Обговорення:Деревська Олександра Аврамівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

48 дітей різних національностей отримали прізвище матері-героїні Олександри Деревської. Сьогодні заклад підтримує стосунки з дітьми, внуками, правнуками Олександри Деревської,які проживають в Донецьку, в Дніпропетровську, в містах Росії і інших країн, кожного року на День Матері, у травні, у школі-інтернаті проводяться зустрічі членів родини з учнями та виховні заходи з участю міської влади і інших гостей. Подвигу Олександри Деревської - немає аналогу у світі!!! Про неї знає багато людей у світі, вона є зразком добра, щедрості, щирості, милосердя, справжнього материнства і великого патріотизму. На її прикладі потрібно сьогодні навчати молоде покоління.

Про неї частково написано в Великій Енциклопедії України, про її подвиг написані книги, її іменем названа одна із планет сонячної системи. Але цього замало. Кілька років поспіль спільнота піднімає питання заснувати медаль чи орден Матері-Героїні Олександри Деревської, але влада країни не слухала і не чула пропозицій - вагомих і конче потрібних сьогодні, коли треба навчати молодь, як створювати сім"ю,як берегти сімейний вогник, як бути мудрими батьками і як по-справжньому любити дітей. Знаємо, що весіль менше, ніж розлучень (!!!). Не секрет, у наш час діти в сім"ях потерпають від батьків, потерпають від насилля (знаємо з досвіду, як працівники школи-інтернату).

Хотілося б звернутися з переконливим проханням повернутися до піднятої проблеми. В Україні існує багато шкіл-інтернатів, де працівники несуть за державних дітей більшу відповідальність, ніж за своїх, більше проводять часу ( не нормований робочий день!) у школі, ніж дома, біля своїх дітей. Створені Будинки сімейного типу та прийомні сім"ї. Є, звичайно і негативи, але окремі діти-сироти знаходять сімейний затишок у чужих родинах, які потім стають родинним гніздечком... Переконано заявляю, що серед цих патріотів, що виховують сиріт, є ті, хто справді заслуговує на нагороду імені Олександри Деревської. Прошу всіх, хто прочитає цю статтю, допомогти у вирішенні цієї проблеми.Я знаю, є схожі нагороди, але подвиг О. Деревської - один у світі! Схожих на цей подвиг - немає!!!

Безліч звернень і дітей та внуків Деревської, і працівників школи-інтернату, і освітян міста, області до попередньої влади країни не дали результатів. Мабуть, були більш вагомі справи... А тепер ми переконані, що наша нова державна влада почує крик наших душ, зробить якісь вагомі кроки, і всі від цього стануть трішки добрішими, щасливішими, чистішими... Бо пам"ять повинна розростатись, пускати корені, надихати майбутні покоління на добрі справи. Вони так сьогодні потрібні!!!

З повагою Тетяна Лісненко, заступник директора з виховної роботи школи-інтернату, депутат міської ради трьох скликань, член Всеукраїнського товариства імені Т.Г. Шевченка, поетеса, громадська діячка, голова міської громадської організації "Літературне об"єднання "ДИВОСЛОВО".