Обговорення:Солі (хімія)
|
Стаття «Солі (хімія)» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту. |
 |
| Рік | 2010 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|
| Переглядів | 4541 | 27686 | 46181 |
Шановні, я не хімік за фахом, тому не став виправляти з розмаху. Але: як до визначення "Солі - речовини, до складу молекул яких входять атоми металів, зв'язані з кислотними залишками" вписується така, наприклад, широко вживана в госоподарстві сіль, як нітрат амонію NH4NO3? Ну, і інші солі, де катіони представлені не атомами металів. Будь ласка, приділіть цьому увагу. З пов. --Shao 23:08, 16 лютого 2006 (UTC)
Слушна думка. А що скаже Gutsul?--Bryndza 00:39, 17 лютого 2006 (UTC)
- Я також не хімік за фахом (я математик), тому покладався на вказане джерело (Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968). Буду шукати краще означення. --Gutsul 07:27, 17 лютого 2006 (UTC)
- Здаєтья в журналі "Химия и жизнь" хтось колись порахував, що шкільні підручники з хімії містять декілька сотень помилок. Але то скоріше не тільки помилки, а неточності і надмірні спрощення. Це загальна проблема для статей з хімії - на який рівень читача їх розраховувати. Чи робити, щоб вони були максимально зрозумілими, чи максимально правильними і точними. Це одна з причин, чому я нічого не пишу з хімії, хоча хімік за фахом. Ця стаття доволі непогана для середньої школи, але вже на вступних іспитах до вузу цього рівня вистачить скоріш за все на трійку (напр. дисоціація солей подана без урахування гідролізу). Загалом на цю тему дуже важко написати хорошу статтю, щоб вона була зрозумілою для більшості читачів і, водночас, доволі фаховою. --Yakudza 12:23, 17 лютого 2006 (UTC)
- Треба орієнтуватися на професійний рівень статей із допустимим рівнем спрощення. Вікіпосилання поможуть зрозуміти проблему глибше, хоча зізнаюсь, самі хемічні означення подеколи не є аж настільки зрозумілими. І ще одне, - в процесі розвитку опрацьовуватимуться різні джерела, тому матеріял може бути суперечливим, а тому якщо є фахівці з тих чи инших питань, — це якби професійний обов'язок, - рецензувати такі статті. Ящо питання клясифікації солей залишаються- гляну, що скажуть мої джерела. Є в тому потреба?--Albedo @ 08:03, 20 лютого 2006 (UTC)
- Здаєтья в журналі "Химия и жизнь" хтось колись порахував, що шкільні підручники з хімії містять декілька сотень помилок. Але то скоріше не тільки помилки, а неточності і надмірні спрощення. Це загальна проблема для статей з хімії - на який рівень читача їх розраховувати. Чи робити, щоб вони були максимально зрозумілими, чи максимально правильними і точними. Це одна з причин, чому я нічого не пишу з хімії, хоча хімік за фахом. Ця стаття доволі непогана для середньої школи, але вже на вступних іспитах до вузу цього рівня вистачить скоріш за все на трійку (напр. дисоціація солей подана без урахування гідролізу). Загалом на цю тему дуже важко написати хорошу статтю, щоб вона була зрозумілою для більшості читачів і, водночас, доволі фаховою. --Yakudza 12:23, 17 лютого 2006 (UTC)
Добре панове, то що будем робити з цією NH4NO3? Конкретніше? Хоч це і не метал+кислотний залишок, всеж-таки це основа+кислота. Може тоді "Солі - речовини, до складу молекул яких входять атоми металів, чи основи лугів, зв'язані з кислотними залишками." ? Взагалі-то, цей NH4ЩР - це такий собі газ NH3, розчинений у воді. Щось не пришадую більше приклади такого типу "органічних лугів", хоч я і біохімік за фахом. Може це вийняток?--Bryndza 13:13, 17 лютого 2006 (UTC)
- Ну, як на мене - здається, поки можна і так зробити... Але ще одне. З металами+кислотний залишок - акуратніше треба. Наприклад, жовта кров'яна сіль K4Fe(CN)6 - метал в аніоні. Не кажучи вже про загальновідому марганцовку. Тож, може, слово "метали" варто було б вилучити взагалі? Далі. Чому "основи лугів"? А як бути з нерозчинними основами, катіони яких також зустрічаються в солях? Щоправда, писати "основи основ" погано чисто з лінгвістичної точки зору... То, може, анписати "...кислотні залишки, поєднані з катіонами різного походження"? --Shao 20:53, 17 лютого 2006 (UTC)
- Ось як це формулюється в статті Кислота: Кислотні атоми водню в молекулах кислот можуть заміщатися атомами металів (або металоподібних груп, як NH4) з утворенням солей. --Gutsul 09:17, 18 лютого 2006 (UTC)
- Це трохи краще, але не варто забувати, що є ще органічні солі, в яких катіон доволі частно не атом металу, а органічна сполука, яку не можна назвати металоподібною, наприклад піридинієві солі. Амінокислоти також є солями. Тому щось подібне до "...кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження" буде, як на мене, точніше. --Yakudza 16:14, 18 лютого 2006 (UTC)
- І де кислотна, а де основна частина амінокислоти? Наприклад, ґліцину?--Bryndza 03:10, 19 лютого 2006 (UTC)
