Користувач:ValentinaDerevanko/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

'''СОРОЧИНСЬКА ТРАГЕДІЯ''' Початок XX століття для Великих Сорочинців ознаменувався відкриттям чоловічої учительської семінарії та подіями, що ввійшли в історію як Сорочинська трагедія - тут у грудні 1905 року спалахнуло одне з найбільших селянських повстань на Полтавщині. Організаторами і активістами повстання були Герасим Муха, Григорій Безвіконний, Федот Вільченко. Учасники селянської спілки, яку очолював Микита Минович Козиленко, після арешту Г. Безвіконного, заарештували сільського пристава і взяли владу в свої руки, спираючись на царський маніфест. Селяни арештували пристава, та урядника, обеззброїли та розпустили місцеву поліцію, закрили горілчані лавки та винесли постанову не платити податки і не виконувати військову повинність. На впокорення селян 19 грудня прибув каральний загін з Миргорода на чолі з Барабашем. Селяни не корилися. Після тяжкого поранення Барабаша козаки кинулися за селянами, що втікали з площі, наздоганяли й убивали їх, полювали за людьми, ні в чому не винних убивали біля дворів, у дворах. 21 грудня у Сорочинці прибув на чолі загону козаків з двома гарматами статський радник Філонов . Він вчинив над людьми справжню екзекуцію : поставив усіх на коліна на площі в снігу у грудневий мороз, без шапок, оточив козаками з оголеними шаблями. Через дві години відпустив георгіївських кавалерів, потім новобранців та малолітніх. Решту під загрозою смерті протримав так протягом 4,5 годин. Вибірково по черзі солдати катували селян, не даючи людям сказати жодного слова у своє виправдання. Окремо відділили євреїв і катували різками всіх підряд. Біля будинку волосного правління і на вулицях містечка було вбито 20 селян,наступного дня від ран померло ще 25 осіб. Всього ранених та померлих було біля 100 осіб. Групу керівників та учасників повстання у вересні 1907 року засудили до різних строків тюремного ув’язнення. На ці події з гнівом відгукнувся відомий письменник та громадський діяч В. Г. Короленко, який 12 січня 1906 році написав відомий «відкритий лист статському раднику Філонову» . У 1967 році на площі, де відбувалося катування селян, було встановлено меморіальну композицію - пам’ятник жертвам Сорочинської трагедії.