Мис Лісовського
| Мис Лісовського Мыс Лесовского | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Чукотський автономний округ |
| Акваторії, що омивають | Тихий океан |
| Координати | 64°19′55″ пн. ш. 173°32′09″ зх. д. / 64.33194° пн. ш. 173.53583° зх. д. |
  Мис Лісовського | |
| |
Координати: 64°19′55″ пн. ш. 173°32′09″ зх. д. / 64.33194° пн. ш. 173.53583° зх. д.
Мис Лісовського — скелястий обривистий мис на східному узбережжі Чукотського півострова, омивається Беринговим морем в межах Провіденського району Чукотського автономного округу Росії.
Розташований біля західного входу в бухту Провидіння. Являє собою сопку, відповідно піднятого блоку, мориста грань якого утворена зміщенням тектонічного розлому[1]. З'єднаний з материковою частиною вузьким перешийком, з півночі обмежений акваторією озера «Глибоке». З боку моря біля скель мису знаходяться два великих останця-кекура «камінь Північний» і «камінь Південний». Поблизу знаходяться 2 навігаційних маяка і будівлі колишньої полярної гідрометеостанції.
Названий у 1876 році на честь адмірала С. С. Лісовського, командувача російських військово-морських сил у Тихому океані. Назва мовою ескімосів — «Агнык» («день»)[2].
На скелях мису гніздяться кайра, кочівний буревісник, берингов баклан, мартин трипалий, тихоокеанський чистик, іпатка[3].
- ↑ ПромстройНИИпроект. Схема территориального планирования Провиденского муниципального района Чукотского автономного округа. — Магадан, 2013. — Т. 1. — С. 73. — 117 с.
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 55,223. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ Водно-болотные угодья России. Том 4. Водно-болотные угодья Северо-Востока России / Сост. А. В. Андреев. — М.: Wetlands International, 2001. — 296 с. — ISBN 90-5882-986-3.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |