Користувач:KurtFenix
|
Цей користувач — учасник Вікімарафону 2019 |
|---|
Метод Сократа[ред. | ред. код]
Метод Сократа (назва цього методу походить від імені Афінського філософа Сократа )[1] - метод, який у свою чергу заснований на схемі ведення діалогів, між двома індивідами, (або більше, якщо це відноситься до кола Сократу). Частіше за все, діалог подається у вигляді дискусії, з правильно поставленими, послідовними, запитаннями від Сократа та непідготовленими відповідями співрозмовника в роздумах на якусь, проблемну тему, в якій співрозмовник визначає свою точку зору, наводячи аргументи, а Сократ у свою чергу намагається знайти відмінність у відповідях, та наштовхнути співрозмовника на правильну думку, яка "вважав Сократ знаходиться в голові людини".
Вчення Сократа[ред. | ред. код]
Сократ - перш за все, був прихильником антропоцентризму, який визначає, що людина знаходиться в центрі всесвіту та являється суб'єктом всіх дій у світі. При цьому, він відноситься до класиків-філософів Афін.
Сократ притримувався віри в монотеїзму (віра в єдиного бога) та метипсихозу (переселення душ).
Також йому належать фрази «Тільки в суперечці народжується істина», під якою він мав на увазі те, що лише в діалозі з доводами, аргументами та певною послідовністю народжується "справжня думка", а не та, яка лежить на поверхні.
Та фраза «Я знаю, що я нічого не знаю, але інші не знають і цього», у якій він мав на увазі те, що на відміну від інших, він хоча би показував своє незнання, а не намагався утрирувати для псевдо розуміння теми та прояву думки.
Історія[ред. | ред. код]
Якщо відштовхуватися від записів Платона, то можна трактувати цю історію так: Сократ звернувся до такого роду дискусій після того як, Херафонт відвідав "дельфійскую пифію", яка у свою чергу визначила, що не існує людини більш мудрої, ніж Сократ. Але Сократу не сподобався такий розвиток подій і він вирішив, що не являється мудрою людиною, та у свою чергу хоче це довести проводячи у своє власне дослідження по виявленню «мудрої людини». Суть цього дослідження була такою: він вирішив провести порівняння себе з іншими людьми, яких у свою чергу можна було віднести до мудрих, або майстрами своєї справи. В основі, як правило лежало питання, на яке не існує чіткого визначення, та на яке у кожного може існувати своя думка. Наприклад, про багатство, чи моральні якості людини. Після відповіді співрозмовника, він доповнював діалог додатковими запитаннями, та намагався переконати його в іншій точці зору. Коли це вдавалось, співрозмовник починав суперечити своїй попередній думці і це доводило, що він не являється мудрим, а навпаки невігласом. Наприклад, у «державі» Сократ ставить запитання, про те чи потрібні воїни державі, та чи потрібно вирощувати дітей з малу своїй майбутній професії. Та на відповідь «ні» він почав задавати прямі питання, довівши співрозмовника до відповіді "так", повернувшись до його первинного твердження з відповіддю "ні", тим самим довів, що та людина не мудра.
Методи[ред. | ред. код]
У цьому методі він використовував так звану "Іронію Сократа". Тобто людині, яка вважала себе поважною, він доводив що вона не розуміє істини та тим самим проявляв її неусвідомленість, та нерозуміння навіть у власних думках, тим самим він знищував її самовпевненість. Після цього, співрозмовник втрачав самовпевненість та був готовий прийти до "спільної істини", потім слідував етап, який мав назву «Майєвтіка» (поступовий підхід до знання), по скільки Сократ вважав, що знання існують в розумі, але їх треба знайти. Також цим методом він мотивував людину до пізнання нового, та удосконалення своїх знань.
Також діяли методи "індукції" та "визначення".
Метод "індукції" - полягає у методі наведення, та в думці до якої, людина ніколи не дійде. Він орієнтований на повторення, та удосконалення думки на повільному, та поступовому заглибленні у саму тему, розуміння її якогомога краще, з кожним повторенням. Та метод "визначення" - який полягає у визначенні різних напрямів цієї думки, по відношенню до різних людей. Наприклад, як це описано у "державі": визначення "добра" для різних людей. -Вбивство це добро? -Ні. -Але якщо людина це зробила у ситуації коли їй загрожувала смерть, або її матері, тим самим водить у заплутану ситуацію.
