Користувач:Сергей13131313/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Володимирович Нагорний (18.04.1978 р., Владивосток, СРСР) - український продюсер, режисер та сценарист. Найбільш відомий за стрічками "Дзідзьо. Контрабас" (2017), "Джентельмени, удачі!" (2012) та "Трудності виживання" (2018) в якості автора сценарію. Як генеральний продюсер в 2016 році відкрив "Сценарне КБ", а в 2018 став засновником та керівником компанії "ФанФілмз".

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у м. Владивосток у 1978 р. в родині військового, виріс у Севастополі. У 1993 р. навчався акторської майстерності при театрі Луначарського (філія ДІТМ (ГИТИС), майстерня Л. Шестакової). З 1995 по 2000 рік під час навчання в Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого – захопився КВК, в ролі капітана збірної писав, режисував і виступав в Українській і Слобожанській лігах КВК. Одночасно з участю в КВК, заснував при НЮАУ театр «Прем'єр», де понад п'ять років був режисером і драматургом.

У 2003 р. переїхав до США, де навчався на відділеннях продюсерської справи і режисури кіно, спочатку в кіношколі при College of Southern Nevada (CSN, Las Vegas), а потім в University of Southern California (UCLA, Los Angeles).

У 2004 р. за короткометражний фільм Self-Expression отримав дві головні нагороди кінофестивалю UNLV Film Fest, за кращу режисуру і кращий короткометражний фільм, а за свою операторську роботу у фільмі Dark Soul отримав спеціальну премію на фестивалі Underground Vegas Film.

З 2005 р. мешкав у Лос-Анжелесі, де працював режисером монтажу, лінійним продюсером і помічником режисера на проектах для VH1, Sony Digital, HBO і NBС. У 2011 р. очолював виробництво політичної реклами у креативному агентстві FD Element у Ванкувері (Канада).

З 2010 по 2014 рр. працював з російськими кінокомпаніями в ролі сценариста і режисера. Серед більш ніж 15-ти робіт: «Джентльмени, удачі!» (Базелевс, 2012), «Ведмідь» (NYFA, 2013), «Людина-Амфібія» (ТриКіта Ентертейнмент, 2014), «Дівчатка зрозуміють» (Телеканал Ю, 2014), «Енський Робінзон» (2Д Целулоїд, 2018) тощо.

В 2014 р. переїхав до Москви, а в 2015 р. – до Києва. У 2016 році, з метою розвитку в Україні сценарної справи та інституту шоуранерства, заснував першу в Україні сценарну компанію «Сценарне КБ». Перший же розроблений з авторами компанії сценарій «Dzidzio. Контрабас» (Солар Медіа спільно з Дзідзьо Фільм, 2017) став рекордсменом прокату, а також отримав премію «Золота Дзиґа» в категорії «Вибір глядача» (2018).

В 2018 р. заснував у Києві кінокомпанію «Фан Філмз», яка спеціалізується на виробництві комедійного, сімейного та дитячого кіно. Є постійним експертом в експертній раді з аудіовізуального мистецтва Українського Культурного Фонду (УКФ). Засновник Профспілки Сценаристів України (реєструється). Входить до складу жюрі міжнародного кінофестивалю «Бруківка».

Автор 20 повнометражних сценаріїв; один з них, «Дзідзьо. Контрабас» (2017), на момент виходу став найприбутковішим у історії України. Премія Української кіноакадемії «Золота Дзиґа 2018» в категорії «Вибір глядача» (за повнометражну стрічку «Дзідзьо. Контрабас»).

