Користувач:Ttretiakov
Мало хто знає, але звичайне київське озеро має дуже цікаву історію. Вона сягає глибини століть і поринає у далеке Середньовіччя, – саме в ті часи можна побачити перші згадки про водойму. Ще у XII столітті на її узбережжі стояв хутір «Зательбін Березняк». Назва «Тербін» міститься також у царській грамоті від 1694 року.
Згідно з однією з версій, озеро Тельбін має таку назву, бо в ньому часто плавали нутрощі забитих тварин — тельбухи, які скидалися в озеро з місцевої бойні.
У XVIII столітті на узбережжі озера утворюється поселення Кухмістерська Слобідка. Містечко проіснувало до 60-х років минулого століття.
Практично одночасно із заснуванням селища почалося будівництво залізниці, що розділила водойму на дві частини: Верхній та Нижній Тельбін.
Довгий час озеро залишалося величезним, глибоководним. Під час весняних повеней воно сполучалося з Дніпром, а його північне узбережжя йшло вглиб Русанівки. Так тривало до того часу, поки не почалася активна забудова місцевості. У період із 1967 по 1975 рр., під час будівництва житлового масиву Березняки, північну частину акваторії засипали землею.
Кілька років тому мешканці Березняків висадили на озері дивовижні рослини – німфеї. Інакше кажучи, елітні водяні лілії. Сьогодні це “візітина картка” Тельбіна. Прогулюючись парком з протилежного боку від пляжу, можна побачити цілий сад водяних різнокольорових квітів. Приголомшливе видовище!
На узбережжі Тельбін можна побачити пам’ятник природи місцевого значення – «Дерево Цоя». У червні 1986 року тут проходили зйомки короткометражного фільму за участю знаменитого виконавця – «Кінець канікул».