Людвіг Гогенеґґер
 | |
| Дата народження | 8 червня 1807 |
|---|---|
| Місце народження | Меммінген |
| Дата смерті | 25 серпня 1864[1][2] (57 років) |
| Місце смерті | Цешин |
| Місце поховання | Цешин |
| Рід діяльності | геолог, інженер |
| Сфера роботи | інженер[d] |
 Людвіг Гогенеґґер у Вікісховищі | |
Людвіг Гогенеґґер (народився 21 лютого 1807, Меммінген — † 25 серпня 1864, Тешен) — німецький геолог та гірничий інженер.
Після вивчення права в Мюнхені, а потім вивчення гірничої справи та металургії у Фрайберзькій гірничій академії він набув практичного досвіду в Salmsche Eisenwerke у Бланско. У 1833 році він вступив на службу у Велтен-ан-дер-Рур. У 1835 році він перебрав на себе керівництво заводом Eduard Schmidt Puddel- und Walzwerke у Нахродті у Вестфалії. У 1837 році його призначили директором чавунного заводу у Вольфсберзі, а 1839 року доручили загальне керівництво торгівлею ерцгерцога Альбрехта в Устроні в області Тешен. За 25 років своєї діяльності він зробив великий внесок у цю сферу, впроваджуючи нові процеси, модернізуючи операції, будуючи нові потужності (включаючи ливарні заводи в Горці та Тшиніці)[3].
Він написав геологічні публікації про Карпати, такі як геогностична карта Північних Карпат у Сілезії та прилеглих частин Моравії та Галичини 1861 р. та геогностична карта колишньої області Кракова. Від нього також походить назва тешеніт, застосована до групи основних інтрузивних порід з північного краю Карпат, яка увійшла в спеціалізовану літературу завдяки Густаву Чермаку, який модифікував цей термін.[3] Він був головним ініціатором залізниці Кашау-Одербергер. Після його смерті його багата колекція скам'янілостей перейшла до Баварської державної колекції в Мюнхені, де вона була оброблена Карлом Альфредом фон Ціттелем та його учнями.
Незадовго до смерті Людвіг Гогенеггер отримав Лицарський хрест ордена Франца Йосифа на знак визнання його заслуг у розвитку гірничої промисловості в Австрії.
- Gustav Tschermak, Felsarten von ungewöhnlicher Zusammensetzung in den Umgebungen von Teschen u. Neutitschein, In: SB der k. Ak. d. Wiss. Wien, math.-naturwiss. Cl., 53, 1. Abt., 1866.
- Karl Albert Zittel, Paläontologische Studien über die Grenzschichten der Jura- und Kreide-Formation im Gebiete der Karpathen, Alpen u. Apenninen, 1. Abt., Die Cephalopoden der Stramberger Schichten, In: Paläontologische Mitteilungen aus dem Museum des kgl. bayer. Staates II, 1868.
- W. Jicinsky, Bergmännische Notizen, 1898, (S. 247).
- Viktor Uhlig, Bau und Bild der Karpaten, 1903.
- A. Perlick, Oberschlesische Berg- und Hüttenleute, 1953.
- A. Gruda, Der Begründer der Kaschau-Oderberger Eisenbahn, zum 150. Geburtstag Ludwig Hohenegg, In: Heimatjahrbuch Sudetenland, 1957, 4. Bd., (S. 351).
- ↑ https://www.deutsche-biographie.de/sfz33309.html
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Hohenegger, Ludwig (2. Artikel) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 14. — S. 482.
- ↑ а б Konrad Fuchs, Hohenegger, Ludwig in: Neue Deutsche Biographie