Користувач:Juandev/Sandbox 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прага РН (швидка вантажівка) була вантажівкою середнього розміру, виготовленою Praga з 1933 року. У 1934 році була створена версія Praga РНD (швидкий вантажний дизель), оснащена чотирициліндровим дизельним двигуном. Автомобілі РН / РНD були модернізовані багато разів за довгий час і тривали у виробництві близько 20 років. Обидва типи стали однією з найпоширеніших вантажних автомобілів у Чехословаччині, кілька тисяч штук також використовувала чехословацька армія. Основною конструкцією була пласка, шасі РН / РНD також створили велику кількість автобусів, пожежних машин та інших спеціальних надбудов. Виробництво типу РН закінчилося в 1953 році, типу RND - у 1955 році. Загалом було виготовлено близько 40 000 автомобілів Praga РН / РНD в декількох десятках серій [p 1], включаючи близько 3700 автобусів.

Ліцензію на виробництво Празької РН придбала Югославія в 1938 році. Виробництво транспортних засобів Pionir тривало тут до початку 1960-х, їх було створено близько 18300.

Історія[ред. | ред. код]

Прага РН[ред. | ред. код]

У 1933 році автовиробник Praga запустив швидку вантажівку середньої вагової категорії типу RN. Конструкція автомобіля була класичною, що складалася з драбинної рами та жорстких осей. Привід Praga RN забезпечувався бензиновим шестициліндровим водяним охолодженням потужністю 3,468 см³, розподілом СВ і потужністю 52 к.с. (38 кВт). Корисна навантаження становила 2000 кг. Будка, утворена дерев’яним каркасом, покритим листовим металом, мала просту квадратну форму, характерну для початку 1930-х років. Перша випущена серія містила 94 машини, половина з яких була створена в 1934 році, решта - до 1936 року. У тому ж році відбулося виробництво тієї ж 2-ї серії. [1]

Прага Р.Н., одна з ранніх серій

Перша модернізація відбулася в 1937 році з 3-ї виробничої серії. Двигун був модифікований за рахунок зміни впускного колектора та встановлення більшого карбюратора, збільшивши його потужність до 72 к.с. (53 кВт) [2], за іншими даними 70 к.с. (51,5 кВт) [1]. Вантажопідйомність зросла до 2500 кг. Крім того, машина отримала ширші шини, допоміжний гальмо передачі і його габарити також незначно змінилися. Будці і капюшону були надані більш сучасні, трохи закруглені форми. Велика зміна дизайну тоді відбулася в 1938 році з 5-ї серії. Форми кабінки далі були закруглені, а маска отримала модну циліндричну форму з горизонтальними ребрами. У такому вигляді Praga RN залишалася незмінною до кінця виробництва. [1] [2] У 1938 році ліцензія на виробництво автомобіля Praga RN була продана Югославії. [3]

Виробництво празького РН продовжувалося в Лібені також під час Другої світової війни. 25 березня 1945 р. Повітряний наліт союзників закінчив військове виробництво, що серйозно пошкодило виробника автомобілів "Лібе". [4] З початку виробництва до цього часу було створено 12 серій, які значною мірою відрізнялися одна від одної. [5] Поступово габарити і вага автомобіля збільшувались. [1] Частина автомобілів двох останніх воєнних серій (11-ї та 12-ї) була оснащена газовим генератором марок Imbert або Janka.

Після закінчення війни виробництво автомобілів Praga було відновлено у нещодавно придбаних виробничих залах у Височанах. [4] Спочатку транспортні засоби Praga RN були створені тут лише в модифікації для приведення в рух деревного газу (через повоєнну нестачу бензину). Стандартний бензиновий варіант розпочав виробництво до червня 1946 року. Післявоєнні машини нещодавно отримали робочий гальмовий флюїд та посилену раму, що дозволило збільшити корисний вантаж до 3000 кг. [5] Виготовлене шасі було обладнане широким асортиментом надбудов, окрім стандартної платформи, також самоскиди, автобуси, комунальна техніка, пожежні команди, цистерни та інше. Окрім цивільних конструкцій, було створено і ряд військових. Однак, починаючи з 22-ї серії (1951), більшість вироблених автомобілів були бортовими. [2]

