Обговорення:Технічна діагностика

Цитати дня:

1) Краще знести старий будинок і звести на його місці новий, ніж перебудовувати, ремонтувати і підрихтовувати старий! 

2) Однак, якщо його перебудовувати, ремонтувати і підрихтовувати – то це один із найкращих способів перейняти досвід тих, хто його будував, а якщо вдосконалювати статтю, то – осмислити суть матеріалу, зрозуміти його значення та упорядкувати свої знання – тобто, чомусь навчитися. 

Існуюча версія	Запропонована версія	Коментарі і пояснення
Технічна діагностика	-	-
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук	-	-
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Діагностика.	Вилучити	«… цей термін», (тобто – технічна діагностика) не може мати інші значення! «Інші значення» відносяться тільки до терміна «діагностика», а «технічна діагностика» є всього лише «технічною діагностикою» і все.
	Або замінити на: Цей термін є спорідненим із іншими термінами. Коротко про їх значення — у статті Діагностика.
Технічна діагностика — галузь науково-технічних знань, сутність якої складають теорія, методи і засоби постановки діагнозу про стан технічних об'єктів.	-	Може бути прийнятним
Мета технічної діагностики	Вилучити увесь пункт та цю його назву	Технічна діагностика – це галузь науково-технічних знань, а тому говорити про мету «галузі знань» некоректно. Це майже те ж саме, що говорити про мету математики, кібернетики, генетики тощо. Якщо вони все ж мають мету – то вона одна для всіх – пізнання світу для побудови світлого майбутнього всього людства! (здається, це вже десь було…)
Технічна діагностика вивчає методи отримання і оцінки діагностичної інформації, діагностичні моделі і алгоритми прийняття рішень.	Вилучити або доповнити і залишити у цій статті але у іншому пункті чи просто так, без пункту.	І не тільки це…
Метою технічної діагностики є підвищення надійності та ресурсу технічних систем.	Вилучити	Це твердження суперечливе. Діагностика, як галузь знань, не може підвищити надійність технічних систем. Діагностика, як галузь знань, також не може підвищити ресурс технічних систем. Діагностування, як процес може тільки допомогти реалізувати надійність, закладену в конструкцію, з врахуванням умов експлуатації і системи технічного обслуговування, а також, дозволити реалізувати передбачений конструктором, виробництвом, умовами експлуатації і системою обслуговування ресурс. Напр., нерозумно стверджувати, що надійність, закладену в автомобілі китайського виробництва Чері Амулет завдяки «технічній діагностиці» (або хоча б «діагностуванню») можна «підвищити» до надійності, скажімо, автомобіля Мерседес-Бенц 350. Навіть, якщо б Ви щодня діагностували Чері Амулет, ви ніколи не доб’єтеся від нього надійності Мерседесу! Окрім того, саме контрольно-діагностичні операції є одним із видів робіт, які входять у обсяги робіт з технічного обслуговування (мастильно-заправні, кріпильні, регулювальні, контрольно-діагностичні тощо).
Як відомо, найбільш важливим показником надійності є відсутність відмов під час експлуатації технічної системи.	Вилучити	Звичайно, відмови, а точніше їх відсутність є найбільш важливим показником надійності, але ж діагностування не може забезпечити відсутність відмов у процесі експлуатації технічного об’єкта, хіба що може зменшити кількість відмов до мінімуму – тобто, реалізувати закладену в ньому надійність. Якщо надійність радянської космічної техніки (до викрадення американцями секрету палива) оцінювалась імовірністю безвідмовної роботи 0,9, а американської – всього лише 0,7, то легко підняти статистику і переконатись, що в середньому на 10 запусків перших радянських пілотованих кораблів була одна катастрофа, а у американських – три, і в основному, під час і у перші моменти після запуску, що було обумовлено саме паливом. Ніяка «діагностика» чи то «діагностування» не помогла б американцям добитися безвідмовної роботи, якби вони не перейшли на інше паливо.
