Користувач:Синицька Віра/Чернетка
Лугова Оксана Іванівна. Українка. Народилася 01.01.1944 року у Скалі-Подільській на Тернопіллі, де і навчалася у середній школі, яку закінчила з золотою медаллю у 1960 р. Цього ж року вступає на перший курс лікувального факультету Тернопільського медичного інституту. В червні 1966 р. закінчує його з відзнакою за спеціальністю лікар-лікувальник. Після закінчення вузу працювала лікарем-фтизіатром Чортківської ЦРЛ, що у Тернопільській області, лікарем-педіатром, а згодом і районним педіатром Заліщицького району. У 1974 році була запрошена на роботу лікарем- ординатором обласної дитячої лікарні міста Тернополя, тоді ж отримує спеціалізацію по дитячій гематології, цій важкій галузі педіатрії і присвятила майже всю свою трудову діяльність. З вересня 1979 р. працює асистентом на кафедрі педіатрії Тернопільського медінституту МОЗ України, де під керівництвом проф. І. С. Сміяна виконала наукову дослідницьку працю «Клініко-імунологічна характеристика окремих форм гломерулонефриту у дітей» та у 1985 році успішно захистила її в Київському НДІ ПАГ, провідною ж науковою установою, яка дала позитивний відгук на роботу був НДІ педіатрії у Москві. Оксані Іванівні було присвоєно вчене звання кандидата медичних наук, у 1991 році звання доцента, а з 1995 і до 2000 року була на посаді професора кафедри педіатрії . В цей же період, з 1995 по 1998 роки, виконувала обов’язки заступника головного лікаря з лікувальної роботи Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні. Окрім лікувальної і навчальної роботи активно займалася науковою діяльність, була співавтором монографій присвячених проблемам дитячої нефрології, алкогольного синдрому плода, автором більше 50 наукових праць з цих проблем.
На всіх етапах трудової діяльності колеги та керівники характеризують Оксану Іванівну як дуже відповідальну, працелюбну, пунктуальну, високо-кваліфіковану працівницю, з активною життєвою позицією, розумного та вдумливого лікаря, що постійно вдосконалюється, вимогливого але справедливого і принципового педагога, котрий залюбки передавав досвід студентам та молодим лікарям, навчаючи їх мистецтву лікування дітей.