Манометричні термометри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Манометричний термометр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Манометричні термометри — прилади для вимірювання температури, що включають в себе чутливий елемент (термобалон) і показуючий пристрій, які з’єднані капілярною трубкою і заповнені робочою речовиною. Принцип дії полягає на зміні тиску робочої речовини в замкненій системі термометра залежно від температури.

Залежно від агрегатного стану робочої речовини, розрізнюють манометричні термометри:

Тиск робочої речовини фіксується вимірювальним перетворювачем (манометричним елементом) — трубчастою пружиною, що розкручується при підвищенні тиску в замкненій системі.

Залежно від виду робочої речовини термометра, межі вимірювання температури складають від –50 до +1300°C. Прилади можуть оснащуватися сигнальними контактами, записуючим пристроєм.

Манометричні термометри відрізняються простотою конструкції, можливістю дистанційної передачі показів і автоматичного запису. Однією з важливих переваг є можливість їх використання в пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях. До недоліків необхідно віднести складність ремонту при розгерметизації системи, обмежену відстань дистанційної передачі і у багатьох випадках великі розміри термобалона. Газові і рідинні манометричні термометри мають клас точності 1; 1,5 і 2,5, а парові – 1,5; 2,5 і 4.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Папушин Ю. Л., Білецький В.С.;Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. — 168 с.