Надгортанник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надгортанник
Вид гортані ззаду: надгортанник показаний в верхній частині малюнка.
Деталі
Ідентифікатори
ЛатинаEpiglottis
Анатомія Греяsubject #236
MeSHD004825
TA98A06.2.07.001
TA23190
FMA55130
Анатомічна термінологія

Надгортанник (лат. epiglottis) — це еластичний хрящ, що прикриває гортань під час акту ковтання. За формою подібний до листка дерева. Звуженою частиною (стебельцем) він приєднаний до внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща за допомогою зв'язки, а розширеною частиною виступає над щитоподібним хрящем позаду кореня язика. Еластичний надгортанний хрящ може легко згинатись і знову випростовуватись, що і відбувається під час ковтання.[1][2]

Усі хрящі сполучаються між собою суглобами і зв'язками. Є два суглоби перснеподібно-черпакуваті і два перснеподібно-щитоподібні. Це справжні суглоби, в яких є сумка, суглобові поверхні і суглобова порожнина з синовіальною рідиною. Сумки їх посилені зв'язками.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.