Обговорення:Петранка
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
 |
Статтю «Петранка» поліпшено в рамках місяця Івано-Франківщини 2019 (28 січня — 28 лютого 2019 року) |
 |
Назва села
Петранка – це офіційна назва села. Хоча назва кілька разів змінювалася із часів його виникнення. За матеріалами відомого краєзнавця П. Сіреджука первісна назва села була – Слобода Угринівська. Першим жителям села було надано певні свободи, термін завершення податкових пільг припав на 1630 р., а далі село було названо за назвою річки, яка тут протікає – Петранка. Проте є й інша версія. Так за словами жителів села Леніва Василя та Шпака Дмитра, назва села походить від імен перших поселенців Петра і Анни.
Населений пункт заснований ще в кінці ХІІІ ст. Село виникло тому, що тут були ліси, луги, пасовища, протікала річка. Це сприяло умовам життя і захисту від нападу завойовників. Крім того в селі знаходилися родовища солі. Перші поселенці мали можливість займатися землеробством, скотарством, мисливством. За переказами жителів села першими поселенцями були Катрич, Король, Олиськів, які поселилися на хуторі Вертіп (назва збереглася до цього часу).
Розташування села
Село Петранка лежить в долині, місцевість горбиста, недалеко ліски, гайки. Воно розташоване між селами Середній Угринів (Калуський район) та Камінь, Вербівка і Красне (Рожнятівський район).
За розмірами село має 7,5 км вздовж і 5 км впоперек. Повз село проходить два шосе Калуш - Рожнятів та Перегінське - Богородчани. Від Петранки до Калуша 28 км, а до Рожнятова – 12 км. Незважаючи на відносну близькість до міст і великих населених пунктів у зимовий період жителі Петранки часто потерпають від бездоріжжя, ходячи до райцентру пішки. Лише в кілька останніх років зв'язок села із навколишнім світом покращився.
З протилежної від шосе частини села тягнуться петранківські ліси, багаті на гриби, малину, ожину. В мальовничих куточках гайочків (Бучкам, Білунка) влітку петранчани знаходять чудовий притулок і відпочинок. Тут також можна назбирати грибів, ягід, нарвати терену, шипшини, калини.
Вздовж села протікає річка Бережниця, яка бере свій початок між Горішньою Петранкою і Красним із невеликого джерела і є притокою Лімниці. Бережниця – не є повноводною річкою, але під час повені вона розливається по людських садибах і городах, руйнує мости і завдає великої шкоди людям, особливо жителям Нижньої Петранки.
На узбіччі села є невелике озеро, де влітку можна скупатися і відпочити.
Коротка історія села до 1939 р.
Раніше на частині земель села Петранка було поселення Пари. Залишки фундаментів будівель цього поселення збереглися досі. Через Пари пролягав шлях із Калуша на Перегінськ і далі на гірські перевали. Про це знали турки та татари. Вони, під час одного із своїх набігів у1594 р., переходили із Калуша на Перегінськ через Пари і знищили це поселення. Уцілілі жителі вирішили покинути Пари, щоб врятуватися від ворогів і спуститися на територію сучасної Горішньої Петранки, де можна було заховатися у густому лісі і де поруч протікала річка.
Жителі села займалися в основному землеробством та осілим скотарством. Після завершення терміну слободи в Петранці було створено фільварок. В “Довіднику всіх місцевостей королівства Галичини і Володимирії разом з Великим князівством Краківським”, який зберігається в Івано-Франківському обласному архіві, вказується, що за даними перепису 1857 р. в селі Петранці налічувалося 1693 жителі. Великому землеволодінню у селі належало 1961 моргів поля, 9 моргів лугів і городів, 51 морг лісу. А 1693 жителі Петранки володіли лише 2535 моргами землі. Єдиним великим землевласником у Петранці була держава, яка здавала свої маєтності в оренду поміщикам.
Після скасування панщини в 1848 р. велике землеволодіння було розділене серед жителів села. Та майже зразу почалися процеси соціальної диференціації населення. Одні селяни з кожним роком ставали більш заможними, а інші ще біднішими. В цілому ж до 1939 р. становище жителів Петранки було важким. Початок ІІ світової війни зробив його ще важчим. Сільське господарство було слабо розвинутим і малопродуктивним. Селяни вирощували жито, овес, картоплю, але одержували низькі врожаї. Багато землі складали – неужитки. В 1939 р. в Петранці було 3044 га, в тому числі орної землі – 1872 га; городів – 61 га; луків – 481 га; пасовищ – 92 га; лісів – 538 га.
АВТОР: ПИЦ ЛЕСЯ