Готика – не музика і не стиль одягу. Готика – це перш за все світогляд!
Готичний світогляд – це особливий погляд на життя і на смерть, але це не любов до смерті.
Готика – це стан душі, перевага розуму над тілом, а не просто чорний колір одягу і макіяжу!
Щоб зрозуміти готичну субкультуру, необхідно, перш за все, звернути увагу на її історію. Ця течія існує незрівнянно більш тривалий час, ніж той ярлик, що приліпили до неї у 80-і роки минулого століття.
Коріння готичної культури лежать в далекому минулому – періоді в розвитку середньовічного мистецтва, що охоплював майже всі галузі культури і розвивався на території Західної, Центральної і частково Східної Європи з XII по XV століття, коли готика прийшла на зміну романському стилю, поступово витісняючи його. Хоча термін «готичний стиль» найчастіше застосовується до архітектурних споруд, готика охоплювала також скульптуру, живопис, книжкову мініатюру і т. д. І все це стало саме тим натхненням, яке вплинуло на появу однієї з найяскравіших і актуальних субкультур на сьогоднішній день. Субкультура з'являлася, розцвітала і вмирала, щоб відродитися знову в багатьох спільнотах і епохах. Її прихильники – молода інтелігенція, яка нудьгує і задихається в лоні основної існуючої культури.
Сучасна готична субкультура з'явилася в Західній Європі і Північній Америці в період кінця сімдесятих і початку вісімдесятих років. Це було течією в середовищі молоді середнього класу, який на той момент активно входив в стан успіху. Отримавши деяку економічну свободу, молоді люди відчували внутрішню нестабільність і брак ідентифікації. Перебуваючи в тендітному усвідомленні самих себе, вони не могли знайти внутрішньої рівноваги, керуючись лише системою цінностей навіюваних ззовні. Відповіддю на дане замішання в плані само-ідентифікації стало утворення власного соціального середовища. Основою для субкультури став синтез історичних елементів, що сильно тяжіють до драматичних традицій, філософії та ідей байронівської Англії, Німеччини 1930-х років, а так само епохи американських бітників. Існуючи деякий час без будь-якої певної назви, субкультура спочатку знайшла для себе назву New Romantics (в той час, як дехто називав себе Deathers), а вже потім Goths.
До 1981 року, дуже неоднозначна за своєю природою готична субкультура, розділяється на дві фракції – Appolonian і Dionysan. Кожна з цих фракцій послужила персоніфікацією тих сторін, які були найбільш привабливі для конкретного гота і виражалися в ставленні до матеріалізму, елітарності і почуття моральної переваги. Основною відмінністю були способи вираження їх чужородності і неприйняття в суспільстві.
Більшість прихильників фракції Appolonian були зайняті аспектами мистецтва і філософії в готичній субкультурі. По суті, не будучи бунтарями, вони цілком віддавалися процесу створення і оцінки творів музики, літератури та образотворчого мистецтва. Деякі з них робили малоуспішні спроби узаконити свою субкультуру в очах суспільства, яке ставилося до них як до нешкідливих, хворобливих мрійників.
У той же час Dionysian були охоплені гонитвою за насолодами і пристрастю саморуйнування. Їхній внесок в субкультуру більш ефемерний і важче визначається в традиційних поняттях креативності, але все ж має силу в своїх темних сторонах. Деякі з відомих музикантів і ідейних натхненників серед готів належали саме до цієї фракції. Будучи більш конфронтаційною, в своєму самовираженні, ця частина субкультури була визнана громадською думкою як небезпечна і небажана.
Так само існує стійка думка, що готична субкультура бере свій початок з виникнення пост-панку. Спочатку музична течія не ставила перед собою ніяких завдань і цілей – просто частина панк-груп змінила своє звучання на більш депресивне та імідж на більш декадентський. «Siouxsie & the Banshees», «Bauhaus», «Sex Gang Children», «Joy Division», «Southern Death Cult», «Specimen», і інші групи сформували готичну пост-панк хвилю, аудиторія не відставала від своїх кумирів в плані іміджу і загальну естетику цього періоду можна описати як «темний панк» (dark punk). «Темні панки», попередники сучасних готів, були близькі за ідеологією до панків, тільки тотальний нігілізм панків був дещо пом'якшений. На їх зв'язок вказує хоча б те, що девіз готів «Goth's Undead», який до сих пір використовується, безпосередньо перегукується з девізом панків «Punks Not Dead». Імідж готів також виник шляхом трансформації панківського іміджу – на головах залишилися ірокези, тільки ірокези придбали чорний колір і іноді вже не ставилися сторчма, а зачісували на одну сторону. В одязі теж став домінувати чорний колір. З елементів, які дісталися у спадок від панків, слід зазначити таку річ, як шиповані браслети та ошийники. Якщо браслети досі широко використовуються не тільки готами, а й металістами і панками, то нашийники – це аксесуар характерний тільки для готів. З нововведень слід відзначити використання гриму та манікюру особами обох статей.