Всього нараховується п'ять кроків
1) співрозмовник Сократа робить тезу;
2) Сократ вказує співрозмовнику на його суперечливість в тезі;
3) Співрозмовник погоджується з його припущеннями;
4) Сократ змінює думку, або невпевнений, тим самим проявляє свою слабкість у цій темі;
5) Сократ намагається дійти до істини разом, яка вже існує в голові співрозмовника.
За допомогою цього методу, Сократ проявляє те, що людина вже знає сама відповіді на запитання, але до цього треба дійти шляхом поступового і детального аналізу, та мислення.
Коло Сократа[ред. | ред. код]
Це так зване коло учнів, або просто співрозмовників Сократа, у якому він визначає тему та задає питання, на які вони повинні відповісти і дійти до логічної думки, яка не буде перечити іншим, та сама собі у своїх раніше сказаних судженнях, або ж дійти до нової, дивлячись не лише на свої думки, але й на теорії, та думки інших.
Всього існують два варіанти кола Сократа:
Акваріум - це коло, в якому існують активні учасники, які приймають участь у діалозі, та пасивні які лише спостерігають, але вони мають право висловлювати свою думку, коли їх зацікавила версія однієї зі сторін діалогу, після цього він зможе втрутилися, та зайняти місце одного з активних учасників, а той, що був активним переходить в розділ пасивного.
Панельний метод - метод, при якому йде розподіл студентів на групи по 6-8 чоловіків, які розподіляються по колу. Представник з групи, якого обрали учасники однієї з груп, яка буде відстоювати їх думку на протязі 15-20 хвилин. В групі обговорюється проблема і виробляється спільна точка зору. Всі інші учасники груп можуть сформувати коло, обдумувати сказане, та передавати записки, також представник групи може взяти паузу, та обговорити свою точку зору зі своєю групою.
Всі ці методи зосереджені не лише для того, щоб людина прийшла до думки сама, та підтвердила її, а також для розвитків командного спілкування і праці.
В Психології[ред. | ред. код]
В спектрі психології цей метод використовується для підняття самооцінки, або для того, щоб показати розумових здібностей для людини. Тобто людині задають питання, на які вона може відповісти, але при цьому вони можуть бути не взаємопов`язані, як в методі Сократа.
Уточнення[ред. | ред. код]
Сократ ніколи не писав про свої методи, свої думки та дії. Про ці методи люди дізнались за допомогою його учнів: Августина, Ксенофорта та Платону. Найбільшим чином завдяки Платону та його роботам. Також метод в медицині не є таким, як він був створений Сократом, та використовується протилежно його первинному сенсу. Та при житі Сократа, були люди,які використовували його метод, лише для перемоги в суперечці та доведенні своєї правоти, та розуму.
Джерела:
- Фохт Б. А. Педагогические идеи Сократа // Дидакт. — М. 1998. — № 1 (22). — С. 60-64.
- Шульц О. Е. Практика сократовского диалога в дианализе // Психотерапия, практическая и консультативная психология — сплетение судеб: Материалы Международного Конгресса. — Киев. — 4-7 октября 2012 // Ежемесячный научно-практический журнал Психотерапия. — Москва, 2012. — № 12. — С. 99-100.
- Апология Сократа // Творения Платона, перев. Вл. С. Соловьева, М. С. Соловьева и С. Н. Трубецкого. Т. 2. М., 1903.
- Евтифрон // Перевод С. Я. Шейнман-Топштейн
- Статья о сократическом методе на английском языке
- https://petrukiv.te.ua/98-flosofskiy-metod-sokrata.html
- [https://ru.wikipedia.org/wiki/Антропоцентризм Стаття в російській Вікіпедії]
- [https://ru.wikipedia.org/wiki/Античная философия Стаття в російській Вікіпедії]
- http://psylib.ukrweb.net/books/plato01/26gos01.htm