Користувач:AlinaRomankiv/Чернетка
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Kasio67 (внесок, журнали) о 13:27 UTC (3278009 хвилин тому). |
Герман Пааше
| Герман Пааше (1851-1925) | |
|---|---|
| Hermann Paasche | |
 | |
| Народився |
24 квітня 1851 р. Бург, Німеччина |
| Помер |
11 квітня 1925 р Детройт, Мічиган, США |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Національність |
|
| Галузь | Економіка, статистика |
| Відомий завдяки | Індексу споживчих цін (індексу Пааше) |
| Alma mater | Університет Галле |
| Науковий керівник | Йоганнес Конрад |
| Заклад |
Ахенский технічний університет Марбурзький університет Берлінський університет |
| Він є батьком Ганса Пааше. | |
Герман Пааше (24 лютого 1851, Бург — 11 квітня 1925, Детройт) — німецький економіст, статистик і політик, професор Берлінського технічного університету і депутат, автор індексу Пааше.
Здобув освіту в Університеті Галле, де вивчав сільське господарство. У цей період студентського життя Герман Пааше змушений був вступити на військову службу, але після її закінчення він таки продовжив навчання, зосередивши увагу тепер на економіці, статистиці та філософії. Згодом майбутній економіст отримав докторський ступінь у 1875 році під керівництвом Йоганнеса Конрада в Університет Галле. У 1877 р. він написав докторську дисертацію (абілітацію), що мала назву "Über die Entwicklung der Preise und der Rente des Immobiliarbesitzes". (Про державу та його економічні завдання).
У 1879 р. Герман став професором політології Ахенского технічного університету, але швидко перейшов до Марбурзького університету (в 1884 році), а в 1897 році вирішив приєднатись до Берлінського технічного університету[1]. Саме тоді Г. Пааше і розробив національний статистичний індекс (Paasche index) та проаналізував німецьку цукрову промисловість.
У 1906 році він відмовився від своєї професії, щоб присвятити весь час політиці. У 1881 і по 1884 р. Пааше був учасником Ліберального Союзу, з 1893 р. був залучений як в Рейхстаг у Ростоку, так і в прусський державний парламент. Важливим було те, що він відіграв центральну роль у вирішенні кризи цукрової промисловості Німеччини за рахунок переходу від протекціонізму до ринково-споживчої політики. З 1898 р. Герман Пааше належав до Центральної ради Національної ліберальної партії (Німеччина), з 1903 по 1909 р. і з 1912 по 1918 р. обіймав посаду віце-президента рейхстагу. Окрім цього, Пааше був дуже боєвим як ліберал: у 1908 році, під час "Дейлі телеграфу", він напав на імператора, через що тимчасово втратив підтримку партії і був виключений із прусського парламенту. Під час Першої світової війни він виступав проти необмеженої підводної війни та підтримував мирну угоду. У період із 1921 по 1924 рік він знову став членом Рейхстагу для [Німецької народної партії]]. Помер Герман Пааше у 1925 році в Детройті, Мічиган, США у віці 74 років.
Єдиною дитиною віце-президента Рейхстагу Германа Пааше та Лізі Пааше був Ганс Пааше (народився 3 квітня 1881 року в Ростоку, † 21 травня 1920) - морський офіцер, радикальний реформатор, пацифіст і письменник.
Офіцер Імперського флоту і бойовий пацифіст, Ганс Пааш був також великим мисливцем і охоронцем природи, дослідником африканських і реформаторських проблем життя, релігієзнавцем і вегетаріанцем, автором і революціонером. Його коротке, але активне життя було відзначено спробами змінити військову думку Прусської Німеччини.
Його перший досвід війни полягав у німецько-африканській військовій кампанії в колоніях німецької Східної Африки, де він на власні очі пізнав жах та марність війни. У 1905 р. Паше став головнокомандуючим у регіоні Руфіджі, тепер у південній частині Танзанії, де його командування мало вирішальну роль у виграші війни. Біженці та переможені африканці знайшли медичну допомогу та притулок у штаб-квартирі в Мтанці. Ганс був нагороджений орденом "Корона з мечами", але невдовзі був знятий з посади головнокомандуючого через незалежні мирні переговори. Його переживання під час повстання та почуття провини за свої дії та вчинки кардинально змінили подальше життя..
Після повернення до Німеччини в 1908 році він одружився з Еллен Уіттінг, дочкою Річарда Вітінга, директора Національного банку Німеччини та колишнього лор-мера Позена (Познань). Подорож під час медового місяця повернула його до Африки, де він здійснив велику експедицію з дружиною Елен, яка стала першою європейською жінкою, яка дісталася до джерела Нілу та першою, що піднімається на Кіліманджаро, а також нещодавно виверженого вулкана Нірагонго.
