Купріянов Омелян Іванович

Купріянов Омелян Іванович
Народився	1897 село Дєдово Більського повіту Смоленської губернії, тепер Ярцевського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер	1966 місто Рославль Смоленської області
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди

Омелян Іванович Купріянов (1897(1897), село Дєдово Ніколо-Ветлицької волості Більського повіту Смоленської губернії, тепер Ярцевського району Смоленської області, Російська Федерація — 10 вересня 1966, місто Рославль Смоленської області, Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, начальник УНКВС по Смоленській області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликань (1941—1946).

Біографія

Народився в родині ткача. У 1911 році закінчив сільську школу в селі Кудиново.

У вересні 1912 — грудні 1914 року — робітник у шевця-кустаря Алексєєва в Більському повіті Смоленської губернії. У січні 1915 — січні 1917 року — ткач на фабриці села Кунцево Московського повіту.

У січні 1917 — жовтні 1918 року — рядовий 85-го запасного полку російської армії (РСЧА). У жовтні 1918 — листопаді 1921 року — рядовий 243-го полку 12-ї стрілецької дивізії РСЧА.

У листопаді 1921 — вересні 1922 року — ткач на фабриці імені Свердлова села Кунцево Московського повіту. У вересні 1922 — травні 1926 року — ткач на фабриці імені Свердлова села Щолково Московського повіту.

Член РКП(б) з листопада 1924 року.

У травні 1926 — серпні 1928 року — голова фабричного комітету, у серпні 1928 — липні 1929 року — завідувач відділу постачання фабрики імені Свердлова села Щолково Московської області.

З липня по жовтень 1929 року навчався на курсах пропагандистів у Москві.

У жовтні 1929 — лютому 1930 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Уваровского районного комітету ВКП(б). У березні 1930 — жовтні 1931 року — народний суддя Уваровського району Центрально-Чорноземної області.

У жовтні 1931 — серпні 1932 року — секретар партійної комісії Бабинінської районної контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції. У серпні 1932 — серпні 1933 року — завідувач Бабинінського районного земельного відділу Московської області. У серпні — листопаді 1933 року — завідувач Бабинінського районного відділу постачання. У лютому 1934 — вересні 1937 року — завідувач Бабинінського районного фінансового відділу Московської області.

У вересні 1937 — червні 1938 року — голова виконавчого комітету Бабинінської районної ради Тульської області.

У червні — грудні 1938 року — 1-й секретар Бабинінського районного комітету ВКП(б) Тульської області.

З грудня 1938 року — в органах НКВС СРСР.

З 28 січня 1939 по 26 лютого 1941 року — начальник Управління НКВС по Смоленській області. З 26 лютого по 31 липня 1941 року — начальник Управління НКДБ по Смоленській області. Причетний до розстрілу польських військовополонений з таборів у Козельську та Катині Смоленської області.

У вересні 1941 — лютому 1942 року — начальник оперативного відділу Управління Ягринського виправно-трудового табору (ВТТ) і будівництва № 203 НКВС СРСР. У лютому 1942 — лютому 1943 року — начальник оперативного відділу Управління Богословського виправно-трудового табору і будівництва алюмінієвого заводу НКВС СРСР.

У лютому 1943 — квітні 1944 року — заступник начальника комбінату «Тулавугілля» з оперативної частини.

У квітні 1944 — липні 1945 року — заступник начальника Управління фронтового табору військовополонених № 270 НКВС СРСР з політичної частини. У липні — жовтні 1945 року — начальник Управління табору військовополонених № 340 НКВС СРСР у Новгородській області.

З жовтня 1945 року — в запасі.

У жовтні 1945 — жовтні 1947 року — голова виконавчого комітету Рославльської районної ради депутатів трудящих Смоленської області. У жовтні 1947 — березні 1953 року — голова виконавчого комітету Рославльської міської ради депутатів трудящих Смоленської області.

З квітня 1953 року — директор Рославльського хлібокомбінату Смоленської області.

Потім — на пенсії.

Звання

• капітан державної безпеки (21.02.1939)
• підполковник державної безпеки (11.02.1943)

Нагороди

• орден «Знак Пошани» (26.04.1940)
• медалі

Джерела

• Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999. (рос.)