемо зробити підсумок: за усіма показниками найбільш ураженими територіями є Одеса та Дніпро, а найменш – Чернівці, Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницьк, Суми та Кропивницьк. Я проаналізувала закономірності і зробила висновок, що таке географічне поширення туберкульозу пов’язано з діяльністю у певних регіонах(Західні – сільське господарство, Південно-східний регіон – виробнича промисловість), Щільність населення та географічне положення.