Користувач:Ldovgenko

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психологія спорту - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності формування і прояву різних психологічних механізмів в спортивній діяльності.

Історія психології спорту.


Психологія спорту вважається досить молодою галуззю психологічної науки. Згадка про неї вперше з'явилося в статтях засновника Олімпійських ігор П'єра де Кубертена на самому початку XX століття. Роком же народження цього напрямку в психології можна вважати 1913 рік, коли за ініціативою МОК був організований конгрес, присвячений саме питанням психології спорту. У 1965 році в Римі було організовано Міжнародне товариство психології спорту (скорочено - ІССП), що стало свідченням міжнародного визнання спортивної психології як окремого напрямку психології. ІСПП з 1970 року починає видавати «Міжнародний журнал психології спорту». У 1967 році з'явилося Північноамериканські суспільство психології спорту, а в 1969 році - Європейська асоціація психології спорту. Потім в різні роки аналогічні організації були відкриті в Японії, Англії, ФРН, Франції, Австралії, Бразилії та багатьох інших країнах. По справжньому активно психологія спорту, як окремий напрямок психології, стало розвиватися з початку 1960-х років. При цьому в самому початку упор був зроблений на так звану диференціальну психологію, тобто вивчення відмінностей спортсменів за індивідуальними характеристиками. Крім того, вивчалися можливості і здатності спортсмена діяти в умовах стресу і способи збільшення ефективності тренувань. Трохи пізніше фронт досліджуваних спортивної психологією питань помітно розширився. Стали розроблятися програми, з урахуванням специфіки не тільки індивідуальних здібностей спортсменів, а й конкретного виду спорту. При цьому використовувалися досягнення загальної, педагогічної, соціальної та вікової психології (індивідуальна робота зі спортсменом, колективні тренінги і т. Д.). Йшла розробка програм відповідних тренувальних комплексів для підвищення психічної і фізичної тренованості спортсменів, їх етичної, емоційно-вольової та колективістської підготовленості. Особлива увага приділялась питанням мотивації спортсменів, причому не тільки в період їх участі на змаганнях, а й по ходу тренувань. Досить детально досліджувалися способи і шляхи формування вузькоспеціалізованих сприйняття спортсменів - почуття дистанції, відчуття часу, коливання швидкості рухомого об'єкту, «почуття м'яча», «почуття води», передбачення розвитку подій (інтуїція, антиципация). Також значну увагу було приділено розвитку способів уяви, поліпшення спостережливості, тактичного і стратегічного мислення, якісної взаємодії в групах.

Задачі спортивної психології.

Говорячи про завдання, які вирішує спортивна психологія, не можна не сказати про центральну фігуру даного напрямку в психології - спортивний психолог. Саме спортивний психолог працює зі спортсменом, дозволяючи йому вирішити такі основні завдання:

1. Підвищення загальної ефективності тренувального процесу за рахунок вироблення потрібного рівня мотивації, чіткою орієнтацією на конкретну мету, а також формування потрібних рухових умінь і навичок.

2. Створення необхідних психологічних умов для досягнення кращої психологічної витривалості, високих показників сили, спритності, а також для розвитку спеціалізованих видів сприйняття.

3. Грамотна психологічна підготовка спортсмена до змагань

4. Психічна регуляція

5. Формування особистості спортсмена для кращої взаємодії з тренером, а також іншими спортсменами в команді.

6. Підвищення у спортсмена сили волі в ситуаціях, коли цей показник знаходиться або на недостатньому для успішних спортивних виступів рівні, або цей показник дуже високий і є ризик того, що спортсмен може «перегоріти» ще до старту змагань.

7. Оперативна допомога спортсмену. Має на увазі роботу зі спортсменом в самі напружені для нього моменти - від зняття передстартових хвилювань і роботи зі стресом до допомоги в разі невдалих виступів і пов'язаних з ними переживань.

Крім того, в окремий напрям сучасна спортивна психологія виділяє дослідження, які розглядають проблеми грамотного формування команд, міжособистісні відносини в колективі, способи і прийоми підвищення ціннісно-орієнтаційної єдності, з уболівальниками, а також проблеми міжгрупових взаємин і згуртованості спортивного колективу.

В даний час спортивна психологія.

Роль спортивної психології в сучасному спорті підвищується з кожним роком. Без спортивного психолога важко уявити собі роботу того чи іншого спортивного клубу, не кажучи вже про національну збірну. Окремі національні олімпійські збірні мають в штаті психологів для кожного виду спорту. Активно йдуть дослідження в галузі вивчення психологічних можливостей спортсменів. Принципово важливим моментом для майбутнього спорту є і те, в якому стані буде перебувати дитяча спортивна психологія. Сьогодні багато уваги приділяється питанням тестування і відбору спортсменів, а також їх грамотного виховання на різних вікових стадіях і в процесі тренувань. Окремим важливим напрямом спортивної психології варто вважати і роботу зі спортсменом, який вирішив покинути великий спорт - як допомогти людині зробити це максимально грамотно і щоб він зміг почати нове життя поза великим спортом.