Користувач:Misha 4545

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протитанкові невибухові загородження

До таких загороджень відносять:

- рови

- проект стіна

- ескарпи - бар'єри

- противотанкові їжаки

- завали

Ескрап Еска́рп — крутий уступ або обрив, який розділяє ділянки з пологим нахилом земної поверхні.

Контр-ескарп — передня покатість рову.

Ескарп як оборонна споруда Еска́рп — фортіфікаційна споруда, спочатку — сторона оборонного (в наші часи протитанкового) рову, яка звернена до противника (і відповідно найближча до того, що обороняється), тоді як протилежна до нього сторона називалася контрескарп. У наш час також — протитанкова (протитранспортна) перешкода, що є штучно зрізаним під великим кутом краєм схилу або берега річки, заввишки декілька метрів, обернений передньою частиною до противника.

Протитанковий їжак

Протитанковий їжак — найпростіше протитанкове загородження, що являє собою об'ємні шестиконечні зірки. Цей оборонний засіб вперше використано на чесько-німецькому кордоні до 1938 року. У 1941 році був вдосконалений Михайлом Горіккером, генерал-майором технічних військ, в той час начальник оборони Києва і начальник Київського танкового училища. Їжаки менш ефективні, ніж міни та інші загородження, натомість їх можна виготовляти у великих кількостях з підручних матеріалів без застосування високих технологій і легко перекидати з однієї ділянки на іншу, що особливо цінно в військовий час.

Застосування та принцип дії Їжак роблять із трьох шматків сталевого прокату (зазвичай двутавра — рейка, кутник тощо) таким чином, щоб кінці балок утворювали октаедр. З'єднують балки заклепками на косинках (конструкція повинна витримувати вагу танка — до 60 тонн). На їжаках промислового виробництва залишають отвори для колючого дроту, одну з балок роблять змінною. Щоб ускладнити роботу ворожим саперам, їжаки можна з'єднувати ланцюгами або тросами, мінувати територію навколо тощо.

Їжаки встановлюються на твердому грунті (краще за все підходить асфальтове покриття вулиць). Бетон не годиться — по бетону їжак буде ковзати. Якщо танкіст спробує відштовхнути їжак, той перекочується під днище, і танк виявляється піднятим. Гусениці втрачають зчеплення з землею, танк починає буксувати і часто виявляється нездатним з'їхати з їжака ; балка, що виступає, може навіть пробити днище. Оборонцям залишається тільки знищувати танки, що зупинилися і не давати танкістам розтягнути їжаки буксирними тросами. А якщо супротивник повів танки іншим шляхом — протитанкова оборона виконала своє завдання.

Їжаки мають розмір близько 1 м у висоту — більше дорожнього просвіту танка, але нижчим за його лобовий лист. Недоцільно робити їжаки великих розмірів — їжак, який виявиться вищим за лобовий лист, танк легко зрушить.

Проект стіна Проект «Стіна», або Європейський вал — фортифікаційний проект, котрий має підвищити рівень безпеки на суходільному кордоні України та Російської Федерації. Проект презентований Арсенієм Яценюком на засіданні Кабінетом Міністрів України 3 вересня 2014 року. Пропонується впродовж шести місяців облаштувати оборонні споруди, системи спостереження, рокади на всій довжині кордону. Також має бути облаштоване морське узбережжя держави та демаркаційна лінія на межі Кримської автономії.

З весни 2014 в суспільстві виникли ідеї укріплення неделімітованого впродовж 23 років незалежності кордону. Ідею підтримали Ігор Коломойський та Сергій Тарута. Дніпропетровська облдержадміністрація ще 12 червня 2014 розробила інженерний проект і техніко-економічне обґрунтування так званої Стіни Коломойського та передали на затвердження в Адміністрацію Президента.

10 вересня 2014 року на засіданні Кабінету міністрів Президент Петро Порошенко доручив розпочати спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією — почато першочергові роботи щодо фортифікаційного обладнання і встановлення систем інженерного загородження. Планується створити 2 оборонні рубежі, обсяг робіт становить близько 1500 кілометрів траншей і ходів сполучення, понад 8 тисяч окопів для техніки, понад 4000 бліндажів, створення 60-кілометрового невибухового загородження.

Протитанковий рів

Глибина рову повинна становити не менше 2 метрів, ширина не менше 5 метрів. Стінка, звернена в бік противника повинна мати ухил 45-60 градусів, а протилежна 60-65 Радус. Більш круті стінки робити недоцільно, тому земля з крутих укосів буде обсипатися, полегшуючи противнику роботи з подолання рову. Висота брустверів повинна бути не вище 0.5 метра і краю брустверів звернень в полі повинні бути пологими шириною близько 7 метрів. Такі брствери в деякій мірі маскують рів при спостереженні місцевості з рівня приладів спостереження механіка-водія. Краю брустверів, звернені до рову повинні бути крутими, причому підлоговий бруствер должено відстояти від краю рову не менше ніж, на 1.5 метра, але не більше 2 метрів. Ці півтора-два метри як би розширюють рів. Справа в тому, що при спробі перестрибнути рів, відрив гусениць танка від землі відбуватиметься не від краю рову, а з відстані 1.5-2 метра до краю рову. Берма протилежного брствера робиться шириною близько 40-50 см. Це диктується тим, щоб грунт з бруствера не обсипався б у рів.

Ширина рову по низу обрана, виходячи з того, що танк, який потрапив у такий рів, не може розвернутися вздовж рову, піднятися по укосу тому. Глибина в 2 метри в поєднанні з шириною 2 метри виключає танку можливість користуватися своєю зброєю