Користувач:Miller Marianna/Чернетка
Документознавець — спеціаліст, інформаційний аналітик, знавець у галузі документознавства; той хто «знає» роботу з документами. А також найменування професії, фаху підготовки у ВНЗ, посада.
Професійна діяльність передбачає[ред. | ред. код]
- Роботу з документами (облік, реєстрацію, перетворення первинних документів, зберігання)
- Первинну та вторинну обробку документів;
- Організацію документообігу в установах, організаціях, вдосконалення автоматизованих систем управління (АСУ) і контроль документопотоків;
- Розробку уніфікованих форм документів, систем документації;
- Інформаційно-аналітичну діяльність ;
- Організацію та проведення рекламних та PR-кампаній
Історія походження[ред. | ред. код]
У VI ст. до н.е давньогрецькими логографами вперше був застосований аналітико-синтетичний метод дослідження тогочасних документів-хронік. Грецький філософ Геродот вивчав офіційні документи канцелярій Ахеменідів, які були перекладені на грецьку мову й поширені в полісах Малої Азії. Вже у другій половині III ст. до н. е. олександрійськими вченими зроблені висновки щодо архетипу текстів класичних художніх творів, створені й відредаговані їхні варіанти. Відтак, можемо говорити про першофахівців у галузі знань про документи. Та дотепер відбувається формування цілісної системи знань про документ та фахівців у вищезгаданій галузі.
Галузі застосування професійних знань[ред. | ред. код]
Спеціаліст, який володіє знаннями та навичками ефективного планування, організації та вдосконалення діяльності служб документаційного забезпечення є безсумніву затребуваним на ринку праці. Документознавець може займати посаду у організаціях будь-якого рівня та будь-якої форми власності. Виокремлюємо такі сфери застосування професійних знань:
- офісний службовець;
- працівник служби державного апарату;
- виконавчий директор;
- організатор діловодства;
- менеджер;
- працівник канцелярії;
- адміністратор;
- референт-аналітик
- архівіст.
Нормативно-правова база[ред. | ред. код]
Нормативно-правова база управлінської діяльності включає в себе: законодавчі акти[1] у сфері інформації, документування та документації, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів[2], держстандарти України[3],[4] , уніфіковані системи документації[5] та методичні документи з діловодства[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29.03.2006 № 373
- ↑ ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.
- ↑ ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення.
- ↑ ДСТУ 3843-99. Державна уніфікована система документації. Основні положення
- ↑ Інструкція з діловодства Постанова КМУ на сайті Верховної ради України
Джерела[ред. | ред. код]
- Палеха Ю. І. Загальне документознавство: навч. посіб. / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К. : Ліра-К, 2009. — 434 с.