Мнімий господін
«Мнімий господін» — оповідання Володимира Винниченка,яке є останнім в його творчості,з надрукований творів.
Надруковане оповідання - 1905 року.
Як людина, не зла за своєю натурою, стає тираном для оточуючих, вимучуючи всіх своїми розповідями про свої болячки, справжні й особливо вигадані нею.
Усе відбувається в солдатській казармі. "Мнімий господін" - черговий унтер - не дає спати втомленим солдатам розповідями про свої вигадані хвороби і читанням уголос "історії" цієї хвороби, записаної зі слів "Мнімого господіна" слухняним грамотним солдатом:"Мнімий господін", "як "начальство", не злий, не причіпливий, але солдати його всією душею ненавидять через його розповіді, відмовитися від яких їм, солдатам та підлеглим людям, неможливо.
Події змальовані занадто реально, оскільки і читачеві часом передається та нудьга, яку відчувають мимовільні слухачі "мнімого господіна".
Винниченко В. К. Раб краси: Оповідання, повість, щоденикові записи: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм., приміт. В. Є. Панченка. — К. : Веселка, 1993. — С.348 — 350 .
Панченко В. Володимир Винниченко: Парадокси долі і творчості: Книга розвідок і мандрівок. - К., 2004. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – К. : Освіта, 2010. – с.110.