Кумбха (Мевар)
| Кумбха | |
|---|---|
| гінді कुम्भ | |
 | |
| Псевдо | Кумбакарн |
| Народився | невідомо |
| Помер | 1468 |
| Країна | Мевар |
| Діяльність | письменник |
| Учасник | Battle of Nagaurd |
| Титул | магарана |
| Посада | Maharana of Meward |
| Термін | 1433–1468 |
| Попередник | Рана Мокал |
| Наступник | Удай Сінґх I |
| Конфесія | індуїзм |
| Рід | Сесодія |
| Батько | Рана Мокал |
| Мати | Собхаг'ядеві |
| Діти | Удай Сінґх I і Раймал Сінґх |
Кумбха (*राणा कुम्भ, д/н —1468) — раджпутський магарана князівства Мевар у 1433–1468 роках, талановитий військовик, противник мусульманських держав в Індії.
Походив з клану Сесодія. Син князя Мокала, якого у 1433 році вбили брати Чач й Мера. Проте останні не змогли втримати владу й вимушені були тікати з Мевара. Кумбха стає новим рана. Протягом деякого часу він наводив лад в своєму князівстві.
У 1440 році завдав поразки військам Ахмад-шаха I, султана Гуджарату. У 1442 році розпочалася тривала війна з Махмудом I, султаном Малви. У 1442, 1443 та 1446 році раджпути завдали поразок ворогові. У 1450 році рана Кумбха звів колону на честь своїх перемог. Вслід за цим уклав союз з Гуджаратом й Делійським султанатом проти Малви.
Нова війна із сусідами була викликана у 1456 році втручання рани Кумбхи у справи князівства Нагаур в Раджпутані. Проти Мевара об'єдналися Гуджарат, Малва, деякі раджпутські князі. Зрештою він опинився у складному становищі. Лише смерть у 1458 році Кутб-уд-діна, гуджаратського султана, поліпшило ситуацію. Того ж року Кумбха скористався війною між Махмуд-шахом I Бегара з Махмудом I Малавським. Згодом рана Кумбха перейшов на бік Малви.
На момент смерті Мевар під орудою рани Кумбхи став найвпливовішим князівством Раджпутани. Кумбху було вбито внаслідок змови його сина Удай Сінґха у 1468 році.
Зважаючи на постійні загрози з боку мусульманських сусідів кумбха велику увагу приділяв поліпшенні оборонноздатності Мевара. За його наказом було зведено 32 фортеці, найзначущішою з яких була Кумбхалґарх.
Його податкова політика сприяла наповненню скарбниці. Водночас значну частину доходу складала здобич, що була отримала під час військових походів.
Був великим покровителем науки, мистецтва, літератури. Особисто сам складав різні прозові та наукові твори (залишилися лише відомості про 2 книги з музики). Є автором творів «Самгіти-раджа», «Расіки-прії» (коментар до Гітаговінда), «Сударпрабандха», «Камараджа-ратісара».
- Lectures on Rajput history and culture by Dr. Dasharatha Sharma. Publisher: Motilal Banarsidass, Jawahar Nagar, Delhi 1970. ISBN 0-8426-0262-3.
