Користувач:Michail~ukwiki

Іван Кутка, син суковського пароха Земплинського комітату, народився 23 лютого 1750 р. Церковний діяч, просвітитель. Філософію вивчав в Кошіце, теологію – в Мукачеві, рукопокладений в 1775 р. 1775 р. повернувся з Кошіце у єпархію, був висвячений, наступного року був капеланом в Ужгороді, а 1777 р був писарем у єпископа, потім став професором св. обрядів у мукачівських школах, нарешті призначений дійсним каноніком до капітулу.

Викладав основи Літургії в Мукачівській духовній семінарії (1777-1786); з 1777 р. секретар мукачівського єпископа А. Бачинського.
Відразу після смерті А. Бачинського (15.12.1809) нового єпископа призначено не було. Правда у Мукачівській єпархіїбув посвячений єп. М. Брадач, якого ще за життя А. Бачинського було призначено помічником єпископа, Але це було призначення «без права успадкування». Тому в Ужгороді керівником єпархії обрали капітулярного вікарія. Таким чином вакнсія на єпископський престол існувала 7 років. Історики стверджують, що причиною цього було прохання Мукачівського капітулу до короля розділити Мукачівську єпархію на 13 комітатів. 

Після смерті А. Бачинського Кутка Іван (1809)призначений капітульним вікарієм.При обранні І. Кутки капітулярним вікарієм виникла дивна ситуація: Кутка був лише священником, а Брадач – єпископом, то ж виходило, що єпископ підпорядкувався звичайному священнику. Це М. Брадачу важко було перенести. Але 17.10.1812 р. І. Кутка помер і Мукачівський капітул цього разу обрав капітулярним вікарієм М.Брадача (Пап, 2001)

 Склав  „Буквар язика руського” (1797, перекладений 1799, 1815, 1846), популярний серед русинів „Катехізис малий” (1801), який витримав 11 видань, останнє в 1931 (наукове видання з коментарями Іштвана Ідварі, 1997, 1998). (Поп, 201).

Після смерті Андрія Бачинського (1809) безпосередньо став вікарієм у духовних справах по Мукачівській єпархії і був чинним суддею капітулу від 1809 до 1812 року і тоді ж помер в Ужгороді (Лучкай, 2003).

                       СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. М. Лучкай. Історія карпатських русинів. Том 4 – Ужгород: ВАТ Закарпаття, 2003. – 328 с. 2. Поп И. Энциколопедия подкарпатской Руси, Ужгород, Изд В. Падяка, 2001, 431 с. 3. А. В. Пекар ЧСВВ. Нариси історії церкви Закарпаття. ТОМ 1. Рим-Львів, 1997. 233 с. 4. О. Пап. Історія Закарпаття. Том1. Івано-Франківськ. Нова Зоря. 2001. 644 с. http://216.239.59.104/search?q=cache:qrkYrfVBg58J:www.slaviska.uu.se/ingrid/Soderzhanie-Dulich.doc+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%9A%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&hl=uk&ct=clnk&cd=10&gl=ua&lr=lang_en%7Clang_ru%7Clang_uk Cкомпілював Біланич М.М.