Користувач:Vasaket/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гігантська сколопендра [1] (лат. Scolopendra gigantea) досягає 26 см в довжину, проживає на півночі й заході Південної Америки та на островах Ямайка і Тринідад. Відомі випадки нападу гігантської сколопендри на птахів, ящірок, мишей і жаб. Особливо отруйними є самки. Однак для людини укус гігантської сколопендри не є смертеленим. 

Гігантська сколопендра - популярна «домашня тварина» серед фанатів багатоніжок.

Отрута сколопендри містить ацетилхолін, серотонін, лецитин, гістамін, термолізіни, гиалуронидазу. Отрута добре зберігається на холоді, але швидко руйнується при нагріванні, під дією ефіру, етилового спирту, міцних лугів. У людини її укуси спричиняють місцевий набряк і біль, що триває зазвичай 1-2 години. Якщо особина велика, ці явища можуть тривати кілька днів, також можливе підвищення температури тіла, лихоманка, слабкість

Тіло гігантської сколопендри складається з 21-23 сегментів мідно-рудого або коричневого кольору. На кожному сегменті розташована одна пара ніжок жовтого кольору. Одна з пар ніг, перетворилася на ногочелюсті з кігтиками, з'єднаними з отруйними залозами. Остання пара ніг (задня) - перетворилася на спеціальні волокучіеся ноги. Ця пара ніг допомагає тварині чіплятися за комки грунту в земляних проходах.

Гігантська сколопендра, Тринідад

Жертву сколопендра хапає передніми ніжками, встромляє в неї отруйні ногочелюсті і починає пережовувати, відправляючи шматки їжі в широку глотку, де вони перетравлюються під впливом ферментів. Їсть сколопендра досить повільно і довго, роблячи невеликі перерви. Часто і багато разів чиститься, пропускаючи по черзі свої ніжки, а потім вусик-антену то з одного, то з іншого боку крізь ногочелюсті.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Molinari, J., Gutierrez, E.E., De Ascencae, A.A., Nasar, J.M., Arends, A., and R.J. Marquez. 2005. Predation by Giant Centipedes, S. gigantea, on 3 species of bats in a Venezuelan cave. Caribbean Journal of Science, 4(2): 340-346
  • Shelley, R. M. and S. B. Kiser. 2000. Neotype designation and a diagnostic account for the centipede, Scolopendra gigantea L. 1758, with an account of S. galapagoensis Bollman 1889 (Chilopoda Scolopendromorpha Scolopendridae). Tropical Zoology, 13:159-170

Джерела[ред. | ред. код]

[[Категорія:Тварини, описані 1758]] [[Категорія:Тварини за алфавітом]] [[Категорія:Отруйні тварини]]