Цешин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цешин
Cieszyn

Герб Прапор
герб прапор
Cieszyn 53.jpg
Розташування міста Цешин
Основні дані
49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633Координати: 49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633
Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Тешинське князівство і Цешинський повіт

Межує з

— сусідні нас. пункти
Чеський Тешин, Chotěbuzd, Ґміна Гажлях, Ґміна Ґолешув, Ґміна Дембовець ?
Девіз Amore et non dolore
Засновано 1155
Площа 28.69 км²
Населення 36248 (2011)[1]
Висота НРМ 378,5 м
Водойма Ольза, Q9174874?, Q11832155?
Міста-побратими Люцерн, Рожнява, Чеський Тешин, Генк, Пуцьк, Teuvad, Балчик
Телефонний код (48) 33
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів SCI
GeoNames 3101321
OSM r2816525  ·R
Поштові індекси 43-400
Міська влада
Мер міста Богдан Войцех Фіцек
Веб-сторінка cieszyn.pl
Мапа


Цешин у Вікісховищі?
Розділене місто. Цешин (ліворуч), річка Ольза та Чеські-Тешин (праворуч).

Цешин (пол. Cieszyn) — місто в Польщі, у Цешинському повіті, Сілезького воєводства. Розташоване на півдні країни. Населення 36,109 мешканців (2004). Цешин лежить на річці Ольза, притоці Одеру, навпроти міста Чеські-Тешин (Český Těšín).

Місто розташоване в серці історичного регіону Тешинська Сілезія. До кінця Першої Світової війни (1918) був столицею Цешинського герцогства. У 1920 Тешинська Сілезія була поділена між двома новоствореними державами Польщею і Чехословаччиною. Невеликі західні передмістя Тешину відійшли до Чехословаччини як нове місто Чеські-Тешин. Велика історична частина міста відійшла до Польщі як Цешин.

У місті є особливості забудови як польської, так і австрійської. Через декілька великих пожеж і подальших реконструкцій (витриманих в стилі кінця 18-го сторіччя, мальовниче старе місто іноді називають Маленький Відень. Чого варті рештки стародавнього замку — квадратна башта, 12-го сторіччя і каплиця в романському стилі, 10-го сторіччя, яка зображена на 20-злотовій банкноті.

Назва[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Історія Цешина бере свій початок з IX ст. і пов'язана з містом слов'янського племені Голеншице. У 1290 році землі Освенцима та Цешина були об'єднані в Цешинське герцогство під правлінням династії П'ястів, яке фактично проіснувало до 1918 року. У 1653 року князівство відійшло до австрійської династії Габсбургів. У 1742 році після Першої сілезької війни більша частина Сілезії перейшла до Пруссії , але Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії. У 1804 році Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії, а з 1867 частиною Австро-Угорщини.

Тешин був столицею Цешинського герцогства. У Тешин приїздили, Марія Терезія і Фрідріх II при підписанні 13 травня, 1779, Тешинського договору, який припиняв війну за Баварській спадок. Тешин був відомий релігійною і культурною різноманітністю, маючи німецьку, польську, єврейську і чеську громаду.[2]

Була також мала, але впливова угорська громада, що охоплювала здебільшого офіцерів і посадовців.[3]

Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. Євреям не дозволялося називати рідною мовою їдиш, тому більшість з них вважались німецькомовними . Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) та юдеї з 2,112 (9.4 %).[4]

Після розпаду Австро-Угорщини 5 листопада 1918 року Національна рада Тешинського герцогства (пол. Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego) підписала договір з чеським місцевим урядом (чеськ. Národní výbor pro Slezsko) про розподіл Тешинської Сілезії. Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час). Область - багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. 23 січня 1919 року Чехословаччина ввела війська в Тешинську область і зайняла її. Лише 3 лютого сутичка припинилася. В липні 1920 згідно договору Спа місто було поділено, залишивши велику польську меншину на чехословацькій стороні. З польської частини Тешинської Сілезії було утворене Сілезьке воєводство, що охоплювало Цешинський повіт, західну частину Бельського повіту, і західну частину міста Бельсько-Бяла. Із чехословацької частини утворився Мораво-Сілезький край, який охоплював Карвинський окрес, східні частини Фридек-Містек та Острава. 

