Цешин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цешин
Cieszyn
Герб Прапор
Розташування міста Цешин
Основні дані

49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633Координати: 49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633

Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Засноване 1155
Населення 36014
Площа міста 28.69 км²
Поштові індекси 43-400
Телефонний код 48 33
Міська влада
Веб-сторінка http://www.cieszyn.pl/
Мер міста Богдан Войцех Фіцек

Commons-logo.svg Цешин у Вікісховищі

Розділене місто. Цешин (ліворуч), річка Ольза та Чеські-Тешин (праворуч).

Цешин (пол. Cieszyn) — місто в Польщі, у Цешинському повіті, Сілезького воєводства. Розташоване на півдні країни. Населення 36,109 мешканців (2004). Цешин лежить на річці Ольза, притоці Одеру, навпроти міста Чеські-Тешин (Český Těšín).

Місто розташоване в серці історичного регіону Тешинська Сілезія. До кінця Першої Світової війни (1918) був столицею Цешинського герцогства. У 1920 Тешинська Сілезія була поділена між двома новоствореними державами Польщею і Чехословаччиною. Невеликі західні передмістя Тешину відійшли до Чехословаччини як нове місто Чеські-Тешин. Велика історична частина міста відійшла до Польщі як Цешин.

У місті є особливості забудови як польської, так і австрійської. Через декілька великих пожеж і подальших реконструкцій (витриманих в стилі кінця 18-го сторіччя, мальовниче старе місто іноді називають Маленький Відень. Чого варті рештки стародавнього замку — квадратна башта, 12-го сторіччя і каплиця в романському стилі, 10-го сторіччя, яка зображена на 20-злотовій банкноті.

Назва[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Тешин був столицею Цешинського герцогства. У Тешин приїздили, Марія Терезія і Фрідріх II при підписанні 13 травня, 1779, Тешинського договору, який припиняв війну за Баварській спадок. Тешин був відомий релігійною і культурною різноманітністю, маючи німецьку, польську, єврейську і чеську громаду.[1]

Була також мала, але впливова угорська громада, що охоплювала здебільшого офіцерів і посадовців.[2]

Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити ідиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і іудеї з 2,112 (9.4 %).[3]

Місто було поділено в липні 1920, по Спа договору, системи Версальських угод, залишаючи велику польську меншину на Чехословацькій стороні. Невеликі західні передмістя Тешину стали Чеським-Тешином в Чехії. Обидва міста було об'єднано знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином (Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. Після війни кордон між Польщею і Чехословаччиною був повернений до стану на 1920.

Культура[ред.ред. код]

З 19-го сторіччя Тешинська Сілезія була важливим центром польського протестантизму. Зараз у Цешині проводиться Цешинській літній кінофестиваль, один з найвпливовіших кінофестивалів в Польщі. Є також фестиваль словацько-чесько-польського фільму, музичний фестиваль Viva il Canto

Промисловість[ред.ред. код]

Цєшин — важливий центр електромеханічної промисловості. Місто також має підрозділ цукеркової фабрики Olza Cieszyn (де відомий Prince Polo виробляє вафлі) і броварню Brackie. Головне джерело прибутку для багатьох громадян - торгівля з сусідньою Чехією і роздрібна торгівля. що йде транзитом через два мости через річку Ольза до Чеського-Тешину.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Замкова Гора (Wzgórze Zamkowe) (вул. Замкова) — на ньому, зокрема, романська ротонда св. Миколая (Rotunda św. Mikołaja) з XI ст., готична Замкова Вежа (Wieża Zamkowa) з XIV ст. (т. зв. Пястовська вежа), палац Габсбургів (Pałac Habsburgów) з XIX ст., фрагменти замку, пам'ятки природи;
  • Парафіальна церква св. Марії Магдалини (Kościół parafialny św. Marii Magdaleny) (Домініканська пл.), колись домініканська церква, одна з найстаріших у Цешині; готичні елементи XIII—XIV ст.ст., перебудований після пожежі наприкінці XVIII ст.; бароковий декор з XVIII ст;
  • Церква св. Георгія (Kościół św. Jerzego) з кінця XIV-поч. XV ст.
  • Церква св. Трійці (Kościół św. Trójcy) (пл. Льондзіна) — пізньоренесансний з кін. XVI — поч. XVII ст. з неоготичною вежею;
  • Комлекс монастиря боніфратрів з церквою Успіння Пресвятої Діви Марії (Zespół klasztorny bonifratrów z kościołem Wniebowzięcia NMP) з 1697—1714 рр., перебудований у 1788 р.
  • Церква Ісуса (Kościół Jezusowy) (пл. Костельна), розпочато будівництво у 1710 році, у 1750 р добудовано вежу; найбільний євангелічно-аугсбурзька церква у Польщі.
  • Церква св. Хреста (Kościół św. Krzyża ojców Franciszkanów (вул. Шершніка), розбудований у XVIII ст. з герцогській каплиці XVII ст.; бароковий декор, поряд францисканський монастир.
  • Монастир, церква та шпиталь сестер Ельжбетанок (Klasztor, kościół i szpital sióstr Elżbietanek) — величний архітектурний ансамбль поч. XX ст.;
  • Забудова площі Ринок — кам'яниці, Ратуша (Ratusz), готель «Під Брунатним Оленем», криниця з фігурою св. Флоріана;
  • Старе місто — забудова вул. Глибокої (ul. Głęboka), Мєннічої (ul. Miennicza), Старого Торгу (Stary Targ), вул. Сеймової (ul. SejmowA), вул. Нове Місто (ul. Nowe Miasto), вул. Сьрутарської (ul. Śrutarska);
  • Забудова вул. Пшикопа (ul. Przykopa), розташованої над струмком — так звана «Цешинська Венеція» (Cieszyńska Wenecja);
  • Музей Цешинської Сілезії (Muzeum Śląska Cieszyńskiego) у палаці Ларішів (pałac Larischów) (вул. Регера) — найстаріший публічний музей на польських землях, дуже багата експозиція, в тому числі готична фігура «Цешинської Мадонни» з 1375 р.; сам будинок з кін. XVIII ст., поряд затишний Парк Миру (Park Pokoju) з лапідарієм; у внутрішньому дворику — варта уваги кав'ярня «Muzeum»;
  • Криниця Трьох Братів (Studnia Trzech Braci) (вул. Трьох Братів) — місце легендарної зустрічі засновників міста, альтанка XIX ст.;
  • Старе єврейське кладовище (вул. Гажляска);
  • Новий Єврейський цвинтар (вул. Гажляска);
  • Братська Замкова Броварня (Bracki Browar Zamkowy w Cieszynie) (вул. Дояздова) — постійно діюча броварня з 1846 р.;
  • Театр ім. Адама Міцкевича (Teatr im. Adama Mickiewicza) (пл. Театральна) — псевдобароковий будинок у віденському стилі, поч. XX ст.
  • Забудова Верхнього Ринку (Zabudowania Górnego Rynku), вул. Кохановського, вул. Гарнцарська і вул. Вища Брама — кам'яниці, в основному з кін. XIX — поч. XX ст.;
  • Садиба у Блогоціцях (Dwór w Błogocicach) (вул. Жеромського) — шляхетська садиба XVI—XIX ст.;

Окрім того, у 1995 році до реєстру пам'яток було внесено урбаністичне планування міста Цешина .

Персоналії[ред.ред. код]

  • Річард Пайпс — американський історик і автор декількох праць з історії СРСР та Росії.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Wawreczka et al 1999, 13.
  2. Wawreczka et al 1999, 10.
  3. Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien, Troppau 1912.

Джерела[ред.ред. код]

Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.