Користувач:ValentinaMakarenko/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мирослав Скорик “Партита № 5”

У творчості Мирослава Скорика дослідники спостерігають стильове розмаїття : неофольклоризм, неокласицизм, неоромантизм, імпресіонізм, авангардизм, постмодернізм. Але його творчий метод не може бути трактованим загально-формальними визначеннями. Становлення індивідуального стилю фортепіанної музики відбувалось на основі поєднання фольклорних інтонацій,ритмів та сучасної композиторської техніки. У своїх творах синтезує ладогармонічні принципи карпатського (гуцульського/бойківського) пісенного,інструментального,танцювального фольклору. Колористичність тембрів,їх барвистість - наслідування звучання українських народних інструментів. Суттєво збагачує історично сформовані жанри сучасними звуковими елементами,ритмічними “перебоями”,імпровізацією.


“Партита №5” За О.Козаренко про жанрово-тематичну наповненість цього твору : “...слід радше називати “необароко…”. Співставлення далеких за часовим (епохальним) та емоційним виміром стилів. Форма партити ґрунтується на принципі контрасту, протиставлення та взаємопроникнення образів. Твір має авторську ремарку «in modo retro». Містить в собі деяку іронію і серйозне переживання гармонії минулого та передбачає швидкоплинну подорож різними стилями і епохами.



⬛️ “Прелюдія” - вступ,преамбула до наступних частин.Має 3-ох частинну будову.Три проведення основної теми з різним завершенням. Контраст дисонуючого аккорду(політональний,нагадує дзвони) у верхньому регістрі та плинної гармонічної фігурації (романтично-барокове арпеджіато) у нижньому. Можемо провести паралель з Прелюдією C dur (І том ДТК) Й.С.Баха.

⬛️ “Вальс” - у цій частині можемо провести паралель з “Шляхетні та сентиментальні вальси” М.Равеля. Опора на романтичні традиції виражена на рівнях музично-художньої образності, трактування жанру і форми, засобів музичної виразності. При цьому важливу роль набуває сфера ладогармонічної організації музики. Має джазові відтінки, драматичність,урочистість розгортання. Форма : складна 3-ох частинна будова А В А1.

⬛️ “Хор” La Chorale - тип “молитовного хоралу” зіставлений з колористичними арпеджіато у верхньому регістрі. Можемо провести паралель зі звуковими ефектами П.Хіндеміта. Варіаційний принцип розгортання.Тема проводиться 9 разів.


⬛️ “Арія” - основний тематизм “нездійсненної мрії”. Має 3-ох частинну будову А(проведення теми 2 рази) В А1(проведення теми 1 раз). Дисонантна хроматизація, драматизм і розпач.


⬛️ “Фінал” - ознаки форми рондо з розгортанням міжжанрового протистояння.”Годинник часу”. Стильові елементи музики С.Прокоф’єва. Цитування теми “Арії" наприкінці твору, яким підводиться “риска" романтичного ідеалу, що стверджує незворотність змін, що привносить “годинник часу".

Джерела: Степурко Віктор Іванович «ПРОЯВИ МИСТЕЦЬКОЇ ІНТРОВЕРСІЇ В "ПАРТИТІ No 5" ДЛЯ ФОРТЕПІАНО МИРОСЛАВА СКОРИКА»

Івахова К.П. «Жанрово-стильові пріоритети фортепіанної музики Мирослава Скорика: художньо-дидактичний аспект»