Користувач:Echelon 1/ВКЛ, зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 Зміст:   А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 

# A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

  • Батарликі — східного типу захист гомілок, якій складався з пластин (зазвичай трьох) зчипленних між собою кольчужним полотном, XVI ст.[1].
  • Бляхавніци — ймовірно, пластинчасти рукавици[2].
  • Бляхі, пляхі, плахі — пластинчастий захист тулуба, складавшийся з передній та задній частини, тобто кіраса, від нім. blach[3].
  • Зарукав'я — кольчужни рукава, могли буть як короткіми, так и довгими, друга половина XVI ст.[4].
  • Зброя — назва захистного обладунку з кінця XIV століття, насамперед пластинчастого[3].
  • Зброя бляхавая — виключно пластинчастий обладунок[3].
  • Зброя капійнічая — повний пластинчастий обладунок, який використовивали озброенни списами лицари, друга половина XV—XVI ст.[3].
  • Зброя стрельчая — облегченний пластинчастий обладунок, який використовивали кінни стрілкі. Ймовірно, відризнялся від "зброі капійнічий", видсутностью захисту ніг, захист рук можліво обмежувался лише захистом плеч, а особливий гак для списа на кірасі був відсутним[5].
  • Зипун — в війсковому контексті, захисний одяг схожий з тегиляем (див.)(XVI ст., див. також кафтан)[6].
  • Кальчуга — кольчуга, зрідка у другий половині XVI ст.[7].
  • Карваш — наруч східного типа, у вигляді зігнутої пластини, якій захіщав руку від кісті до локтя; термин використовивается з 1560-х років, до цього користувались терміном наруч московській[8].
  • Катриксал, катригал — різновид щита XVI ст., можливо чотирьокутного, але рідше за все круглого[9].
  • Кафтан — каптан, в війсковому контексті захисний одяг схожий з тегиляем (див.)(XVI ст., див. також зипун)[6].
  • Кашуля пад панцир — тканинна куртка яка одягалась під панцир задля захисту одягу від витірання (кінець XVI ст., див. також Zupic)[7].
  • Мишкі — налокотникі, або наплічникі, або цілковитий захист рук, див. також Наручи[10].
  • Накаленкі — частина обладунку для захисту ніг, друга половина XV—XVI ст.[11].
  • Накаленкі повни чи звичайни — захищали ноги з верху до нізу[12].
  • Накаленкі кароткія — ймовірно, захищали лише стегно та коліно, обладунок з ними також становился "каротким"[12].
  • Накаленкі московські — кольчужно-пластинчастий захист стегна, к якому також кріпився опуклий круглий наколенник[1].
  • Наруч московській — наруч східного типа, у вигляді зігнутої пластини, якій захіщав руку від кісті до локтя; термин використовивается до 1560-х років, після цього з'является термин карваш[8].
  • Наручи — ймовірно, повний захист рук, XVI ст., див. також Мишкі[8]
  • Павеза — продолговатий щит з вертікальним жолобом, якій, ймовірно, з'явился саме в балтийскому регіоні[13]. Зустричались як невелички кавалерійски "павезки", так і великі піхотні, останні могли і не мати жолоба (друга половина XIV — XVI ст.)[14].
  • Панцир — кольчуга, від нім. Panzer[15], також міг відносится до кольчужно-пластинчастого обладунку[16].
  • Панцири barwiane — ймовирно кольчуги крити тканиной (сер. XVI ст.)[7].
  • Панцирная кашуля — ймовирно довга кольчуга з довгими рукавами[17].
  • Прилбіця (біл. прылбіца) — будь якій шолом з заборолом, конкретнише це міг буть бацинет з забралом, армє, салад с забралом, закритий шолом [18].
  • Прилбіця казацька — ймовірно іньша назва місюркі (см. Прилбіця московська)[19].
  • Прилбіця московська — так звана місюрка — шолом з невеличкім куполом, к якому підвишувалась кольчужна бармица[19].
  • Пуклер — назва круглих щитів у другой половині XVI ст.[9].
  • Рукавіци — захист кістей рук з окремими відділеннями для кожного пальця, як у рукавичок, або без них, як у звичайних рукавиць[2].
  • Рукавіци панцєроватие або панцерови — рукавіци з металевих пластин, пальци на яких захіщались кільцями нашитими на внутришню шкіряну рукавичку[2].
  • Скурка лося, скурка — ймовірно шкіряний каптан або колет, який одягался під обладунки, чі виступал в якості самостійного захистного спорядження[20].
  • Слуги панцирни — окрема чісленна група війскового стану, що несла службу "у панцири" (тобто в колчюзі), кінець XV ст.[21].
  • Тарча - назва щита будь якої конструкції у XVI ст., зазвичай ассиметричних угорських гусарських щитів[22].
  • Тегиляй, тягілай, tehiljay — простьобаний каптан длиною до колін, набитий обчосками льна, або коноплі, або ватой, зі стоячим коміром та короткіми рукавами, инколи зі вшітими всередіну залізнимі пластинами; походив з Московськой Русі (XVI ст.)[6].
  • Шинкі — згідно з одними дослидниками це захист стегон, згидно з іншими — захист рук, можливо доповнений масивними наплічниками, та скоріше за все, це були спіднички з металевих полос, які підвішувались до кірас знизу, чи, так само, ніжні частіни составних кірас; останні могли використовиваться окремо від самих кірас[23].
  • Шорца — кольчужна спидничка, що доповняла обладунок[10].
  • Штурмгаб, штурмак — вид нім. Sturmhaube, шолом з глубоким куполом, шо видкривал обличчя[24], також відомий як бургиньот чи бургонет.
  • Штурмгаб заварты — штурмгаб з маской-заслоном[25].
  • Штурмгаб з бартом — штурмгаб з нашічнимі пластинамі та підбородником[25].
  • Штурмгаб з носом — ймовірно, штурмгаб зі стрілкой-наносником[25].
  • Яка, iacca — короткий, облягаючий каптан зі шкіри або декилькох шарів тканини прокладенніх ватой та вшитих між шарами залізних пластинок чі кольчужного полотна (кінець XIV ст.)[26].
  • Gace — ймовірно це були короткі кольчужни штани, також відоми під назвою pludry[27].
  • Lorica — латинське слово, яким зрідка називали кольчугу[15].
  • Pludry — ймовірно це були короткі кольчужни штани, також відоми під назвою gace[27].
  • Zupic — замшева куртка яка одягалась під панцир задля захисту одягу від витірання (кінець XVI ст., див. також Кашуля пад панцир)[7].