Виробництво автомобілів «Прага РН», що прозвали «Ерен» (вимовляється «RN»), закінчилося в 1953 р. Всього було створено 23 747 машин усіх версій у 48 серіях, у тому числі близько 2100 автобусів. [6] У виробництві його замінив військовий спеціальний Praga V3S. [2]

Прага РНД[ред. | ред. код]

У 30-х роках дизельний двигун почав отримувати більше позицій як силовий агрегат вантажівки. Його перевагою було значно менший витрата палива - дизель, який також був дешевшим за бензин. Таким чином, компанія ČKD-Praga підготувала дизельну модифікацію типу RN, що отримала назву Praga RND. [7] Дизельний двигун власної конструкції Praga був лінійним чотирициліндровим об'ємом 4,5 л з розподілом OHV. Камера згоряння складалася з передпокою системи Рікардо Вірпул з системою вприскування Bosch. Двигун досяг максимальної потужності в 50 к.с. (37 кВт). Перші чотири випробувальні машини були створені в 1934 та 1935 роках. Наступного року було випущено ще 15 тестових машин, а в 1937 році пішла перша виробнича серія з 60 машин. До кінця війни за шість виробничих циклів було побудовано 455 автомобілів [8].

Післявоєнне відновлення виробництва було розпочато лише в 1946 році. [7] З 13-ї серії був встановлений модифікований двигун, оснащений новою передкамерною рікардою Comet III. Це збільшило потужність до 60 к.с. (44 кВт), зменшивши при цьому витрату палива. [9] Крім того, під час виробництва були застосовані подальші модифікації та модернізації. До кінця виробництва в 1955 р. Було побудовано 16 288 автомобілів RND у 38 серіях, у тому числі 1630 автобусів [8].

Крім двигуна та декількох незначних модифікацій (підсилення рами під двигуном або більш важка передача в трансмісії), автомобілі Praga RND не відрізнялися від типу RN. Під час виробництва вони також взяли на себе всі його модернізації, такі як зміни дизайну або збільшення навантаження. [7]

Тип RND отримав популярну назву Randál, після вимови абревіатури RND, але також завдяки шумнішій і менш розвиненій роботі дизельного двигуна порівняно з бензиновою Erena Praga RN. [10]

Після закінчення виробництва тритонних автомобілів Praga RN / RND у виробничій програмі чехословацьких виробників автомобілів не було еквівалентної заміни. Автомобілі Praga RN та RND зазвичай обслуговувалися до 1970-х. Дефіцит автомобілів цієї категорії частково вирішувався імпортом подібних типів із країн СМЕ, і, безумовно, лише до кінця 1960-х, придбавши ліцензію на Renault Super Galion SG4, згодом виготовлений як Avia A30. [5]

Автомобілі TAM Pionir на Першотравневому параді в Любляні, 1961 рік

Ліцензоване виробництво в Югославії[ред. | ред. код]

Roku 1938 uspořádalo Království Jugoslávie výběrové řízení na nový nákladní automobil. Na vítězný model měla být zakoupena výrobní licence. Soutěž probíhala formou 8 000 km dlouhé zkušební jízdy po špatných jugoslávských cestách a zvítězila v ní automobilka Praga se svým typem RN. Na základě tohoto úspěchu došlo k uzavření smlouvy o prodeji hotových vozidel, dodávce rozložených vozů k montáži a prodeji licence na výrobu těchto automobilů. Do konce roku 1939 bylo dodáno kolem 800 hotových vozů Praga RN.

Montáž vozů z dovezených dílů byla zahájena ještě v roce 1938 v továrně Industrija motora Rakovica (IMR) u Bělehradu, která původně produkovala letecké motory. Od roku 1940 následovala v IMR kompletní licenční výroba tohoto prvního v Jugoslávii vyráběného nákladního automobilu. Ta však neměla dlouhého trvání – napadení a dobytí Jugoslávie nacistickým Německem v dubnu 1941 znamenalo předčasný konec produkce. Přes snahy okupačních úřadů obnovit v IMR výrobu motorů a nákladních vozů zde až do konce války žádné automobily nevznikly.