Місто було поділено в липні 1920 за Спа договором системи Версальських угод, залишивши велику польську меншину на чехословацькій стороні. Невеликі західні передмістя Тешину стали Чеським-Тешином в Чехії. Обидва міста було об'єднано знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином (Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. Обидві частини міста були об'єднані знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином (чех. Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. 3 травня 1945 року місто було зайняте радянськими військами. Після війни кордон між Польщею і Чехословаччиною було повернено до стану на 1920. В післявоєнний період Цешин не розвивався так само динамічно, як інші міста в Сілезії в основному виготовляючи продукцію середнього значення.

У 1945-1991 роках в місті розміщувалася сторожова вежа армій прикордонної охорони. 16.05.1991 р. сторожова башта перейшла в розпорядження прикордонної служби, яку використовували до 15 жовтня 2002 року, аж доки вона не була зруйнована. У 2007 році після розширення Шенгенської зони польсько-чеський кордон в Цешині було повністю відкрито. 

Культура[ред. | ред. код]

З 19-го сторіччя Тешинська Сілезія була важливим центром польського протестантизму. Зараз у Цешині проводиться Цешинській літній кінофестиваль, один з найвпливовіших кінофестивалів в Польщі. Є також фестиваль словацько-чесько-польського фільму, музичний фестиваль Viva il Canto

Промисловість[ред. | ред. код]

Цешин — важливий центр електромеханічної промисловості. Місто також має підрозділ цукеркової фабрики Olza Cieszyn (де відомий Prince Polo виробляє вафлі) і броварню Brackie. Головне джерело прибутку для багатьох громадян - торгівля з сусідньою Чехією і роздрібна торгівля. що йде транзитом через два мости через річку Ольза до Чеського-Тешину.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Замкова Гора (Wzgórze Zamkowe) (вул. Замкова) — на ньому, зокрема, романська ротонда св. Миколая (Rotunda św. Mikołaja) з XI ст., готична Замкова Вежа (Wieża Zamkowa) з XIV ст. (т. зв. Пястовська вежа), палац Габсбургів (Pałac Habsburgów) з XIX ст., фрагменти замку, пам'ятки природи;
  • Парафіальна церква св. Марії Магдалини (Kościół parafialny św. Marii Magdaleny) (Домініканська пл.), колись домініканська церква, одна з найстаріших у Цешині; готичні елементи XIII—XIV ст.ст., перебудований після пожежі наприкінці XVIII ст.; бароковий декор з XVIII ст;
  • Церква св. Георгія (Kościół św. Jerzego) з кінця XIV-поч. XV ст.
  • Церква св. Трійці (Kościół św. Trójcy) (пл. Льондзіна) — пізньоренесансний з кін. XVI — поч. XVII ст. з неоготичною вежею;
  • Комлекс монастиря боніфратрів з церквою Успіння Пресвятої Діви Марії (Zespół klasztorny bonifratrów z kościołem Wniebowzięcia NMP) з 1697—1714 рр., перебудований у 1788 р.
  • Церква Ісуса (Kościół Jezusowy) (пл. Костельна), розпочато будівництво у 1710 році, у 1750 р добудовано вежу; найбільний євангелічно-аугсбурзька церква у Польщі.
  • Церква св. Хреста (Kościół św. Krzyża ojców Franciszkanów (вул. Шершніка), розбудований у XVIII ст. з герцогській каплиці XVII ст.; бароковий декор, поряд францисканський монастир.
  • Монастир, церква та шпиталь сестер Ельжбетанок (Klasztor, kościół i szpital sióstr Elżbietanek) — величний архітектурний ансамбль поч. XX ст.;
  • Забудова площі Ринок — кам'яниці, Ратуша (Ratusz), готель «Під Брунатним Оленем», криниця з фігурою св. Флоріана;
  • Старе місто — забудова вул. Глибокої (ul. Głęboka), Мєннічої (ul. Miennicza), Старого Торгу (Stary Targ), вул. Сеймової (ul. SejmowA), вул. Нове Місто (ul. Nowe Miasto), вул. Сьрутарської (ul. Śrutarska);
  • Забудова вул. Пшикопа (ul. Przykopa), розташованої над струмком — так звана «Цешинська Венеція» (Cieszyńska Wenecja);
  • Музей Цешинської Сілезії (Muzeum Śląska Cieszyńskiego) у палаці Ларішів (pałac Larischów) (вул. Регера) — найстаріший публічний музей на польських землях, дуже багата експозиція, в тому числі готична фігура «Цешинської Мадонни» з 1375 р.; сам будинок з кін. XVIII ст., поряд затишний Парк Миру (Park Pokoju) з лапідарієм; у внутрішньому дворику — варта уваги кав'ярня «Muzeum»;
  • Криниця Трьох Братів (Studnia Trzech Braci) (вул. Трьох Братів) — місце легендарної зустрічі засновників міста, альтанка XIX ст.;
  • Старе єврейське кладовище (вул. Гажляска);
  • Новий Єврейський цвинтар (вул. Гажляска);
  • Братська Замкова Броварня (Bracki Browar Zamkowy w Cieszynie) (вул. Дояздова) — постійно діюча броварня з 1846 р.;
  • Театр ім. Адама Міцкевича (Teatr im. Adama Mickiewicza) (пл. Театральна) — псевдобароковий будинок у віденському стилі, поч. XX ст.
  • Забудова Верхнього Ринку (Zabudowania Górnego Rynku), вул. Кохановського, вул. Гарнцарська і вул. Вища Брама — кам'яниці, в основному з кін. XIX — поч. XX ст.;
  • Садиба у Блогоціцях (Dwór w Błogocicach) (вул. Жеромського) — шляхетська садиба XVI—XIX ст.;

