Неферренпет I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неферренпет I
Ім'я при народженні
nfrrnpt
Z1
Народивсяневідомо
Помер1214/1213 до н. е.
Мемфіс
ПідданствоXIX династія
Діяльністьсвященник
Посадаверховний жрець Птаха
Термін1223—1214/1213 роки до н. е.
ПопередникРахотеп II
НаступникГорі I
БатькоПтахемахет
МатиКафріт
У шлюбі зМутпіпу-Тапіпу
Діти1 син і 4 доньки

Неферренпет I (*д/н — 1214/1213 до н. е.) — давньоєгипетський державний діяч XIX династії, верховний жрець Птаха у Мемфісі за володарювання фараонів Рамсеса II та Мернептаха. Натепер відомі стела і статуя Неферренпета.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі впливового жрецького роду Мемфіса. Син Птахемахета та Кафріт. У 1223 році до н. е. після смерті Рахотепа II стає новим верховним жерцем Птаха. Незабаром призначається головою усіх пророків (жерців) Верхнього та Нижнього Єгипту. Завдяки цьому сприяв перевазі мемфіського жрецтва над фіванським.

На 57 рік правління фараона Рамсеса II (близько 1233 року до н. е.) призначається на посаду чаті (візира) Верхнього Єгипту. На цій посаді відповідав за спорудження гробниці фараона. Також керував будівельними роботами у Фіванському регіоні. Згодом набув найбільшого впливу серед сановників наприкінці панування Рамсеса II.

Організовував церемонію сходження на трон нового фараона Мернептаха. Водночас керував церемонією поховання Рамсеса II. Помер під час правління Мернептаха. Поховано в гробниці в некрополі Саккара.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Мутпіпу-Тапіпу.

Діти:

  • Бакенптах
  • Інухайєт
  • Тауеретхаті
  • Рес
  • Хенутметер

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kitchen, K.A., Ramesside Inscriptions, Translated & Annotated, Translations, Volume III, Blackwell Publishers, 1996
  • Kenneth Anderson Kitchen, Ramesside inscriptions: Translated and annotated. Notes and comments, Oxford, Blackwell Publishers Ltd, 2000
  • Christine Raedler: Die Wesire Ramses' II. — Netzwerke der Macht. In: Rolf Gundlach, Andrea Klug (Hrsg.): Das ägyptische Königtum im Spannungsfeld zwischen Innen- und Außenpolitik im 2. Jahrtausend v. Chr. Harrassowitz, Wiesbaden 2004, ISBN 3-447-05055-1, S. 386—397.