Користувач:N.Português

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Цікаве[ред.ред. код]

  • Про lost in translation. У 1572 році найвидатніший португальський поет Луїш де Камоенш в «Лузіадах» (ІІІ:11), в описі європейських народів згадує нас — українців (рутенів)[1]! Український перекладач їх також згадав[2]. А от московський залив цих рутенів бетоном, ніби й не було...[3]...

Живуть між морем, дивні, й Танаїсом
Рутенець, московит, лівонець теж,
Сармати родом; за Геркінським лісом
У Польщі маркоманів ти знайдеш.
Саксонці й чехи йдуть горою й низом
В імперії Німецькій, що без меж,
І різний люд на Рейні, як ми знаєм,
Амізіусі, Ельбі й за Дунаєм.

Entre este mar e o Tánais vive estranha
Gente: Rutenos, Moscos e Livónios,
Sármatas outro tempo; e na montanha
Hircínia os Marcomanos são Polónios.
Sujeitos ao Império de Alemanha
São Saxones, Boêmios e Panónios,
E outras várias nações, que o Reno frio
Lava, e o Danúbio, Amasis e Albis rio.

Меж Танаисом и холодным морем
Ливонцы и сарматы проживают,
А рядом, средь неведомых просторов,
Издревле московиты обитают.
Геркинии лесной холмы и горы
Империю германцев защищают,
Вместившую богемцев и саксонцев,
Поляков, маркоманов и паннонцев

  • Не зрозуміло чому в Португалії (та й усьому світі) римо-католицькі храми — це церкви, а в Україні — костели. Певно Україна — це якась окрема польська планета чи заповідник. Ніби й Римо-Католицька Церква у нас саме католицька (Вселенська), а не польська... Виглядає так, що Римо-Католицька Церква в Україні все ще частина «польського міра», як зусиллями полонофілів, так і не-католиків.
  • Вражаюча подібність гімнів: «Ще не вмерла Україна» — «Jeszcze Polska nie zginęła» — «Portugal não pereceu» (Ще не вмерла Португалія).
  • Парадокс. Чим популярніше тема статті у Вікіпедії, тим гірше якість цієї статті. Кожен прагне долучитися і зробити внесок відповідно до свого «розуміння» предмету, часто не маючи ні належної підготовки, ні освіти.

Оформлення статей[ред.ред. код]

  • Нормальна преамбула статті — це короткий підсумок усієї статті (а не коротке означення-речення). Бо хочеться знати про предмет швидко і повно, не витрачаючи часу на читання кілобайтів погано написаного тексту... Гарна преамбула для статей-біографій — коротка біографія (а не просто означення з тлумачного словника: «письменник такий-то», «князь такий-то»); для статей про події — короткий опис події простими реченнями (а не її означення, написане складнопідрядними реченнями і розтягнуте на два рядки). Іншими словами, преамбула — це стаття in the nutshell.
  • Преамбулу слід писати одним блоком, не розбиваючи на абзаци, як прийнято в енциклопедіях. Якщо стаття коротка, її просто слід писати одним блоком. Як зразок: Ярослав Мудрий, Тарас Шевченко.
  • Енциклопедії використовують науковий стиль. Слід писати «біографія», а не «життєпис» (бо існують лише «біографічні», а не «життєписні» словники-довідники); «географія», а не «землепис»; «професор», а не «професорка»; «член партії», а не «членкиня партії»... Якщо вже й писати «життєписи» — то для літературних персонажів, а «житія» — для святих (і то лише неісторичних).

Теми[ред.ред. код]

Ісус Христос[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

Біографії[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]


Установи[ред.ред. код]

Церква[ред.ред. код]

Держави[ред.ред. код]

Імена[ред.ред. код]

Військова справа[ред.ред. код]

Битви[ред.ред. код]

Різне[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Os Lusíadas por Luís Vaz de Camões. Canto Terceiro
  2. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема. / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. — К.: Дніпро, 1987. — С.96.
  3. Камоэнс, Луиш де. Сонеты. Лузиады / Пер. с португ. О. Овчаренко (Домашняя Библиотека Поэзии). — Москва: Эксмо-Пресс, 1999.