Окрім того, у 1995 році до реєстру пам'яток було внесено урбаністичне планування міста Цешина.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 16865 3107 11735 2023
Жінки 19383 2926 11555 4902
Разом 36248 6033 23290 6925

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Річард Пайпс — американський історик і автор декількох праць з історії СРСР та Росії.

Померли[ред. | ред. код]

  • Йозеф Бузек (1873—1936) — польський та галицький статистик, економіст, демограф, юрист, соціолог.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Wawreczka et al 1999, 13.
  3. Wawreczka et al 1999, 10.
  4. Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien Архівовано 8 травень 2008 у Wayback Machine., Troppau 1912.
  5. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. ISBN 80-238-4804-6. 
  • Długajczyk, Edward (1993). Tajny front na granicy cieszyńskiej. Wywiad i dywersja w latach 1919-1939. Katowice: Śląsk. ISBN 83-85831-03-7. 
  • Dzieje Cieszyna od pradziejów do czasów współczesnych. Cieszyn: Książnica Cieszyńska, 2010. ISBN 978-83-927052-6-0. 
  • Juliusz Roger: Pieśni Ludu Polskiego na Górnym Śląsku. Wrocław: Juliusz Roger, 1863. 
  • Wincenty Ogrodziński: Dzieje Dzielnicy Śląskiej „Sokoła”. Katowice: TG Sokół w Katowicach, 1937. 
  • Jerzy Szczurek: Z wielkich dni Śląska Cieszyńskiego. O milicjach ludowych w latach 1918–1920. Cieszyn: Nakładem Grupy Związku Powstańców Śląskich w Cieszynie, 1933. 
  • Tomasz Strzyżewski: Wielka księga cenzury PRL w dokumentach. Warszawa: Prohibita, 2015, ss. 223–224. ISBN 9788361344704. 

Посилання[ред. | ред. код]