Майський (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище міського типу Майський
рос. Майский
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Хабаровський край
Муніципальний район Совєтсько-Гаванський
Поселення Майське
Код ЗКАТУ: 08242565000
Код ЗКТМО: 08642165051
Основні дані
Час заснування 1959
Статус селища міського типу 1959
Населення 2598 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 682846
Телефонний код +7 421 38
Географічні координати: 48°59′50″ пн. ш. 140°12′40″ сх. д. / 48.9973388889167722° пн. ш. 140.2112972222477651° сх. д. / 48.9973388889167722; 140.2112972222477651Координати: 48°59′50″ пн. ш. 140°12′40″ сх. д. / 48.9973388889167722° пн. ш. 140.2112972222477651° сх. д. / 48.9973388889167722; 140.2112972222477651
Мапа
Майський (Росія)
Майський
Майський

Майський (Хабаровський край)
Майський
Майський

Мапа

Ма́йський (рос. Майский) — селище міського типу у складі Совєтсько-Гаванського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Майського міського поселення.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване у східній частині краю, за 3,5 км (безпосередньо через бухту) від передмість міста Совєтська Гавань, на березі бухти Західної затоки Совєтська Гавань. За 1 км від селища є залізнична станція Десна (Код станції ЕСР 968302) — пасажирського і приміського сполучення немає. Через селище проходить автодорога місцевого значення 08А-4 Совєтська Гавань — Ваніно.

Історія[ред. | ред. код]

Назва селища походить від річки Май (Маа), що за 1 км на північ від селища впадає в бухту Західну, на березі якої розташоване містоутворююче підприємство — Майська ГРЕС і трохи далі — безпосередньо селище.

Заснуванням селище завдячує будівництву електростанції ДЕСНА (тепер Майська ГРЕС) для забезпечення електроенергією промислових підприємств і об'єктів військово-морського флоту в регіоні. Будівництво станції почалося у 1935 році силами будівельного батальйону, який прибув пароплавом з Владивостока. У листопаді 1938 року запустили перший турбогенератор і два котли. Після пуску станції почалося будівництво житлового селища. Були побудовані дитячий садок і ясла на 50 місць, їдальня і клуб. Будівництво електростанції тривало до 1941 року, з початком війни було призупинене. 1952 року розгорнулися роботи з будівництва другої черги, і в подальшому потужність електростанції постійно нарощувався аж до 1989 року.

Проте потужностей станції завжди хронічно не вистачало і на початку 90-х років була протягнута ЛЕП-220 KB Комсомольськ-на-Амурі — Селіхіно — Ваніно, і станція була включена в єдину енергосистему.

До початку 21-го століття агрегати станції виробили всі свої ресурси і було прийнято рішення про будівництво в передмісті Совєтської Гавані сучасної ТЕЦ потужністю 120 МВт. Вихід Совгаванскої ТЕЦ на проектну потужність першої черги заплановано до 2020 року.

Станція ДЕСНА перейменована на «Майську ГРЕС» у 1971 році. У 1983 році потужність Майської ГРЕС становила 81 МВт.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 29 жовтня 1959 року № 440 н.п. Десна виділений з міської межі міста Совєтська Гавань і віднесений до категорії робочих селищ з перейменуванням в Майський[2] .

За 2 км на захід від селища знаходиться військовий радіопередавальний центр «Маріус» — вся апаратна частина знаходиться в підземній споруді. З 1986 року до складу СМТ Майський як мікрорайон включений селище Бяуде, розташоване за 2 км на схід. У 20-му столітті Бяуде — найстаріший у регіоні військово-морський гарнізон ПнТОФ і 7 ВМФ, який поступово занепав. У Бяуде, а також по берегах затоки збереглося безліч покинутих і зруйнованих будівель, споруд, причалів, напівзатоплені останки кораблів, зарослий польовий аеродром гідроавіації, трохи далі — колишній підземний радіоцентр «Скеля», споруди розформованого зенітно-ракетного дивізіону (комплекси С-300П) .

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 2598 осіб (2010; 2970 у 2002[3]).

Чисельність населення
1959[4]1970[5]1979[6]1989[7]2000[8]2002[9]2005[10]
6737439442934204370029702944
2006[11]2007[12]2008[13]2009[14]2010[15]2011[16]2012[17]
2953290028922907259825862574
2013[18]2014[19]2015[20]2016[21]2017[22]2018[23]2019[24]
2581254724532429235323382269
2020[25]
2254
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
1970
2005
2010
2015
2020

Господарство[ред. | ред. код]

Містоутворююче підприємство — Майська ГРЕС. Незначна кількість військових об'єктів (зв'язківці, хіміки, залишки допоміжного флоту). У радянські роки в селищі працювала велика птахофабрика.

Освіта[ред. | ред. код]

У селищі є СЗШ № 14 (колишня. Школа № 21), СОШ № 15, дитячий садок № 5.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Палац культури сталінської побудови. Біля ДК споруджений фонтан. Збоку в сквері — меморіальний комплекс. З 2001 року функціонує Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці — храм і недільна школа. На мисі Шарипова стоїть старий маяк.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Казадаева Т.И., Войчужанина Н.И., Салеева Л.В. Административно-территориальное устройство Хабаровского края. 1938-2009. — Хабаровск : "РИОТИП" краевой типографии, 2009. — 698 с.
  3. Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  8. Хабаровский край, численность населения на 1.01.2000
  9. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  10. Схема территориального планирования Советско-Гаванского муниципального района Хабаровского края 2009г.
  11. Схема территориального планирования Советско-Гаванского муниципального района Хабаровского края 2009г.
  12. Схема территориального планирования Советско-Гаванского муниципального района Хабаровского края 2009г.
  13. Схема территориального планирования Советско-Гаванского муниципального района Хабаровского края 2009г.
  14. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  15. Всероссийская перепись населения 2010 года. 13. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Хабаровского края. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  16. Оценка численности постоянного населения Хабаровского края на начало 2011 года по муниципальным образованиям. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  17. Оценка численности населения по муниципальным образованиям на начало 2012 года. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  19. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  20. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  21. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  22. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  23. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  24. Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  25. Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года

Посилання[ред. | ред. код]