Obnovená výroba byla pro poválečný nedostatek materiálu a zařízení zahájena až roku 1947. Produkované vozy dostaly nové označení Pionir a do roku 1950 jich v IMR vzniklo necelých 1 200. Následně došlo k převedení výroby do podniku Tovarna avtomobilov Maribor v tehdejší Socialistické republice Slovinsko. Zde vydržely licenční Pragy RN, označované jako TAM Pionir ve výrobě až do první poloviny 60. let. Patnáct let trvající produkce dala vzniknout 17 146 vozům. Nejčastějším provedením vozů TAM Pionir byl valník, ale existovala také provedení autobus, hasičský vůz a další. V průběhu výroby docházelo k dílčím modernizacím vozů a vznikaly též nové typy nástaveb.

Варіанти надбудови[ред. | ред. код]

Плоскостопість[ред. | ред. код]

Платформа була найпоширенішою версією автомобілів RN та RND. Планшетна надбудова - це цільна деревина з каркасом з букового дерева, доповнена підлогою та бортовими панелями висотою 500 мм із ялинових дощок. Всі деталі з'єднані та посилені сталевою арматурою. Складні сторони закріплені ключами, а в останніх серіях гачковими замками. Спереду, під платформою, є дерев'яний футляр для запасного колеса та інструментів. Металеві крила задніх коліс прикріплені до перекладинки платформи. [13]

Спеціальна пласка прага RN

Спеціальна плойка[ред. | ред. код]

Ця назва насіла платівку на шасі Прага РН, модифіковану відповідно до вимог чехословацької армії. У другій половині 40-х років чехословацька армія зіткнулася з проблемою нестачі вантажних автомобілів. У вересні 1948 року 3-й заступник начальника штабу зробив прохання про введення в експлуатацію Празького РН. На той час із номерів столу бракувало близько 4000 вантажних автомобілів. Наприкінці 1948 р. На нараді представників Міністерства національної оборони та виробника були визначені вимоги щодо модифікацій транспортних засобів військових цілей. [14]

Так звані спеціальна пласка отримала посилений каркас, обладнаний буксирним пристроєм ззаду. Сторони надбудови підняли за допомогою планок-розширень до 870 мм, на внутрішній стороні яких були розкладні лавки на 24 людини. Чотири сталеві арки були скріплені поза бічними панелями для кріплення брезенту. Під дерев’яною коробкою інструментів додається ящиковий короб для спеціальних інструментів. На даху кабіни праворуч дизайнери машини додали люк для командира машини. Спинка сидінь була змінена на розкладну, після чого було створено два аварійних ліжка. Спеціальний планшет отримав розширене обладнання та інструменти. [14] [15]

Видозмінена пласка була представлена ​​навесні 1949 року представникам II. Відділ Генерального штабу. Їх рекомендації дотримувались військових випробувань, включаючи їзди по асфальтованих дорогах і в полі. На сухій, трохи хвилеподібній поверхні автомобіль продемонстрував здатність буксирувати 57-мм і 76-мм протитанкові гармати. У Чехословацькому озброєнні була спеціальна плацдарма Praga RN. До 1953 р. Армія перейняла 4274 плацдарми, які служили в піхотних і стрілецьких дивізіях, менша кількість - також у механізованих дивізіях. [14]

Автомобілі Praga RN були виведені з експлуатації ще в 1958-1960 роках, коли їх замінили спеціалізовані військові машини Praga V3S. [14]

Самоскид[ред. | ред. код]

Самоскид Praga RN / RND має цільнометалевий корпус, який можна скласти з обох боків. І бокове, і заднє обличчя є навісними. Нахилити корпус вручну, використовуючи два механічні гряді. Для його опускання потрібні двоє людей (водій + водій), які рівномірно піднімають тіло, щоб воно не крутилося. Максимальний кут нахилу - 30 °. Коробка інструментів та запасне колесо розташовані за кабіною. Самоскиди не обладнані крилами заднього колеса. [16]

Автобус Прага RND

Автобус[ред. | ред. код]

