Музей проголошення незалежності (Джакарта)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей проголошення незалежності
Museum Perumusan Naskah Proklamasi
6°12′01″ пд. ш. 106°49′52″ сх. д. / 6.200360000027777652° пд. ш. 106.83115000002777606° сх. д. / -6.200360000027777652; 106.83115000002777606Координати: 6°12′01″ пд. ш. 106°49′52″ сх. д. / 6.200360000027777652° пд. ш. 106.83115000002777606° сх. д. / -6.200360000027777652; 106.83115000002777606
Тип Музей
Країна  Індонезія[1]
Розташування Джакарта Індонезія Індонезія
Засновано 25 листопада 1992 року
Фонд 2418
Сайт munasprok.com
Музей проголошення незалежності (Джакарта). Карта розташування: Індонезія
Музей проголошення незалежності (Джакарта)
Музей проголошення незалежності (Джакарта) (Індонезія)
Мапа

Музей проголошення незалежності (англ. Museum of the Declaration of Independence) — музей історії в Джакарті, Індонезія. Був відкритий 24 листопада 1992 року.

Саме в цьому будинку було сформульовано Проголошення про незалежність Індонезії.

Історія[ред. | ред. код]

Будинок було побудовано в 1920 році по проекту Дж. Ф. Л. Бланкенберга.[2] Це двоповерховий будинок площею 1,138 кв. м., оформлений в арт-деко стилі, який розміщується на ділянці площею понад 3,914 кв.м.[3] В 1931 році будинок було куплено страховою компанією Дживасрая.

У час Другої світової війни будинок використовувався Британським Генеральним Консульством. В період окупації Японії будинок став резиденцією контр-адмірала Тадаши Маеди до прибуття Союзників в Індонезію у вересні 1945 року, коли будинок було повернуто британцям. Будинок орендувався Посольством Англії з 1961 року по 1981 рік, коли будинок було передано Індонезійському Департаменту освіти і культури 28 грудня 1981 року.[4]

В 1982 році будинок було перетворено у державну бібліотеку, а потім в офісний будинок.

Музей[ред. | ред. код]

У зв'язку з тією роллю, яку зіграв будинок у розробці тексту проголошення незалежності в 1945 році, будинок було направлено на перетворення в музей в 1984 році тодішнім Міністром освіти і культури Нугрохо Нотосусанто. Урочисте відкриття Музею проголошення незалежності відбулося 24 листопада 1992 року.[4]

Колекція[ред. | ред. код]

Музей був розділений на чотири секції, які містили предмети, пов'язані з розробкою тексту проголошення. Більша частина меблів є копіями, тому що будинок змінив своїх власників декілька разів. Музей експонує воскові скульптури історичних діячів, а також фотографії та записи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rusmiyati, Murwaningrum D., M. Amperawan Marpaung et al. Katalog Museum IndonesiaKementerian Pendidikan, Kebudayaan, Riset, dan Teknologi, 2018. — ISBN 978-979-8250-66-8
  2. Silver, Christopher (27 листопада 2007). Planning the Megacity: Jakarta in the Twentieth Century (англ.). Routledge. ISBN 9781135991227. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 27 листопада 2015.
  3. Rengasdengklok (індонез.). Penerbit Buku Kompas. ISBN 9787977094355. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 27 листопада 2015.
  4. а б museumindonesia.com - Museum Perumusan Naskah Proklamasi. www.museumindonesia.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27 листопада 2015.