Липа Т. Г. Шевченка (Седнів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Липа Т. Г. Шевченка
(пам'ятка природи)
Назва на честь (епонім):
  • Шевченко Тарас Григорович
  • Молоді пагони, що проросли з пня втраченої липи
    Молоді пагони,
    що проросли з пня втраченої липи
    51°38′18″ пн. ш. 31°34′03″ сх. д. / 51.638583° пн. ш. 31.567694° сх. д. / 51.638583; 31.567694Координати: 51°38′18″ пн. ш. 31°34′03″ сх. д. / 51.638583° пн. ш. 31.567694° сх. д. / 51.638583; 31.567694
    Розташування: Чернігівська область,
    Чернігівський район,
    смт Седнів
    Найближче місто: Чернігів
    Площа: 0,01 га
    Заснований: 1964 р.
    Керівна
    організація:
    Седнівська середня школа
    Країна Flag of Ukraine.svg Україна
    Липа Т. Г. Шевченка (Седнів). Карта розташування: Чернігівська область
    Липа Т. Г. Шевченка (Седнів)

    CMNS: Липа Т. Г. Шевченка у Вікісховищі
    Пам'ятка станом на 1989 рік

    Ли́па Т. Г. Шевче́нка (Шевчéнкова л́ипа) — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області, на території Лизогубівського (Седнівського) парку.

    Площа 0,01 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 27.04.1964 року № 236; від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164. Перебуває у віданні: Седнівська середня школа.

    Пов'язана з життям Тараса Шевченка. Під нею любив працювати й відпочивати Шевченко, коли відвідував Седнів навесні 1846 року і в березні 1847 року за завданням Археографічної комісії при Київському університеті імені Святого Володимира.

    На кінець 1990-х рр. вік дерева становив понад 600 років (за іншими даними, 600-річного віку липа досягла вже на час перебування Тараса Шевченка в Седневі[1].

    Під деревом було встановлено мармурову меморіальну дошку з відповідним текстом, неподалік — пам'ятник Шевченкові: мармурове погруддя на чорному гранітному постаменті (загальна висота пам'ятника  — 2,7 м; автор — Г. В. Бистровський). Пам'ятник і меморіальну дошку відкрито 1957 року.

    У 70-х роках ХХ століття дерево тріснуло, вигнило всередині й розкололося. На початку ХХІ ст. крона і стовбурова частина загинули, але пізніше з коріння проросли молоді пагони[2].

    Галерея[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2013; (525. Липа Т. Г. Шевченка)
    • Чернігівщина: енцикл. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1990. — С. 948, 950; кольорове фото на табл. XVI.
    1. Садиба Лизогубів у Седневі: поспішайте побачити і врятувати!. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
    2. Садиба Лизогубів у Седневі: поспішайте побачити і врятувати! (ФОТО). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.