Користувач:Peeping Tommi/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Документ —це матеріальний об'єкт з інформацією, яка закріплена створеним людиною способом для її передачі у часі і просторі»(примітка)(Костенко, Іванов, с.21). Визначення поняття «документ» є доволі неоднозначним, оскільки сучасні дослідни(ки)ці досі сперечаються щодо розуміння документа як об’єкта дослідження в соціології. Зокрема, це стосується суперечок щодо того, ким був створений документ, в якому вигляді є зафіксованою інформація, чим є зміст документу, а також який матеріальний носій застосовується для збереження та передачі певного виду інформації. За Б. Берельсоном сам зміст документу можна визначати як сукупність значень, які виражені символами (словесними, музичними, мальованими, ліпленими чи тими, що мають характер жестів), які і складають саму комунікацію.

Альтернативні визначення документу передбачають тлумачення документу  як упорядкованної сукупності даних, інформації та знань, яка надає можливості доступу, передачі, обробки, тощо. Прикладом документа може бути паперовий документ, фільм, комп’ютерний файл, тощо.(фріланд)

Середовищем для зберігання документів слугує інформаційно-комунікаційна система, завдяки якій забезпечується доступ, обмін інформацією та її обробка. Така система може бути комп’ютеризованою або ручною.

Джерела даних для контент-аналізу[ред. | ред. код]

Джерела даних поділяються на:

  1. Готові тексти;
  2. Джерела текстів.

Так, наприклад, до джерел даних належать: кіно- фотоархіви, бібліотеки, міжбібліотечні абонементи, архіви газет та журналів, відеоархіви, архіви телереклами, повні архіви телепередач.

Для пошуку джерел даних або документів використовують:

  1. Соціальні мережі;
  2. Інтернет-мережу (пошуковики, зворотній пошук зображень).

Загальна класифікація джерел та документів передбачає наступний поділ (примітка):

  1. За способом фіксації інформації, тобто яким чином закріплена інформація на своєму носії.
  2. За ступенем персоніфікації, тобто які це документи, чи мають вони визначеного автора, чи безособисті (наприклад, різноманітні статистичні матеріали, протоколи зборів, інформаційні повідомлення на сторінках га зет та ін.
  3. За метою створення (розподіл документів на створені з метою, яка не стосується безпосередньо соціологічного дослідження, і документи, які спровоковані самим дослідником – це можуть бути відповіді на відкриті запитання анкети та інші документи, отримані самим дослідником згідно із складеною ним програмою).
  4. За статусом документа (поділ документівна офіційні і неофіційні, складені для своїх потреб громадськими організаціями, неурядовими установами та приватними особами. Останній випадок охоплює всі види особистих документів.
  5. За джерелом інформації та ступенем близькості до емпіричного матеріалу (наприклад, первинні та вторинні дані).

Інформаційні ресурси[ред. | ред. код]

Інформаційні ресурси можна виділити за наступними ознаками:(примітка)[ред. | ред. код]

  • Приналежність ресурсу до певної організаційно-технологічної системи (наприклад, бібліотечної мережі, ЗМІ, корпоративної системи).
  • Спосіб виділення об’єктів обліку (твори, документи, видання, бази даних, інтернет-сторінки, сайти, тощо)
  • Призначення ресурсу (масова інформація, освіта, бізнес, переписка)
  • Зміст ресурсу:

** тематичний;

** об’єктний;

** функціональний.

  • Видовий склад ресурсу (види документів).
  • Джерело інформації:

** національне або закордонне;

** офіційне або неофіційне;

** тощо.

  • Правовий статус ресурсу (публічні документи, об’єкти інтелектуальної власності, спам, таємні документи, тощо).
  • Структурний тип ресурсу, що включає:

** можливість відділення даних від програм та представлення;

** формати;

** кодування;

** інше

  • Відкритість ресурсу (відкритий або з обмеженим доступом).
  • Ступінь структурованості інформації.
  • Спосіб розповсюдження і носій.
  • Мова ресурсу.

Характеристики інформаційних ресурсів:[ред. | ред. код]

1)                     Характеристика продуктивності:

-  Пропускна спроможність;

-  Час відгуку;

-  Час затримки.

2)                     Характеристика вартості (вимірюється за вартістю використаних про створенні програмних засобів та вартістю закладеної в нього інформації);

3)                     Характер інформації, яка зберігається:

- фактографічний (картотеки);

- документальний (архіви).

4) Спосіб зберігання даних:

- централізовані (зберігаються на одному комп’ютері);

- розподілені (використовуються в локальних і глобальних комп’ютерних мережах)

5) Структура організації даних:

- ієрархічна;

- таблична (реляційна); - об’єктна.

Под-подраздел[ред. | ред. код]

Еще какой-то текст.

Второй раздел[ред. | ред. код]