Ганс Пааше опублікував свою першу книгу Im Morgenlicht ("У ранковому світлі"), яка містила враження від війни та полювання в Африці, а також цінні етнографічні матеріали. Вигадані серії букв Паакка Луканга Мукара пропонують поглянути на Німеччину очима освіченого африканця та висміюють декаданс ранньої Німеччини перед першою світовою війною. Його сатирична пародія на німецький спосіб життя здобула надвичайну популярність. Ганс Пааше став одним із найбільш харизматичних громадських діячів Німецької імперії, відомий за те, що він відкрито відстоював свої провокаційні ідеї.
Ще в формі, але не на активній службі, він напав на численні образи, які він бачив у німецькому суспільстві та його військові нав'язливості. Це приніс йому багато захопливих слухачів і читачів, особливо серед молодих. Це також принесло йому здирство, у тому числі його батька, і небезпечну увагу військових прокурорів.
Обвинувачення у зраді було проведено проти нього Абтілунгу IIIб, розвідувальної службою Генерального штабу на чолі з полковником Вальтером Миколою. Судовий розгляд закінчився 1918 р. за умови домовленості про вступ до психіатричної установи. Він був звільнений наприкінці 1918 року і продовжував свою роботу як радикальний журналіст. Гансу вдалось прослужити короткий термін на робочій та солдатській раді Берліну, марно намагаючись при цьому організувати національний суд. Врешті-решт він був вимушений приєднатись до правих соціал-демократів.
Після раптової смерті його дружини Елен в двадцять дев'ять років він переїхав до свого маєтку у Вальдфридені, щоб піклуватися про своїх чотирьох маленьких дітей: Йохена, Ніла, Хельги та Івана. Тим не менш, він все ж таки взяв участь у національних та міжнародних кампаніях по встановленню миру, порозуміння між народами та Ліги Націй. Його маєток Вальдфриден став притулком для лівих бойовиків.
Його вбивство в кінцевому підсумку було ухвалене організацією консула ультранаціоналістичної команди "Смерть". У 1920 році, у віці 39 років, він був розстріляний командомом з 60 солдатів з окружного командування III, хоча нібито намагався втекти. Під час анонімного виклику військовослужбовці виконували операцію з припущенням про знаходження схованої кеш-пам'яті, яка ніколи не була знайдена. Мало хто був переслідуваний і ніхто не був засуджений.
У 1985 році Хельга Пааше зняла надгробок свого батька з Вальдфридена та передала до архіву Німецького молодіжного руху в замку Людвігштайн, де він є частиною постійної виставки "Hans-Paasche".
Його життя широко задокументоване його дочкою Хельгою Пааше, автором Вернерою Ланге та його онуком доктором Готфрідом Пааше (багато років професором соціології в Йоркському університеті Канади) та ін.
Відомий в першу чергу введенням індексу Пааше, а також як автор цілого ряду значних для свого часу робіт з питань про товарні ціни, спадкової оренди, цукрової промисловості, паперово-грошовому обігу і т.д.
Індекс цін Пааше — це агрегатний індекс цін з вагами (кількість реалізованого товару) в звітному періоді(індекс має вигляд формули [1])
[2] — фактична вартість продукції облікового періоду.
[3] — вартість реалізованих товарів у звітному періоді за цінами базового періоду
Економічний зміст
Індекс цін Пааше характеризує зміну цін звітного періоду в порівнянні з базисним по товарах, реалізованим у звітному періоді. Тобто індекс цін Пааше показує на скільки подешевшали або подорожчали товари.
Значення індексів ціна Пааше і Ласпейреса для одних і тих же даних не збігаються, так як мають різний економічний зміст і отже застосовуються в різних ситуаціях.
У вітчизняній статистиці до переходу до ринкових відносин віддавали перевагу індексу цін Пааше. Але через особливості розрахунку починаючи з 1991 року обчислення загального рівня цін на товари і послуги почали проводити за формулою Ласпейреса. Пов'язано це з тим що під час інфляції або економічних криз багато товарів можуть випасти з споживання. При обчисленні за формулою Пааше не враховуються товари попит на які впав, тому при обчисленні індексу цін за формулою Пааше небхідний частий перерахунок інформації для формування правильної системи ваг. У зв'язку з цим і в міжнародній практиці вдалися до розрахунку індексів цін за формулою Ласпейреса.
- Die Geldentwertung zu Halle a. S. in den letzten Decennien dieses Jahrhunderts. — Halle a.S.: Plötz, 1875
- Über die Entwicklung der Preise und der Rente des Immobiliarbesitzes zu Halle a. S.. — Halle a.S.: Plötz, 1877
- Studien über die Natur der Geldentwertung und ihre praktische Bedeutung in den letzten Jabrzenten — Jena: Fischer, 1891
- Wandlungen in der modernen Volkswirtschaft — Marburg: Erhardt, 1890
- Zuckerindustrie und der Zuckerhandel der Welt — Jena: Fischer, 1891
- Kultur- und Reiseskizzen aus Nord- und Mittelamerika. — Magdeburg: Rathke, 1894
- Die Zuckerproduktion der Welt. — Leipzig: Teubner, 1905
- ↑ Eberle H. [1] // Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg.
- ↑ Арсений, Кондратьев. Индекс цен Пааше и Ласпейреса. www.grandars.ru. Процитовано 27 березня 2018.