Користувач:N.Português

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цікаве[ред. | ред. код]

  • Про lost in translation. У 1572 році найвидатніший португальський поет Луїш де Камоенш в «Лузіадах» (ІІІ:11), в описі європейських народів згадує нас — українців (рутенів)[1]! Український перекладач їх також згадав[2]. А от московський залив цих рутенів бетоном, ніби й не було...[3]...

Живуть між морем, дивні, й Танаїсом
Рутенець, московит, лівонець теж,
Сармати родом; за Геркінським лісом
У Польщі маркоманів ти знайдеш.
Саксонці й чехи йдуть горою й низом
В імперії Німецькій, що без меж,
І різний люд на Рейні, як ми знаєм,
Амізіусі, Ельбі й за Дунаєм.

Entre este mar e o Tánais vive estranha
Gente: Rutenos, Moscos e Livónios,
Sármatas outro tempo; e na montanha
Hircínia os Marcomanos são Polónios.
Sujeitos ao Império de Alemanha
São Saxones, Boêmios e Panónios,
E outras várias nações, que o Reno frio
Lava, e o Danúbio, Amasis e Albis rio.

Меж Танаисом и холодным морем
Ливонцы и сарматы проживают,
А рядом, средь неведомых просторов,
Издревле московиты обитают.
Геркинии лесной холмы и горы
Империю германцев защищают,
Вместившую богемцев и саксонцев,
Поляков, маркоманов и паннонцев

Лях цвенькати уже не буде,
 Загубить чуйку і жупан
 І „не позвалям“ там забуде,
 А заблеє так, як баран.
 Москаль  —  бодай би не козою
 Замекекав із бородою;
 А Прус хвостом не завиляв,
 Як, знаєш, лис хвостом виляв,
 Як дуже Дойда налягає,
 І як Чухрай угонку дав.

Цесарці ходять журавлями,
Цирцеї служать за гусар
І в острові тілі сторожами;
Італіянець же  —  маляр
Ісквапніший на всякі штуки,
Співак, танцюра на всі руки,
Уміє і чижів ловить,  — 
Цей переряжен в обезяну,
Ошийник носить із сапяну
І осужен людей смішить..

Французи ж давнії сіпаки,
Головорізи-різники,  — 
Ці перевернуті в собаки,
Чужі щоб гризли маслаки.
Вони і на владику лають,
За горло всякого хватають,
Гризуться і проміж себе:
У них хто хитрий, то і старший,
І знай всім наминає парші,
Чуприну всякому скубе.

Повзуть Швейцарці черв'яками,
Голландці квакають в багні,
Чухонці лазять мурав'ями,
Пізнаєш Жида там в свині.
Индиком ходить там Гишпанець,
Кротом же лазить Португалець,
Звіркує Шведин вовком там;
Датчанин добре жеребцює,
Ведмедем Турчин там танцює,  — 
Побачите, що буде нам!...

Про вікіпедію[ред. | ред. код]

  • Парадокс. Чим популярніше тема статті у Вікіпедії, тим гірше якість цієї статті. Кожен прагне долучитися і зробити внесок відповідно до свого «розуміння» предмету, часто не маючи ні належної підготовки, ні освіти.
  • У вікіпедії багато гарних статей про футболістів. Водночас, мало гарних статей про святих. Стадіон домінує над собором. Смаки редакторів визначають наповнення.
  • Москвини — народ крадіїв і брехунів. Це знає навіть дитина. Це видно навіть по вікіпедії. Написав був статтю про португальського історика. Потім якийсь москвин переклав її слово-в-слово до московської вікіпедії, зазначивши що «переклав з португальської». От такі в них «перекладачі».

Оформлення статей[ред. | ред. код]

  • Нормальна преамбула статті — це короткий підсумок усієї статті (а не коротке означення-речення). Бо хочеться знати про предмет швидко і повно, не витрачаючи часу на читання кілобайтів погано написаного тексту... Гарна преамбула для статей-біографій — коротка біографія (а не просто означення з тлумачного словника: «письменник такий-то», «князь такий-то»); для статей про події — короткий опис події простими реченнями (а не її означення, написане складнопідрядними реченнями і розтягнуте на два рядки). Іншими словами, преамбула — це стаття in the nutshell.
  • Преамбулу слід писати одним блоком, не розбиваючи на абзаци, як прийнято в енциклопедіях. Якщо стаття коротка, її просто слід писати одним блоком. Як зразок: Ярослав Мудрий, Тарас Шевченко.
  • Енциклопедії використовують науковий стиль. Слід писати «біографія», а не «життєпис» (бо існують лише «біографічні», а не «життєписні» словники-довідники); «географія», а не «землепис»; «професор», а не «професорка»; «член партії», а не «членкиня партії»... Якщо вже й писати «життєписи» — то для літературних персонажів, а «житія» — для святих (і то лише неісторичних).

Теми[ред. | ред. код]

Ісус Христос[ред. | ред. код]



Книги[ред. | ред. код]

Біографії[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Установи[ред. | ред. код]

Церква[ред. | ред. код]

Держави[ред. | ред. код]

Імена[ред. | ред. код]

Військова справа[ред. | ред. код]

Битви[ред. | ред. код]

Різне[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Os Lusíadas por Luís Vaz de Camões. Canto Terceiro
  2. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема. / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. — К.: Дніпро, 1987. — С.96.
  3. Камоэнс, Луиш де. Сонеты. Лузиады / Пер. с португ. О. Овчаренко (Домашняя Библиотека Поэзии). — Москва: Эксмо-Пресс, 1999.