Обговорення:Зубець Григорій Іванович
ПОМІТКА: ВАЛЕРІЙ МАРЧЕНКО І ЄВГЕН МАРЧУК 12 жовтня 2017 Під рубрикою «Український паноптикум» Президент Порошенко нагородив орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня колишнього суддю Григорія Зубця, який засудив легендарного українського дисидента та правозахисникаВалерія Марченка в березні 1984 року до 10 років таборів особливого режиму й 5 років заслання. Першу справу проти Валерія Марченка (тоді він щойно змінив своє прізвище по батькові Умрилов на прізвище діда Марченко) у травні 1973 року відкрив кол. ст. оперуповноважений 1 відділення 3-го відділу 5-го управління КДБ УРСР Євген Марчук. Марчук деякий час працював у 1-му управлінні (розвідці), як оперативник – нуль. Займався лише тим, що складав картотеку на членів зарубіжних ОУН, які проходили по справах КДБ. Марчук мав (має) красивий почерк, нічого робити, крім того, щоб заповнювати карточки, він робить не вмів і не вміє. За що його і звільнили з 1-го управління. Валері й Марченко закінчив стажування в Бакинському університеті, вивчив азербайджанську і турецькі мови, працював в газеті «Літературна Україна», займався перекладами. Марченком зацікавився співробітник 2-го відділення 3-го відділу 5-го управління майор Юшкевич, запропонував йому співробітництво з КДБ. Марченко категорично відмовився. Тоді Юшкевич почав збирати на нього компрматеріали, щоб помститися за відмову. Юшкевичу вдалося через друкарське бюро віднайти машиністку, яка передруковувала твори Марченка. Юшкевич угледів у надрукованих творах Марченка вплив на нього українського націоналізму і передав зібрані матеріали Євгенові Марчуку. У Марчука з’явився шанс показати себе після звільнення з 1-го управління. Він відкрив проти Марченка справу оперативної розробки як проти українського націоналіста, у висновках написав, що Марченко заслуговує ув’язнення. Ініціативу Марчука підтримав голова КДБ Федорчук. Справу проти Марченка було передано до начальника слідчого відділу КДБ Туркіна, якому було доручено провести усі слідчі дії і затим передати справу до суду. У грудні 1973 року Марченка було засуджено до 5 років ув’язнення. Про те, що він хворіє нирками і потребує лікування, знали усі, але до уваги цю обставину не взяли. Ніякого злочину Марченко не здійснив, практичною роботою він не займався, у своїх не розповсюджених працях він писав тільки про українські справи. Але справа Марчуком була сфальсифікована. Вдруге Марченка було засуджено у жовтні 1984 року, він помер від хвороби нирок у тюремній лікарні. Валерій Марченко. Скарали на смерть за протидію русифікації «Як людина вільна, я не міг мовчати і писав про те. За це мене зараз судять» – Валерій Марченко