- Якщо написати так NH3+CH2COO-, то доволі очевидно, що це іонна речовина. Тобто це внутрішня сіль, в якій катіонна та аніонна частина знаходяться в одній молекулі. Загалом органічних катіонів, на відміну від неорганічних дуже велике різноманіття. Це й аммонієві, й фосфонієві, сульфонієві (наприклад, S(CH3)3+)--Yakudza 13:31, 20 лютого 2006 (UTC)
Точно! Згадав, що колись таке вчив:)--Bryndza 14:06, 20 лютого 2006 (UTC)
Це, здаєтсья у цій статті з хемії бачив структурну формулу, набрану у еткстовому режимі, яку потім замінили, думаю,не варто було вилучати, а треба було дати паралельно, щоб користувачі в подальшому бачили, як можна це зробити. До речі на віні є ресурс, з допомогою TEXу можна писати формули і навіть проблематику для гри Го.--Albedo @ 07:51, 17 лютого 2006 (UTC)
- Такі структурні формули є в статті Кислота --Gutsul 09:14, 18 лютого 2006 (UTC)
- Це формула, набрана у TEXі, а є ще мова, за допомогою кільця, структурні ланцюжки можна писати. А TEX це добре, правда не знаю, чому його орозмітка не збігаєтсья із мовою ОпенОфіс, так, там не мнема подвійної стрілки тощо. Може десь можна знайти інформацію. А якщо хто має відповідь, краще дати її тут і паралельн в ЧАПі--Albedo @ 08:03, 20 лютого 2006 (UTC)
- Якщо є потреба в зображенні складних хімічних структур, наприклад бензольних кілець, то краще використовувати спеціальні редактори. Наприклад ISIS Draw, ChemDraw, ChemSketch ( на сайті www.ACDLabs.com є у вільному доступі). Вони всі викладені у вільний доступ в і-неті. --Yakudza 13:31, 20 лютого 2006 (UTC)
- Це формула, набрана у TEXі, а є ще мова, за допомогою кільця, структурні ланцюжки можна писати. А TEX це добре, правда не знаю, чому його орозмітка не збігаєтсья із мовою ОпенОфіс, так, там не мнема подвійної стрілки тощо. Може десь можна знайти інформацію. А якщо хто має відповідь, краще дати її тут і паралельн в ЧАПі--Albedo @ 08:03, 20 лютого 2006 (UTC)
Розчинність солей[ред. код]
| \ | NO2− | NO3− | Cl− | Br− | I− | F− | CN− | SCN− | S2− | C2H3O2− | OH− | CO32− | C2O42− | SO42− | CrO42− | SiO32− | AsO33− | AsO43− | PO43− |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Na+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| K+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| NH4+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Mg2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | 1 | 1 | 2 | 1 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 3 |
| Ca2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 5 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 3 | 4 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Sr2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Ba2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 5 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 5 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Al3+ | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 6 | 1 | 6 | 6 | 3 | 6 | 3 | 1 | 1 | 5 | 6 | 3 | 4 |
| Cr3+ | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 6 | 1 | 6 | 6 | 3 | 6 | 2 | 1 | 3 | 3 | 6 | 3 | 4 |
| Zn2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 4 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Mn2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | 3 | 2 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Ni2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 4 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Co2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 4 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Fe2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | 6 | 3 | 1 | 7 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Fe3+ | 6 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 3 | 1 | 3 | 6 | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 4 |
| Ag+ | 2 | 1 | 5 | 5 | 5 | 1 | 3 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 3 | 2 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Pb2+ | 1 | 1 | 3 | 4 | 4 | 3 | 3 | 2 | 4 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Hg22+ | 2 | 1 | 5 | 5 | 5 | 1 | 3 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Hg2+ | 1 | 1 | 2 | 2 | 5 | 1 | 1 | 1 | 5 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Cu2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Cd2+ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Sn2+ | 6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 7 | 7 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
А як розуміти цифри?--Назар Саман 10:33, 26 жовтня 2009 (UTC)
- Пояснення до таблиці "Розчиннiсть солей"
- 1 − сiль (наприклад, NaNO2) розчинна у воді.
- 2 − сiль (наприклад, MgS) погано розчинна у воді.
- 3 − сполука (наприклад, Mg(OH)2) нерозчинна у воді, але розчинна в органічних та мінеральних кислотах.
- 4 − сiль (наприклад, MgF2) нерозчина у воді та органічних кислотах, але розчинна у мінеральних кислотах.
- 5 − сiль (наприклад, CaF2) нерозчинна у воді та кислотах.
- 6 − сiль (наприклад, Al(NO2)3) гидролізується.
- 7 − сiль (наприклад, FeCrO4) не існує у водному розчині.