Луцій Валерій Флак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Денарій Луція Валерія Флака

Луцій Валерій Флак (140 - 73/69 роки до н.е.) - політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанської родини Валеріїв. Син Луція Валерія Флака. Був монетарієм у 108-107 роках до н.е., займався карбуванням монети. У 103 році до н.е. стає претором. У 100 році до н.е. обраний консулом (разом з Квінтом Цецилієм Метеллом Нумідійським). Втім відразу допоміг Гаю Марію позбавити Метелла консульської влади й обрати самого Марія консулом-суффектом. В цьому ж році бере участь у придушенні заворушень на чолі із Луцієм Аппулеєм Сатурніном. У 97 році до н.е. обирається цензором (разом з Марком Антонієм Оратором). На цій посаді провів люстрацію сенаторів, зокрема позбавив сенаторського звання Марка Дуронія, призначив новим принцепсом Марка Емілія Скавра.

З 86 року до н.е. - принцепс сенату. Після закінчення громадянської війни 83-82 років до н.е. призначається інтеррексом з огляду на загибель обох консулів. Втім замість виборів нових консулів проводить закон (lex Valeria,), згідно з яким Сулла фактично отримує диктаторські повноваження пожиттєво. Після цього Луцій Сулла призначає Флака своїм начальником кінноти.

Джерела[ред.ред. код]

  • Lovano, Michael. The Age of Cinna: Crucible of Late Republican Rome. Franz Steiner Verlag, 2002.