Кузов автобуса був побудований на шасі обох типів (RN та RND). Шасі автобуса відрізняється тим, що розмістити паливний бак під рамою за задньою віссю. Корпус характеризується цільнометалевою конструкцією, що складається із сталевого каркаса, зовні покритого. Внутрішні стіни також покриті листовим металом, стельова опалубка складається з дощок Умамарт. Залежно від версії корпус оснащений поперечними або поздовжніми лавками. Автобуси, призначені для міського та дальнього транспорту, обладнані поздовжніми лавками, розташованими навколо бічних і задніх стін. У цій конструкції автобус має місткість 18 сидячих та 22 стоячих, загалом 40 людей. Більшість автобусів створено в цій версії. Транспортні засоби, призначені для більш тривалих маршрутів, обладнані поперечними стендами; місткість цієї конструкції - 22 сидіння та 12 стоячих, тому автобус міг перевезти загалом 34 людини. [17]

Транспортний засіб оснащений однією розсувною дверкою спереду з правого боку. Ззаду в автобусі - простір для запасного колеса, доступне ззовні через подвійні двері. Автомобільний акумулятор має місце в корпусі з лівого боку. На даху звичайних автобусів є галерея для багажу, з розкладними сходами на задній частині. Пасажирський салон оснащений неконтрольованим нагріванням з радіатором біля бічної стінки під лавкою, нагрітим вихлопними газами. Вентиляція автобуса забезпечується ковзною передньою частиною даху, бічними вентиляційними кришками, вентиляцією над тиском над лобовим склом, а також вітровими стеклами у трьох бічних вікнах (два зліва та одне праворуч), які обладнані дощовими навісами. Усі вікна засклені загартованим склом. [17]

До кінця Другої світової війни було вироблено близько 300 автобусів, а післявоєнне виробництво досягло ще 3400. На шасі РН було створено менше 2100 штук, а у версії РНD - понад 1600 штук. [6] Автобуси Praga РН / РНD вже були витіснені з магістральних автобусів більшою місткістю автобусів Škoda 706 RO протягом 1950-х років, але протягом багатьох років вони все ще служили на вторинних сполученнях. [18] [19]

Пожежна машина[ред. | ред. код]

На шасі Praga RN було створено кілька різних типів пожежних машин, що відрізняються конструкцією кузова та роботою насоса.

DVS 8[ред. | ред. код]

DVS 8 (транспортний засіб шприца) - пожежна машина, оснащена закритою коробкою надбудови змішаної конструкції, призначена для транспортування пожежної команди та портативний шприц PS 8. Виробником надбудов була національна компанія «Вогнегасник» у м. Високе Міто (THZ п. П.), Яка встановлювалася на шасі Praga RN з 1952 року. [20]

Портативний моторний обприскувач PS 8[ред. | ред. код]

Шприц PS 8 працює від двотактного двоциліндрового бензинового двигуна з об’ємом 1143 см³ та максимальною потужністю 22 кВт при 3000 об / хв. Двоступінчастий насос H800 досягає максимального тиску 1600 кПа та максимального потоку 800 л / хв. Вага шприца - 160 кг. [20]

AS 16[ред. | ред. код]

AS 16 (автомобільний обприскувач) - пожежна машина, оснащена закритим кузовом кузова змішаної конструкції (аналогічно типу DVS 8). Транспортний засіб призначений для транспортування пожежної охорони та пожежних втручань із використанням зовнішнього джерела води. Порівняно з типом DVS 8, він оснащений більш потужним насосом, розташованим в передній частині автомобіля, перед двигуном. Відцентровий триступінчастий насос приводиться в дію колінчастого вала двигуна, приводиться в рух карданним валом. Максимальний витрата досягає 1600 л / хв при транспортній висоті 80 м. [21]

ASC 16 (CAS 16)[ред. | ред. код]

ASC 16 (шприц для вантажних автомобілів), пізніше перейменований на CAS 16, - пожежна машина, призначена для першої пожежі. Він відрізняється від попередніх типів резервуаром для води та пінопластом, розташованим за стандартною кабіною водія. У резервуарах може бути 1500 л води та 500 л піноутворювача. За кабіною розташовані дві двомісні лавки (по одній з боків) поздовжньо до напрямку руху для перевезення чотирьох пожежників. Поруч з лавками є потокові котушки зі шлангом. Тип і розташування насоса такі ж, як і для AS 16. [22]