Джерела

[ред. | ред. код]

Бохан, Ю. М. Вайсковая справа ў Вялікім княстве Літоўскім у другой палове XIV — канцы XVI ст. : Інстытут гісторыі Нациянальнай акадэміі навук Беларусі : [белор.]. — Мінск : Беларуская навука, 2008. — 449 с. — ISBN 9789850809568.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бохан, 2008, с. 116.
  2. а б в Бохан, 2008, с. 115.
  3. а б в г Бохан, 2008, с. 101.
  4. Бохан, 2008, с. 113—114.
  5. Бохан, 2008, с. 105.
  6. а б в Бохан, 2008, с. 129.
  7. а б в г Бохан, 2008, с. 126.
  8. а б в Бохан, 2008, с. 113.
  9. а б Бохан, 2008, с. 136.
  10. а б Бохан, 2008, с. 104.
  11. Бохан, 2008, с. 103.
  12. а б Бохан, 2008, с. 103—104.
  13. Бохан, 2008, с. 131.
  14. Бохан, 2008, с. 133—134.
  15. а б Бохан, 2008, с. 119.
  16. Бохан, 2008, с. 127—128.
  17. Бохан, 2008, с. 125.
  18. Бохан, 2008, с. 68—79, 82.
  19. а б Бохан, 2008, с. 78—79.
  20. Бохан, 2008, с. 130.
  21. Бохан, 2008, с. 121.
  22. Бохан, 2008, с. 134.
  23. Бохан, 2008, с. 104—105.
  24. Бохан, 2008, с. 82—83.
  25. а б в Бохан, 2008, с. 83.
  26. Бохан, 2008, с. 128.
  27. а б Бохан, 2008, с. 124.