ОСВІТА

[ред. | ред. код]

Університет Каліфорнії, Лос Анжелес (UCLA) — сертифікат за спеціальністю Бізнес та менеджмент кіноіндустрії (2006-2010)

Коледж Південної Невади, Лас Вегас (CSN) — спеціальність Кіно, телебачення та цифрові медіа (2002-2005)

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

[ред. | ред. код]
  • Премія Української кіноакадемії «Золота Дзиґа» в категорії «Вибір глядача» за повнометражну стрічку «Дзідзьо. Контрабас» (2018), автор сценарію.
  • Премія Молодіжного центру Спілки кінематографістів Росії за короткометражний фільм «Ведмідь» (2013)
  • Нагорода за найкращий монтаж, повнометражна комедія «Стати Поні-Боєм» (2008 Indie Fest Merit Award, Becoming Pony Boi)
  • Приз за найкращу режисуру, короткометражний фільм «Останній дзвінок» (Best Director, Dead Ringer, 48hr Film Project, 2005)
  • Спеціальна премія фестивалю Underground Vegas Film за операторську роботу у фільмі Dark Soul (2004)
  • Премія за найкращу режисуру/найкращий короткометражний фільм за короткометражний фільм «Самовираження» (Best Director/Best Short, Self-Expression, UNLV Film Festival, 2004)
  • Є постійним експертом в експертній раді з аудіовізуального мистецтва Українського Культурного Фонду (УКФ).
  • Засновник Профспілки Сценаристів України (реєструється).
  • Входить до складу жюрі міжнародного кінофестивалю «Бруківка».

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2018 – повнометражний фільм «Труднощі виживання» – сценарист
  • 2017 – повнометражний фільм «Дзідзьо. Контрабас» – сценарист
  • 2014 – телесеріал «Дівчатка зрозуміють» – режисер
  • 2013 – короткометражний фільм «Ведмідь» – режисер
  • 2012 – повнометражний фільм «Джентльмени, удачі!» – сценарист
  • 2008 – повнометражний фільм «Стати Поні-Боєм» (Becoming Pony Boi) – режисер монтажу
  • 2005 – короткометражний фільм «Останній дзвінок» (Dead Ringer) – режисер
  • 2004 – короткометражний фільм «Самовираження» (Self-Expression) – режисер

Сценарне КБ[1]

[ред. | ред. код]

В квітні 2016 року Володимир Нагорний вирішив стати першим шоураннер в Києві та створювати українські серіали та фільми за американськими технологіями, тому створив та очолив організацію "Сценарне КБ". Ставши його генеральним продюсером. У чорно-білому open space на Подолі він зібрав команду з 16 сценаристів, які п'ять днів на тиждень з 10 до 18 спільно створють сценарії серіалів та фільмів для українського кіновиробництва.

"До сих пір в Україні вся кіноіндустрія трималася на фрілансерів, але співпрацювати з організацією замовникам значно вигідніше" - впевнений Володимир Нагорний.

Володимир організував дві великі зустрічі продюсерів телеканалів з членами «Сценарне КБ». У кожного автора було 15 хвилин на презентацію своєї ідеї і особисте спілкування з замовниками. "Раніше сценаристи відправляли заявки молодшому редактору каналу, який в залежності від настрою пропускав їх вище або відправляв в утиль. А я хочу, щоб автори заражали продюсерів своїм ентузіазмом", - ділиться ідеями Володимир Нагорний з «Великим Києвом». Обидві зустрічі, проведені в такому новому для українського ринку форматі, закінчилися тим, що вибір припав на ідеї п'яти проектів.

В період середина 2016 - початок 2017 силами "Сценарного КБ" був створений сценарій фільму "Дзідзьо. Контрабас", що вийшов восени 2017 та став касовим хітом в Україні.

Скандал з продюсером Сергієм Лавренюком[2][3]

[ред. | ред. код]

На початку 2018 року розгорівся скандал: сценарист Володимир Нагорний звинуватив продюсера Сергія Лавренюка в крадіжці ідеї до фільма "11 дітей з Морщина". Нагорний та Лавренюк спільно працювали над фільмом "Дзізьо. Контрабас", тому після його сценарист прийшов до продюсера з ідеєю новорічного сімейного фільму з робочою назвою "11 дітей з Ушина". Концепцію фільму Нагорний придумав ще декілька років тому та оформив у виді короткої заявки, котру й запропонував подивитися Лавренюку. Ідея тому сподобалася...

