Користувач:Bezgin45
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Михайло Васильович Михайлик | |
|---|---|
9-й Народний комісар юстиції УСРР .svg){kind=small} | |
| 14 червня 1933 — 17 січня 1935 | |
| Попередник | Поляков Василь Васильович |
| Наступник | Кисельов Аркадій Леонтійович (Кеслер Арон Лазаревич) |
| Народився | 19 жовтня 1889 Олександрівка (Єкатеринославської губернії, Слов’яносербського повіту (тепер — місто Олександрівськ Луганської області України) |
| Помер | 10 березня 1937 (47 років) Москва, в'язниця ВНК, вул. Велика Луб'янка, буд. 11 |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР |
| Національність | єврей |
| Політична партія | КП(б)У |
| У шлюбі з | Дебора Рахіль |
| Діти | Броня |
| Професія | український радянський партійний і державний діяч, юрист |
Михайлик Михайло Васильович (7(19) жовтня 1889 року с. Олександрівка Єкатеринославської губернії, Слов’яносербського повіту (тепер — місто Олександрівськ Луганської області України) — †10 березня 1937 року) — український радянський політичний і державний діяч, юрист, одна з мільйонів жертв злочинного режиму, репресованих за часів більшовицького і комуністичного терору в СРСР.
Народився 7 (19) жовтня 1889 року в селі Олександрівка Єкатеринославської губернії, Слов’яносербського повіту (тепер — місто Олександрівськ Луганської області України)1. Національність — єврей. Ім’я та прізвище за народженням — Йосип Абрамович. Охрестився у православну віру у 1909 році, прийнявши ім’я Михайло. Прізвище Михайлик та по батькові Васильович він отримав від прізвища та імені хрещеного батька2.
Член РСДРП (меншовик) у 1905—1908 рр. Короткий період з липня 1918 по лютий 1919 року був членом Української партії соціалістів-революціонерів (комуністів-боротьбистів), яка згодом у 1920 році влилася до РКБ(б) 3. Член РКП(б) з квітня 1919 року по 26 серпня 1936 року.
Пізніше, у 1934 році, боротьбистська організація була оголошена контрреволюційною, яка нібито готувала замах на Сталіна. Усі провідні керівники і члени партії боротьбистів, у тому числі Данило Кудря, Петро Вінниченко, Микола Куліш, Левко Ковалів були репресовані і отримали різні строки ув’язнення в таборах. Пізніше, у 1937 році майже всі вони були розстріляні. Засуджені «безпідставно» і «за сфальсифікованими матеріалами» —.таке рішення прийняла Військова колегія Верховного суду СРСР 4 серпня 1956 року, оголошуючи про посмертну реабілітацію несправедливо засуджених4.
Освіта — вища юридична, закінчив юридичний факультет Харківського університету у 1916 році.
- Юридична енциклопедія: В 6 т. К.: «Українська енциклопедія».
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5—7707—7867—9.
- Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора.— http://www.vse-adresa.org/book-of-memory/
- Власний архів сім’ї М.Михайлика.
- Вікіпедія.— http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська комуністична_партія_(боротьбистів)
- Комаха В.А. Фаворський Василь Іванович — один із фундаторів і перших керівників Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (до 100-річчя з дня заснування КНДІСЕ): 1914-2014 // Юридические записки.— 2013.— №3.— С. 84-90.