Перегляд вихідного коду сторінки Місце творення приголосного

[[Файл:Places of articulation.svg|thumb|00px|Місця творення приголосних (пасивні і активні):<br/>
1. Зовнішньогубні<br/>
2. Внутрішньогубні<br/>
3. Зубні<br/>
4. Ясенні<br/>
5. Заясенні<br/>6. Передньопіднебінні<br/>7. Середньопіднебінні<br/>8. Задньопіднебінні<br/>9. Язичкові<br/>10. Глоткові<br/>11. Гортанні<br/>12. Надгортанні<br/>13. Радикальні (коренем язика)<br/>14. Задньоязикові<br/>15. Середньоязикові<br/>16. Ламінальні (передньою спинкою язика)<br/>17. Апікальні (кінчиком язика)<br/>18. Субапікальні]]
{{Place of articulation}}
'''Місце творення приголосного'''&nbsp;— точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Визначається за активним і пасивним артикулятором. Виділяють п'ять основних активних артикуляторів: губи ([[губні приголосні]]), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань ([[гортанні приголосні]]). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

== Назва ==
* Місце творення приголосного ({{lang-en|place of articulation}})
* Місце [[артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] приголосного ({{lang-en|place of articulation}})
* Точка творення приголосного ({{lang-en|point of articulation}})
* Точка артикуляції приголосного ({{lang-en|point of articulation}})

== Перелік місць, де може бути перепона ==
* [[Губно-губний приголосний|Губно-губне]] (bilabial)&nbsp;— між губами
* [[Губно-зубний приголосний|Губно-зубне]] (labiodental)&nbsp;— між нижньою губою й верхніми зубами
* [[Зубно-губний приголосний|Зубно-губне]]: між верхньою губою й нижніми зубами
* [[Язиково-губний приголосний|Язиково-губне]]: між передньою частиною язика й верхньою губою
* [[Зубний приголосний|Зубне]]: між передньою частиною язика й верхніми зубами
* [[Ясенний приголосний|Ясенне]] (alveolar)&nbsp;— між передньою частиною язика й ясенним бугорком
* [[Заясенний приголосний|Заясенне]] (post-alveolar)&nbsp;— за ясенним бугорком, між передньою частиною [[язик]]а й передньою частиною [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
** [[Ясенно-твердопіднебінні приголосні|Ясенно-твердопіднебінне]] (alveolo-palatal)&nbsp;— передня частина [[язик]]а позаду [[ясенний бугорок|ясенного бугорка]], а середня частина язика піднімається до [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
** [[піднебінно-ясенні приголосні|Піднебінно-ясенне]] (palato-alveolar)&nbsp;— передня частина [[язик]]а позаду [[Ясенний бугорок|ясенного бугорка]], а кінчик язика піднімається до [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
** [[Ретрофлексний приголосний|Ретрофлексне]] (retroflex)&nbsp;— кінчик язика загинається вгору до [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
* [[Твердопіднебінний приголосний|Твердопіднебінне]]: між середньою частиною язика й [[тверде піднебіння|твердим піднебінням]]
* [[М'якопіднебінний приголосний|М'якопіднебінне]]: між задньою частиною язика й м'яким піднебінням
* [[Язичковий приголосний|Язичкове]]: між задньою частиною язика і язичком
(Усі попередні можуть бути [[Назалізація|назалізовані]] і більшість може бути [[Боковий приголосний|боковими]].)
* [[Фарингальний приголосний|Фарингальне]]: між коренем язика й задньою частиною глотки
* [[Надгортанно-фарингальний приголосний|Надгортанно-фарингальне]]: між надгортанником й задньою частиною глотки
* [[Надгортанний приголосний|Надгортанне]]
* [[Гортанний приголосний|Гортанне]]: у гортані

== Коартикуляція ==
У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує [[Фонація|фонацією]], і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)

Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.

Серед поширених додаткових артикуляцій:
* [[Огублення]]
* [[Палаталізація]]
* [[Веляризація]]
* [[Фарингалізація]]
* Подвійно артикульовані зімкнення: зімкнення, що утворюються одночасно з іншим, наприклад губно-м'якопіднебінний {{МФА|[k͡p]}}, що зустрічається в Західній і Центральній Африці.

{{без джерел|дата=березень 2020}}
{{IPA navigation}}

[[Категорія:Місце творення приголосного]]