Обговорення:Довжик (Охтирський район)

Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

Розташоване за 35 кілометрів від районного центру Охтирка і 22 кілометри від залізничної станції "Лебединська".Сільській раді підпорядковані села Буро-Рубанівка і Грунька.До реформи 1972 року до сільради відносились ще села Грінченкове,Пят-кіне,Всадки ,Розсуховате,Гончарі,Піонер,які відійшли до новоутвореної Грінченковської сільради.На той час зникло вже і село Буровик... Певних даних про заснування села Довжик немає.На межі земель колишнього колгоспу "Більшовик" з Лебединським районом ,на перетині доріг Зіьків-Тростянець і Охтирка -Лебедин збереглися земляні укріплення військ Російської імперії періоду війни 1708-1709 років.Одне з урочищ поблизу села носить назву "Шведів яр". Село з сампочатку відносилось до Лебединського повіту Слобідської України,згодом Харківської губернії.1939 року при адміністративній реформі відійшло до новоутвореної Сумської області. За селом Довжик,поруч села Грунька починає свій біг річка Ташань-загальною довжиною 52 кілометри.Протікає селами Довжик,грінченкове,Чупахівка,Комиші,Шилівка,місто Зіньків на Полтащині і зливаючись з річчкою Грунь впадає в ріку Псел. Походження назви Ташань теж невідоме,але з досліджень М.Рудакова(посилання на Краткий топонимический словарь В.Новикова)-Таші-закруглені камінці,що прикріплялись до нижньої частини невода ,за допомогою яких він занурюється.Можливо з тюрської Та-шань-велике болото. За переказами першими поселенцями Довжика були вільні люди з ліквідованого містечка Олешня.Довжик був великим, розкиданим хуторами селом: Шевченків,Божівка,Борисківка,Міщенки,Сугакова гора,Новоселівка,Шпакова гора, Барилів-ка,Заболоття,Шлапаківка,Залужжя,Ромасяни,Гаранжі,Галушки... Поруч села є урочище Зруб,невеличкий Чепраків ярочок,є урочище Яшкове... Велику краєзнавчу роботу про історію Довжика,його людей проводить ентузіастка Гаранжа Катерина Олексіївна.Жінка самотужки створила рукописну книгу про село,постійно працює над поповненням матеріалами,збирає сімейні реліквії. В лютому 1917 року скинули Старшину і урядника Тимчасового уряду. У жовтні 1917 року більшість довжичан підтримали радянську владу.Розділили панську землю.Першим головою Ревкому став Мартишко Іван Іванович.Першим головою сільради з 1918 року був Софійченко(Галкін Степан Іванович)з Бузовика.

Перше колективне господарство -СОЗ(спільний обробіток землі)утворилось в Довжику 1928 року.Перший голова -Лукяненко Дмитро Гнатович,який в 1920-22 роках був  головою сільради.В 1930- вже було організовано 9 колгоспів,які 1931 року обєднались в один.Перший голова -Березка Порфило Степанович(з Чупахівки).

Головами сільради працювали:Шпак Яків Іванович,Мартишко Микола Дмитрович,Забуга Федір Андрійович,Міщенко Григорій Андрійович,Розсохін Михайло Федорович,Сінько Василь Терентійович,Куцзьменко Григорій Гаврилович,Мартишко Микола Федорович,Галушко Олександр михайлович,Лукяненко Микола Васильович,Мартишко Іван Васильович,Жорновий Ва-силь Сергійович,,Лихман Олена Іванівна. Велику смертність(особливо дітей і старих) спричинив голодомор 1932-33 років. У Другу світову війну(Велика Вітчизняна війна 1941-45 років)на фронтах воювали 282 жителі Довжика.204-загинули,ча-стина -пропала безвісти.Більшість вивезених до Німеччини -повернулася. У грудні 1991 року за Незалежність України проголосувало 882 довжичана.На даний час(2012 рік) рік в Довжику мешкає біля 900 чоловік.За останні роки в село переселились мешканці прилеглих сіл:Буро-Рубанівка,Грунька... Красу села складають його люди:механізатори,тваринники,освітяни,медики,культпрацівники...

Серед тих людей,хто прославив Довжик у світах:

Кузьменко Михайло Леонідович.1948 р.н.вчений -конструктор,доктор технічних наук. Кузьменко Володимир Миколайович,1955 р.н.Соліст Національної опери України,Народний артист України Мартишко Віктор Миколайович,1953 р.н.,доцент Національного аграрного університету Пелих Олександр Петрович.(1948-2008)-льотчик-випробовувач,Герой Росії Мартишко Іван Максимович,1931 р.н.-дерслужбовець,письменик.Автор 4 книг гумору.Лаурет журналу "Перець" 1998

Література.

Микола Рудаков.Київ,МДФ "Українська хата".2003 .ISBN-966-7025-02-0 Рукопис Гаранжі К.О.,2012