Користувач:Svetlana Polischuk
Розенкранц і Гільденстерн мертві (п'єса)[ред. | ред. код]
«Розенкранц і Гільденстерн мертві» — абсурдистська трагікомедія, п'єса Тома Стоппарда, вперше поставлена на Единбурзькому фестивалі в 1966 році.
П'єса розповідає про події трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет» з точки зору двох другорядних персонажів — придворних Розенкранца й Гильденстерна. Події, головним чином, відбуваються паралельно дії п'єси Шекспіра з короткими появами головних героїв «Гамлета», які розігрують фрагменти сцен оригіналу. Між цими епізодами головні герої обговорюють хід подій, про який вони не мають прямих знань.
На російську мову п'єса була переведена в кінці 1960-х років Йосипом Бродським, який нічого не знав про автора. Рукопис перекладу збереглася в архівах журналу «Іноземна література» і була опублікована в 1990 році.
Назва[ред. | ред. код]
Назва дослівно взято з фінальної сцени п'єси Вільяма Шекспіра «Гамлет». У попередніх сценах принц Гамлет, засланий в Англію підступним королем Данії (його дядьком, який вбив батька Гамлета, щоб заволодіти троном), дізнається про зміст листа від короля, яке було передано супроводжуючим його давнім, але ненадійним друзям Розенкранцу й Гильденстерну. До кінця п'єси Шекспіра принц Гамлет, Лаерт, Офелія, Полоній, король Клавдій і Гертруда гинуть. Прибуваючий з Англії посол скупо повідомляє «Розенкранц і Гільденстерн мертві». З головних дійових осіб трагедії в живих залишається тільки Гораціо.
Персонажі[ред. | ред. код]
- Розенкранц і Гільденстерн — шкільні приятелі і друзі дитинства принца Гамлета. Часто забувають хто з них хто. Розенкранц простуватий, приймає світ таким який він є. Гільденстерн більш вдумливий, переживає про те, які наслідки спричинять за собою події, що відбуваються.
- Гравець — мандрівний актор з неабиякою часткою дотепності. Стверджує, що всі сюжети в театрі будуються навколо любові, крові і риторики, причому кров — обов'язковий компонент, а більшість сюжетів закінчується смертю. Наглядає за хлопчиком Альфредом (один з його трагиков). Часто Гравця називають Ляльководом, оскільки він має повний контроль над своїми трагиками, так і в цілому над п'єсою.
- Гамлет — принц Данії, племінник короля Клавдія. Протягом всієї п'єси по-різному веде себе з різними персонажами, також як і в п'єсі Шекспіра.
- Трагіки — подорожують з Гравцем.
- Клавдій — король, дядько і прийомний батько Гамлета. Запрошує Розенкранца й Гильденстерна
- Гертруда — королева Данії, мати Гамлета.
- Полоній — радник Клавдія. Розуміє більшу частину вчинків і слів Гамлета, але не надає їм серйозного значення.
- Офелія — дочка Полонію.
- Гораціо — друг дитинства Гамлета. Залишається живими. П'єса закінчується прямою цитатою з «Гамлета».
- Фортинбрас — племінник короля Норвегії. З'являється наприкінці щоб зайняти престол, що звільнився Данії.
Сюжет[ред. | ред. код]
За основу сюжету Стоппард взяв трагедію Вільяма Шекспіра «Гамлет», але подивився на неї з іншого ракурсу — очима двох недотеп Розенкранца й Гильденстерна. Трагедія моментально перетворилася на комедію.
Два головних героя, Розенкранц і Гільденстерн, в шекспірівської трагедії непримітні не тільки читачеві, але і самим героям п'єси. Вони представляються одним персонажем, і ніяких відмінностей і розкриття їхніх характерів, Шекспір не робить. Як в «Гамлеті», так і в п'єсі Стоппарда, ці два персонажі нерозлучні і ні на що не здатні один без одного. Але ми відразу ж перестаємо їх плутати, ми бачимо перед собою двох різних людей, хоча не можна не сказати, що у них багато спільних рис.
А починається все з гри в орлянку, де ми знайомимося з Гильденстерном як з людиною, що володіє раціональним складом мислення. Програючи Розенкранцу вже 80 разів, він анітрохи не засмучений, а, швидше, спантеличений таким незвичайним розворотом подій і, як може, намагається пояснити собі те, що відбувається (див. Парадокс закономірності, Помилка гравця). Це прагнення розібратися в навколишніх подіях супроводжує йому протягом всієї п'єси. Розенкранц, в свою чергу, не хвилюється через дрібниці і приймає світ таким, який він є.
Розенкранц і Гільденстерн отримують завдання вивідати причини недуги принца. За королівським наказом вони відправляються в Ельсінор. На протязі всього шляху, так і в замку їх переслідують незрозумілі події і нерозв'язні питання. В кінцевому підсумку, Розенкранц і Гільденстерн не домагаються успіху, і Клавдій споряджає їх в нову подорож: вони повинні супроводжувати принца Гамлета в загадкову і таємничу Англію.
Про подальшу долю Розенкранца й Гильденстерна нам не повідомляється, проте знайомі з п'єсою Шекспіра знають, що вона невтішна.
Екранізації[ред. | ред. код]
- 1990 — Розенкранц і Гільденстерн мертві / Rosencrantz & Guildenstern Are Dead
Література[ред. | ред. код]
- Гайдін Б. Н. «Анти-Гамлет» у В. С. Тургенєва і Т. Стоппарда // Знання. Розуміння. Вміння. — 2008. — № 3. — С. 231-235. (В архіві в WebCite). — ISSN 1998-9873.
- Гайдін Б. Н. «Анти-Гамлет» Т. Стоппарда // Шекспірівські читання 2006 / Наук. рада «Історія світової культури» РАН ; [гол. ред. А. В. Бартошевич] ; [відп. ред., упоряд. В. С. Приходько]. — М: Наука, 2011. — С. 209-216. — ISBN 978-5-02-037388-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Текст п'єси російською мовою