Інші надбудови[ред. | ред. код]

Шасі розширених вагонів РН / РНД були обладнані низкою інших надбудов для цивільного та військового призначення. Ці надбудови будували в основному більш дрібні компанії-кузови. Виготовлені версії включають, наприклад, танки, комунальні машини, бокси (цивільні та військові) та ін. [10] Модифікація бази кузова автобуса створювала мобільні магазини та бібліотеки, стоматологічні кабінети, поштові та телекомунікаційні машини тощо [17]

Технічні умови[ред. | ред. код]

Зазначені дані стосуються автомобілів останньої серії (післявоєнного виробництва).

Двигун[ред. | ред. код]

Надбудова коробки швидкої допомоги для цілей цивільної оборони

Мото Прагі РН[ред. | ред. код]

Празький RN працює від лінійного, з водяним охолодженням шестициліндрового бензинового двигуна з розподілом SV. Чавунний блок циліндра можна відокремити від картера. Головка циліндра також виготовлена ​​з чавуну. Кований колінчастий вал встановлений у чотирьох звичайних підшипниках. Система охолодження оснащена водяним насосом і чотирилопатевим вентилятором, що приводиться в рух ременем від колінчастого вала. Мастило, що циркулює під тиском двигуна, забезпечується зубчастим насосом, що приводиться в рух розподільним валом. Паливна суміш готується градієнтним карбюратором Solex 35 UAIP. 95 л бензиновий паливний бак знаходиться під правим сидінням. Пальне транспортується механічним мембранним насосом, що приводиться в рух розподільним валом. Двигун розташований спереду, поздовжньо над і за передньою віссю. Двигун, включаючи коробку передач, стійко встановлений на рамі в чотирьох безшумних блоках. [23]

Об'єм двигуна - 3,468 см³ (отвір циліндра 80 мм, хід 115 мм), коефіцієнт стиснення 1: 5,86. Двигун досягає максимальної потужності 53 кВт (72 к.с.) при 3000 об / хв. Максимальний крутний момент - 186 Нм (19 кгм) при 2000 об / хв. Питома витрата палива становить щонайменше 255-260 г / к на годину при повній потужності. Вага двигуна без зарядів становить 278 кг. [24]

Електрична система працює з напругою 12 В. Автомобіль оснащений динамо PAL-Магнетон потужністю 150 Вт (для спеціальної плоскості 300 Вт) та акумулятором 12 В потужністю 75 Ач (для спеціальної платівки 105 Ач). Стартер PAL має потужність 1,8 к.с. [25]

Дизельний двигун на вихлопній стороні, динамо праворуч

Моторна Прага РНД[ред. | ред. код]

RND Прага працює від лінійного чотирициліндрового дизельного двигуна з водяним охолодженням з розподілом OHV. Чавунний блок циліндра можна відокремити від картера. Є дві чавунні головки циліндрів, кожна спільна для двох циліндрів. Кожна головка має власне листове металеве покриття для коромисел і клапанів. У головках циліндрів знаходяться нагнітальні насоси PAL (модель Bosch) і камера згоряння, що складається з вихрової камери типу Рікардо Комета III. Поршні з алюмінієвого сплаву оснащені чотирма поршневими кільцями. Зовнішня сторона дна поршня містить поглиблення для кращого перемішування згорілої суміші. Колінчастий вал кований, встановлений у трьох звичайних підшипниках. Система охолодження оснащена водяним насосом і чотирилопатевим вентилятором, що приводиться в рух ременем від колінчастого вала. Мастило, що циркулює під тиском двигуна, забезпечується зубчастим насосом, що приводиться в рух розподільним валом. 70-літровий балон з дизельним паливом зберігається під сидінням праворуч (для автобуса 105-літровий бак знаходиться під рамою за задньою віссю). Транспортується паливо механічним поршневим насосом, розташованим на інжекційному насосі і приводом у рух розподільного вала. Двигун розташований спереду, поздовжньо над і за передньою віссю. Двигун, включаючи коробку передач, стійко встановлений на рамі в чотирьох безшумних блоках. [26]