Dark punks використовували досить грубий грим – біле обличчя, обведені чорним очі, чорні губи, ну і чорні нігті на руках. Як видно з вище перерахованого, ранні готи досить багато взяли у панків (що й не дивно, так як переважна більшість ранніх готів були колишніми панками), але при цьому ввели в ужиток досить нововведень, що вказує на однозначну самобутність субкультури і незалежність від предтеч.
Трохи пізніше виникли групи, які грали gothic rock, без явних пост-панкових коренів – «Sisters of Mercy», «Fields of the Nephilim», «The Mission» та інші.
Ранні готичні групи були швидко підхоплені хвилею популярності – про них писали всі музичні видання того часу (широко популяризуючи термін gothic), як і про будь-який новий, «модний» музичний перебіг. Але хвиля досить швидко (до середини / кінця 80-х) спала, і начебто все вказувало на те, що і gothic музика і субкультура, яка підживлює її, теж тихо помруть. Однак розвиток субкультури пішов іншим шляхом – культура замкнулася в собі, і саме тому вижила, ставши ще «сильнішою» і цілісною.
Друга хвиля gothic груп – «The Shroud», «Rosetta Stone», «London After Midnight», «Mephisto Walz», «Corpus Delicti», і формація людей, що з'явилася і які називають себе готами, сформували основні уявлення про gothic культуру, поняття про готичний світогляд. Готи починають виявляти цікавість до світової «готичної» спадщини – художньої готичної літератури, похмурого арту в найширшому діапазоні – від творчості прерафаелітів до робіт HRGiger. Культову популярність набуває письменниця Anne Rice, автор вампірських новел.
У цей період сформувався базис сучасної готичної субкультури – процес формування тривав приблизно до середини 90-х, а потім процес розвитку культури виходить на новий рівень.
Найбільш активно готична сцена розвивається в Німеччині (там готів часто називають Gruftie, а саму готичну сцену – «schwarze scene» – чорна сцена), Америці та Англії. Також істотні зміни відбуваються в музиці – формуються нові gothic стилі – darkwave, ethereal, dark folk. Відповідно, розділяється й аудиторія, хоча поділ відбувається не тільки по музичних пристрастях, але і по «видам» – з'являються різні типи готів. В цілому цей період характерний достатньою замкнутістю культури стосовно «зовнішніх подразників». В результаті до середини 90-х світова gothic субкультура вже мала сильну і дуже розвинену ізольовану інфраструктуру – готичні журнали, радіо, лейбли, клуби, магазини. Результатом стала можливість абсолютно автономного існування субкультури і незалежність від милості мас-медіа та реакції суспільства.
Друга половина 90-х стає новою стадією розвитку готичної субкультури – формування dark culture, в цілому під цим терміном мають на увазі загальну «темну» субкультуру, що включає в себе goth, vampyre, fetish. Значну роль у розвитку субкультури зіграв інтернет – готи включилися в мережеве життя практично з самого початку його активного поширення: основна конференція в Usenet для спілкування готів – alt.gothic була створена ще в 1991 році (в ній спостерігається гігантська активність – іноді до декількох тисяч листів в день, і до сих пір); основний готичний сайт – Dark Side of the Net, який є індексом готичних ресурсів – з'явився в 1994 році.
Природно, що розвиток субкультури йшов не тільки у «віртуальному» вигляді – в реальному житті відбувалися також суттєві зміни. Зокрема, саме в цей період стали регулярними різні великі готичні фестивалі: в Німеччині – «Wave Gotik Treffen», в Англії – «Whitby Gothic Weekend», в США – «Convergence», на які з'їжджаються готи з усієї країни і з інших країн – подібні заходи з величезною кількістю різних акцій на кожному з них дали величезний поштовх до розширення субкультури. Також культура розвивається вшир, залучаючи нових людей переважно з metal культури; виникає феномен під назвою gothic metal, як варіант металевої музики наближеної до готичної естетики. Часто групи з новітньої генерації готичних груп (gothic metal) називають третьою хвилею готичної музики.
Молодіжна субкультура: готи.
На пострадянський простір готична субкультура прийшла в середині 90-х років, заповнюючи духовний вакуум, що утворився після історичного краху комуністичної ідеології і держави, побудованої на цій ідеології, як основі; зникнення піонерських і комсомольських заідеологізованих організацій молоді.