Лавренюк та Нагорний спільно розробляли ідею вже під назвою "11 дітей з Морщина" та довели її до презентації, але не змогли домовитися по деяких питанням. Вирішили призупинити роботу. Після чого Лавренюк без дозволу Нагорного використав його ідею, котру доопрацював з іншими найнятими їм сценаристами. Та зняв фільм, що вийшов наприкінці 2018 року.

«…Ідея нашого фільму так надихнула Лавренюка, що він вирішив його зробити! Анонсував на зимовому кіноринку (забувши домовитися з нами), а потім на зустрічі сказав мені, з яким захопленням сприйняли цей проект прокатники. Ще розповів, що бачить історію “по-іншому”, і взагалі – “нічого ми не розуміємо”. Лавренюк – людина діла. Він не став обтяжувати себе всілякими стандартними формальностями, на кшталт підписання угоди, купівлі авторських прав чи якихось домовленостей з нами…», - написав пан Нагорний.

«…Те, що ми хотіли робити нога-за-ногу, з процедурою пітчингу Держкіно, ретельно продуманим продакшеном, залученням зірок і гарним бюджетом – він може зробити за кілька місяців, на крихітний бюджет… Нам же, замість мільйонів та участі в проекті, дісталося щастя бачити з новинних анонсів, як інші люди роблять наш фільм…», - додав сценарист.

В ході публічних дискусій в фейсбуці та звинувачень зі сторони Володимира Нагорного, Сергій Лавренюк подав до сценариста до суду за наклеп. Судовий розгляд ще не закінчився.

Профсоюз сценаристів[4]

[ред. | ред. код]

На початку 2018 року українські сценаристи вирішили об’єднати свої зусилля й консолідувати властні сили задля розвитку сценарної професії та індустрії вцілому. З ініціативою створити професійну спілку виступили Володимир Нагорний («Dzidzio Контрабас»), Андрій Бабік («Нюхач», «Ніконов і Ко»), Максим Данкевич («Незламна») і Ярослав Войцешек («Викрадена принцеса»). Вони підготували текст Маніфесту сценаристів України[5], під яким підписалися ще 24 їхніх колеги.

Профспілка сценаристів України визначили свої цілі. Головні з них — відстояти справедливу оплату праці та роялті (авторські відрахування) для сценаристів, юридичну допомогу у трудових відносинах і захист авторських прав, посиленні ролі сценариста в кіно- і телепроцесі, поліпшення законодавства, допомога добрати авторів та проектів.

Профспілка має стати платформою для професійного зростання і спілкування між сценаристами, взаємодії з іншими профспілками та об’єднаннями в галузі кіно. Планується також заснування професійних нагород і премій.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Сценарии для Украины (ru-RU) . Большой Киев. 7 жовтня 2016. Процитовано 19 вересня 2019.
  2. Сценарист Володимир Нагорний звинуватив продюсера Сергія Лавренюка в крадіжці ідеї фільму «11 дітей з Моршина» (укр.). detector.media. 31 січня 2018. Процитовано 18 вересня 2019.
  3. Сергій Лавренюк відкидає звинувачення Володимира Нагорного в крадіжці ідеї проекту «11 дітей з Моршина» (укр.). detector.media. 2 лютого 2018. Процитовано 18 вересня 2019.
  4. Мар'яна Закусило (12 березня 2018). «Хочется работать в среде сильных и равных», или Зачем сценаристам профсоюз? (укр.). detector.media. Процитовано 19 вересня 2019.
  5. Мар'яна Закусило (12 березня 2018). Профспілка сценаристів України та її Маніфест: захист прав і розвиток професії (укр.). detector.media. Процитовано 19 вересня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]