Незримі скрижалі Кобзаря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)»
Автор Дмитро Донцов
Мова українська
Видано 1961 рік, Торонто
Сторінок 266

Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького) — монографія визначного українського публіциста, філософа, дослідника творчості Тараса Шевченка, ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова. Автор аналізує творчість Шевченка з позицій українського націоналізму.

Книга побачила світ у Торонто у 1961 році у видавництві «Гомін України». В Україні була перевидана в Українській видавничій спілці імені Юрія Липи в 2009 році.

Історія написання[ред. | ред. код]

Уперше Дмитро Донцов звертається до дослідження творчості Тараса Шевченка у статтях «Компактна більшість і Шевченко» (Українська хата, № 1, 1914)[1] та «Шевченко і наша генерація» (Шляхи, № 3, 1916). У цих статтях Донцов виступає критиком трактування Шевченка діячами української соціалістичної і ліберальної інтелігенції як поета, який виступав виключно проти соціального гніту. Він відзначав: «Протест проти національного гніту — ось що робить з Шевченка поета, однаково зрозумілого і його сучасникам, і нам, і нашим нащадкам»[2][3].

Під час перебування Д. Донцова головним редактором журналів Літературно-науковий вістник та Вістник він написав серію шевченкознавчих статей «В мартівську річницю» (ЛНВ, 1925, № 5), «Пам’яті великого вигнанця» (ЛНВ, 1926, № 5), «Спростачений Прометей» (ЛНВ, 1929, № 1) «Козак із міліонна свинопасів» («Вістник», 1935, № 5), «Шевченко і Драгоманов» («Вістник», 1938, № 9).

Оцінки[ред. | ред. код]

К.ф.н., керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган[4]:

"Дмитро Донцов належить до тих авторів класичної української літературної критики, творчість яких стала віховою і визначила на десятиліття стратегічні концепти естетичного думання для цілих генерацій. Майже впродовж цілого життя Донцов звертався до спадщини і постаті Тараса Шевченка: вглиблювався у її ідейні струмені, переосмислював значення, розширював параметри інтерпретацій. У підсумку він створив свою власну концепцію трактування творчості Кобзаря, пройняту філософськими ідеями ірраціоналізму, інтуїзму. Власне, виквітом цієї концепції можна вважати книгу «Незримі скрижалі Кобзаря»

У передмові до книги літературознавець, д.ф.н. Петро Іванишин зазначає.

«Загалом, „Незримі скрижалі Кобзаря“, мабуть, перша шевченкознавча монографія, де органічно поєднались інкультурована християнська ідея та ідея нації в межах націологічно-христологічного дискурсу. Його роботи — в дусі націоналізму — з лицарською пристрасністю плекають світовідчуття вільної людини, вчать осмисленої й відповідальної любові до України, культивують національно-державницьке мислення, утверджують самовідданість і жертовність у служінні нації»

Видання[ред. | ред. код]

  • Донцов Д. Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства Запорозького). — Торонто: Гомін України, 1961.
  • Донцов Д. Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького). Українська видавнича спілка імені Юрія Липи. Київ — 2009, 266 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Процитовано 14 серпня 2021. 
  2. Ігор Михайлин “Тарас Шевченко в літературній публіцистиці Дмитра Донцова” | Національна спілка письменників України Харківська обласна організація. kharkiv-nspu.org.ua (укр.). 11 листопада 2014. Процитовано 15 серпня 2021. 
  3. Вікторія Колкутіна. Літературна есеїстика Дмитра Донцова: націософсько-герменевтичні аспекти. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальностю 10.01.01 – українська література. Процитовано 15 серпня 2021. 
  4. Дмитро Донцов: Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства запорозького) (1961). Процитовано 16 вересня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]