Обговорення:Освіта в Ізраїлі

Статтю «Освіта в Ізраїлі» створено в рамках Ізраїльського тижня (20 квітня — 11 травня 2009 року)

---

Щодо баґруту, див. http://slovar.co.il/: בַּגרוּת נ' зрелость, совершеннолетие 2.возмужание 3.зрелость суждений בַּגרוּיוֹת נ"ר экзамены на аттестат зрелости בּחִינוֹת בַּגרוּת נ"ר экзамены на аттестат зрелости תְעוּדַת בַּגרוּת נ' аттестат зрелости, -- Shaul 04:54, 7 травня 2009 (UTC)

• Але ж Багрут не є єдиним дипломом, що видається після школи, лише біля половини учнів отримують його, інші отримують атестати/дипломи інших типів. Тому він не є повним аналогом атестату зрілості, і для розрізнення краще називати його саме Багрутом. Особливо це важливо у випадку створення окремої статті, не називати ж її «Ізраїльський атестат зрілості, необхідний для вступу до вузу». Чи ви не згодні?--Oys 05:27, 7 травня 2009 (UTC)

• • У кожної країни свої відміни. Теудат/бхінот баґрут приблизно відповідає німецькій абітурі або Hochschulzugangsberechtigung, французському бакалавреату або польській, чеській, словцькій та ін. матурі .
    Вважаю, що немає сенсу надавати слову баґрут, яке означає звичайну зрілість, термінологічного вжитку (еліптичне баґрут замість повного окреслення теудат баґрут (атестат) або бхінот багрут (іспити) є суто розмовним явищем). Розрізнення можна досягти поясненням про різницю між дипломом про закінчення школи та атестатом зрілості (отут доречним буде дати пояснення на кшталт геб. теудат баґрут).
    Отже, я не бачу необхідності у створенні окремої статті баґрут – у загальному гаслі атестат зрілості можна розглянути питання вищезгаданої різниці у різних державах. Додатковим арґументом проти статті баґрут є те, що незрозуміло, про що йдеться, про іспит чи про атестат. До того ж заважає невирішеність правописної норми цього слова, котре не існує у жодній укр. енциклопедії, не кажучи вже про словники. Та якщо для розрізнення кожної з закордонних реалій додавати іншомовне запозичення, українська мова стане, перефразуючи Ломоносова, подібною до китайської. З повагою, --Shaul 08:41, 7 травня 2009 (UTC)

    Для кожної країни свої відмінності, але вважаю доцільним присвячувати їм окремі статті, загалом вузькіші посилання завжди краще за загальні, бо читаючи про Ізраїль, хочеться з посилань дізнатися більше про ізраїльську систему освіти, а не про атестат загалом. Проте погоджуюсь, хоча б тому, що офіційні ізраїльські російськомовні документи користуються саме словами "атестат" та "іспити".--Oys 02:22, 8 травня 2009 (UTC)

    OK. -- Shaul 05:15, 8 травня 2009 (UTC)

  • Хотів звернути увагу ще на два пункти:

1. Переклад з англійської вносить плутанину, бо middle school у Ізраїлі зветься хатіват бейнаїм, тобто проміжна ступінь, а high school – бейт-сефер тіхон, тобто середня школа, як в Україні.

   Які ваші рекомендації з перекладу? В принципі можна так і назвати - проміжна/середня школа, хоча слід визначитися з посиланнями на терміни, тобто які загальні терміни їм відповідають.--Oys 02:22, 8 травня 2009 (UTC)

   Подивіться, як цей самий англ. фраґмент перекладено у рос. Вікі: «Школьное образование разделено на три ступени: начальная школа (1-6 классы), промежуточная школа (7-9 классы), средняя школа (10-12 классы).» – Такої термінології, здається, можна дотримуватися і тут. Можна також разом з, або замість проміжна вжити неповна середня. -- Shaul 05:15, 8 травня 2009 (UTC)

1. Варто давати ориґінальну назву у дужках (напр. Державні школи (mamlachti)) кирилицею, а не латинкою. Краще читатиметься, та й зайвих питань як читати (напр., сполучення ch в слові mamlachti – як ч чи х) не виникатиме. -- Shaul 16:00, 7 травня 2009 (UTC)

   Проте латинська система транслітерації існує для всіх мов, а про існування усталеної української я не знаю. Ви не маєте посилання, може хоча б російською?--Oys 02:22, 8 травня 2009 (UTC)

   Тут треба давати транслітерацію (практичну транскрипцію) за вимовою. Як матиму час – зроблю (щось на зразок «Незалежні школи (chinuch atzma'i) => Незалежні школи (геб. хінух ацмаї, досл. незалежне виховання))». -- Shaul 05:15, 8 травня 2009 (UTC)