Користувач:OlenaAbramchuk/Чернетка
Відомо, що в ході візиту президента України В. Януковича в КНР 2-5 вересня 2010 року, було підписано 13 двосторонніх угод і контрактів про співпрацю у різних сферах.
Відомо, що контракти на закупівлю КНР української продукції машинобудування, про співпрацю в сфері с / г, добувної промисловості принесли Україні 4 млрд. $. В ході візиту голови КПК Хуцзіньтао в Україну в 2011 р, було підписано декларацію про «Стратегічне партнерство» України і КНР. Також були підписані контракти на суму 3,5 млрд. $, КНР надав Україні економічну допомогу на 12,3 млн. $.
Слід зазначити, що інтенсифікацією стали характеризуватися і торгово-економічні відносини України і КНР. Якщо в 2005 р товарообіг становив 2,5 млрд. $, То в 2010 р, склав 7,7 млрд. $, А через рік після підписання угод, він виріс до 10,4 млрд. $ (2011 р).
Значно збільшилися обсяги інвестицій КНР в економіці України. Якщо в 2006 р вони становили не більше 5 млн. $, То в 2011 р склали 20,8 млн. $. Відомо, що завдяки китайським інвестиціям Україна забезпечила створення нових інфраструктурних об’єктів. На даному етапі КНР допомогли побудувати в Україні ж / д «Київ ̶ «Аеропорт Бориспіль», кільцеву дорогу навколо Києва, газотурбінну гідроелектростанцію в сел. Щолкіно АРК, що займається технічним переоснащенням державних вугледобувних підприємств на суму в 1 млрд. $, Модернізацією української митниці. Сторони реалізували програму співпраці в космічній сфері на 2011-2015 роки, яка включала понад 50 проектів у космічній сфері, спільного використання космічного простору. КНР цікавлять технології України в сфері ракетобудування. Посилився приплив інвестицій КНР і в сферу с / г. Для КНР перспективним завданням є використовувати с / г з Україною як гарантії власної продовольчої безпеки. На даному етапі відбувається співпраця в галузі захисту і карантину рослин та створення в Україні тваринницьких комплексів для великої рогатої худоби.
Цікавий спільний підхід України і КНР в сфері енергетичної безпеки. Фактично завдяки інвестиціям КНР відбувається створення альтернативного РФ маршруту транспортування каспійського газу через територію України. У МТП «Південний» планується створити україно-китайський проект термінал з прийому зрідженого газу потужністю 10 млрд. М3 газу. Це говорить про зацікавленість КНР знизити можливості РФ у розвитку магістральних газопроводів в напрямку ЄС для зниження її впливу в Центральній Азії, перенаправлення основних газових потоків в свою користь. Співпраця з КНР в галузі енергетики дає можливості Україні підвищити власну енергобезпеку і знизити залежність від російського газу.
Проте, конфлікт на Україні став досить серйозним викликом як для керівництва КНР, так і для тієї зовнішньополітичної лінії, яку Пекін ретельно вибудовував на пострадянському просторі.
По суті, український криза поставила перед керівництвом КНР дилему: або беззастережно підтримати Росію, яка є стратегічним партнером Пекіна, і тим самим порушити традиційну політику невтручання у конфлікти третіх країн, або приєднатися до світової спільноти, яка в цілому досить негативно відреагувало на російську позицію щодо України.
Вірний своїй традиції КНР знаходити нестандартні рішення, Пекін вибрав третій шлях ̶ з одного боку, проігнорувати наявність конфлікту і, відповідно, максимально зберегти відносини з конфліктуючими країнами. З іншого ж боку ̶ використовувати виниклі суперечності для отримання максимально можливих в такій ситуації економічних преференцій, тобто, уникнувши підтримки однієї зі сторін, все ж максимально зберегти їх в сфері свого впливу. Україна, поза всяким сумнівом, для КНР є вкрай важливим партнером, що забезпечує доступ на ринки Центральної та Східної Європи. За період з 2009 по 2013 роки Київ підписав з Пекіном масштабні угоди в галузі енергетики, інфраструктури, будівництва портів і сільського господарства. І хоча в Україні відбулася зміна влади, КНР цілком резонно вважає, що вже підписані угоди ніхто не відміняв. І нові, закріплюють позиції Пекіна в українській економіці, підписувати теж ніхто не заважає.
Разом з тим, підписання нових угод з Києвом китайська сторона висуває тепер набагато більш жорсткі умови, що наочно ілюструють переговори щодо виділення кредиту на модернізацію енергосистеми та будівництва заводу з газифікації вугілля в Одесі.
24 лютого 2015 року було оголошено, що угода на надання кредиту для цих цілей в обсязі 3,6 млрд. Доларів повністю узгоджено українською та китайською сторонами. При цьому поза увагою ЗМІ виявився ряд нюансів цього договору. Так, по-перше, всі розрахунки будуть проводитися через китайські банки та їх філії. По-друге, в якості забезпечення Китаю передається 29% акцій Української енергорозподільною системою. І по-третє, не менше 40% обладнання для модернізації та будівництва заводу з газифікації вугілля має бути закуплено у китайських виробників. Схожим чином Китай підійшов і до питання про заборгованість України в розмірі 3 млрд. Доларів, які Пекін виділив Києву в 2013 році як передоплату за поставки зернових. Сьогодні представники Експортно-імпортного банку КНР заявляють, що готові відкликати позов до Лондонського міжнародного арбітражного суду в обмін на частину акцій українських підприємств ̶ за вибором китайської сторони.
Отже, КНР займає перше місце серед торгових партнерів України у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. На сьогоднішній день відносини дещо погіршилися через військову ситуацію на території України, проте КНР зацікавлений у розвитку і поглибленню відносин з Україною надалі.