Користувач:Yaryna12512333
Почну здалеку. Повне ім‘я головного героя - Іван Терешко. Він був звичайним трактористом. Брав участь у бойових діях, отримав поранення, потрапив у полон,
здійснив кілька невдалих втеч з фашистського концтабору. За колишні бої мав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу».
Герою доводилося терпіти голод, фізичну втому, холод, моральні муки.
Але й у таких умовах залишався людиною. Навіть до тварини яка намагалася його вбити, відчував жалість. З цього випливає його милосердя й людська гідність.
Не можу пройти повз одного з найгероїчніших вчинків Івана, коли він разом із іншими гефтлінгами обирали хто ударить по бомбі,
й під час жеребкування доля випала Сребнікову який би не здужав зробити це із-за стану здоров‘я, Терешко
видрав кувалду з його рук й був готовий зообити це замість нього: «І він рушив до Сребнікова.
— Дай сюди...».
У цьому виявляється його відвага, гордість та сміливість.
До того ж Іван був небайдужим, а навіть навпроти. Напочатку його втечі, коли вперше побачив Джулію,
не затаївся у схованці, а врятував її: «Він, пригнувшись, стрибнув до дівчини і, вхопивши за руку, сердито рвонув під скелю.
Вона піддатливо й легенько, мало не впавши, майнула за нимстукаючи по камінню».
Хочу підмітити що головний герой зображений досить ввічливою людиною, тому пограбувати м‘ясника (австрієць у якого Іван відібрав хліб та шкірянку)
було для нього важким випробуванням, хоча він розумів, що інших варіантів нема: «За ці кілька коротеньких і напружених хвилин хлопець страшно прокляв тих,
через кого мусив чинити отак. Чи він грабіжник, чи злидар? Навіщо йому перепиняти цього мирного товстуна і тим паче грабувати, коли б не фашизм, не війна,
не полон і безліч нелюдських знущань, яких завдали нацисти? Вони змусили його піти на цей грабунок, і тому він іще дужче ненавидів їх!»
Наприкінці він пожертвував собою й витратив останні сили, щоб врятувати Джулію, він кинув ії в провалля, але сам не здужав стрибнути за нею:
«Тоді він затис у зубах пістолет і підскочив до Джулії. З раптовою силою хлопець ухопив її за комір і штани, підняв над головою і, як здалось йому,
несамовито жбурнув ногами в провалля». Хоча й він загинув, але загинув людиною, й його старання були не марні.
У Івана було те, чого не було у війни - сила духу. Саме це й робило його здатним перемогти. Ми повинні пам’ятати це, брати приклад, доводити справу до кінця,
а найголовніше - бути людиною.
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Ім'я | Іван Терешко Ярославович |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | Тракторист, брав участь у бойових діях |
| Стан | Неодружений |
| Винагороди | Дві медалі "За відвагу" |