Об'єм двигуна - 4,501 см³ (отвір циліндра 105 мм, хід 130 мм), коефіцієнт стиснення 1:18. Двигун досягає максимальної потужності 44 кВт (60 к.с.) при 2000 об / хв. Максимальний крутний момент - 226 Нм (23 кгм) при 1600 об / хв. Питома витрата палива - хв. 205 г / к на годину при повній потужності. Вага двигуна без зарядів становить 434 кг. [27]

Електрична система працює з напругою 12 В (стартер 24 В). Автомобіль оснащений динамо PAL-Magneton потужністю 12 В потужністю 300 Вт та двома 12 В акумуляторами, кожна ємністю 105 Ач. Стартер PAL має потужність 4 к.с. [28]

Спосіб передавання[ред. | ред. код]

Суха однодискова муфта розташована позаду двигуна. За ним слідує чотириступінчаста несинхронізована коробка передач, з важелем передачі на верхній кришці. Двигун, зчеплення та коробка передач з'єднані між собою і утворюють збірку. Потужність передається на задню вісь через карданний вал до валу карданного валу, оснащений двома карданними петлями. Вал ВОМ встановлений у трубі, встановленій на поперечному елементі рами, яка поглинає сили заднього моста. [29]

Шасі[ред. | ред. код]

Основою корпусу є рама з двох пресованих сталевих U-подібних поздовжніх елементів, з'єднаних семи заклепленими перегородками. Щоб зменшити висоту, рама над задньою віссю зігнута вгору. Ззаду - привідна жорстка вісь, що вивірена подвійними поздовжніми напівеліптичними пружинами. Міст заднього моста - це зварювання, виготовлене з пресованої листової сталі. Передня вісь жорстка, кована в профіль I. Підвіска забезпечується простими поздовжніми напівеліптичними пружинами. Він оснащений телескопічними гідравлічними амортизаторами. Рульове управління переднього колеса працює з болтом і гайкою. Автомобіль оснащений гідравлічними барабанними гальмами на всіх колесах. Колеса мають двадцять дюймів, із пресованими сталевими дисками розміром 6,00-20 та шинами розміром 7,50-20, на задній осі у подвійному кріпленні. [30]


Кабіна автомобіля змішаної конструкції, з дерев'яною рамою, покритою листовою сталлю. Всередині є двомісне сидіння, що простягається на всю ширину кабінки. Під ним - паливний бак та акумулятор для автомобіля. Вітрове скло з двох частин має панель із загартованого скла. [31] З боків кабіни на задньому стовпі дверей є покажчики напрямку руки. Вони нахильні, електромагнітно керовані, оснащені помаранчевим світлом. [32] [p 2]

Розміри та показники[ред. | ред. код]

Якщо не зазначено інше, дані застосовуються до площини, року виготовлення 1952 року. [24] [27]

  • Колісна база: 4 200 мм
  • Колісна база спереду / ззаду: 1 580/1 575 мм
  • Чітка висота під осями: 250 мм
  • Довжина: 7 780 мм, 7 450 мм (шина)
  • Ширина: 2200 мм, 2350 мм (шина)
  • Висота (після будки): 2185 мм, 3000 мм (шина)
  • Довжина зони завантаження: 4000 мм
  • Ширина завантаження: 2100 мм
  • Вага шасі: 2280 кг (RN), 2490 кг (RND), 2,520 кг (шина RND)
  • Вага в режимі очікування: 2790 кг (RN), 3100 кг (RND), 4.090 кг (шина RND)
  • Корисна навантаження: 3000 кг
  • Вага брутто: 6150 кг (RN), 6.300 кг (RND), 7.150 кг (шина RND)
  • Максимальна швидкість повністю завантаженого автомобіля: 80 км / год (RN), 61 км / год (RND)
  • Витрата палива повністю завантаженого автомобіля:
  • RN: 25 л / 100 км при середній швидкості 45 км / год
  • RND: 14,5 л / 100 км при середній швидкості 40 км / год
  • Витрата масла: 0,3 л / 100 км