Відмова авіаційного двигуна в польотних умовах, суднових механізмів під час плавання корабля, енергетичних установок в роботі під навантаженням може призвести до важких наслідків.	Вилучити	Звичайно ж може, але яку інформацію несе цей пункт?
Технічна діагностика завдяки ранньому виявленню дефектів і несправностей дозволяє усунути подібні відмови в процесі технічного обслуговування, що підвищує надійність і ефективність експлуатації, а також дає можливість експлуатації технічних систем відповідального призначення за станом.	Вилучити.	По-перше, не "технічна діагностика", а "діагностування". По-друге, якщо технічному об’єктові проводили чергове чи позачергове технічне обслуговування, у обсязі якого заплановані певні контрольно-діагностичні операції, то вони повинні проводитися обов’язково, і якщо технологічний процес виконання цих операцій чи методика діагностування розроблені відповідально (чого на теренах колишнього Союзу практично не було), то вони «зобов’язані» виявляти наявність чи відсутність дефектів, несправностей тощо (а це залежить від технологічного процесу і його мети). Усунення виявлених дефектів, несправностей тощо не підвищує надійність, а всього лише дозволяє реалізувати закладену у цьому технічному об’єкті надійність. Вираз «а також дає можливість експлуатації технічних систем відповідального призначення за станом» незрозумілий – у будь-якому випадку технічний об’єкт буде експлуатуватися за його фактичним технічним станом. Якщо максимальна потужність двигуна на штатному паливі знизилась, то добитися паспортної потужності без якихось спеціальних заходів неможливо. Якщо Ви маєте на увазі «визначення обсягів робіт чи періодичності технічного обслуговування за фактичним станом технічного об’єкта», про що дуже модно писати в чисельних публікаціях, то можна погодитися, що тут можна зменшити обсяги, але, в основному, тільки регулювальних робіт, виходячи з результатів діагностування за оцінкою фактичного стану, але доцільність намагання поширювати це на мастильно-заправні або кріпильні роботи, що входять до технічного обслуговування, викликає сумніви. Також некоректним є словосполучення «відповідального призначення». Це що, є технічні системи «невідповідального призначення»? (напр., транспортний засіб для перевезення смертних пасажирів, а не партійної номенклатури…).
Основне завдання технічної діагностики	Вилучити увесь пункт	Технічна діагностика – це галузь науково-технічних знань, а тому говорити про завдання «галузі знань» некоректно. Це майже те ж саме, що говорити про завдання математики, кібернетики, генетики тощо.
Основним завданням технічної діагностики є розпізнавання стану технічної системи в умовах обмеженої інформації.	Вилучити	Це завдання не «діагностики», як галузі знань, а «діагностування», як процесу. Словосполучення «в умовах обмеженої інформації» викликає подив. Можна було б погодития із цим словосполученням, якби воно стосувалося не технічної діагностики а криміналістики і то, «обмежена інформація» свідчить про лінь, некомпетентність чи бідність того, хто намагається поставити діагноз.
Технічну діагностику іноді називають безрозбірною діагностикою, тобто діагностикою, що проводиться без розбирання чи руйнування виробу.	Вилучити або написати: Технічну діагностику іноді помилково називають безрозбірною діагностикою, тобто діагностикою, що проводиться без розбирання чи руйнування виробу.	По-перше, «діагностика» це галузь знань, а не процес «діагностування» чи то з розбиранням, чи без нього. По-друге, це висловлювання викликає здивування (м’яко кажучи). Звичайно, такі висловлювання і навіть визначення технічної діагностики часто зустрічаються в публікаціях, але вважаю, що у Вікіпедії таким висловлюванням не місце. Одні вважають, що якщо відсутні хоча б часткові розбиральні операції – тоді це «діагностика», а якщо ні – то це випробування, контроль тощо, але це вже – не «діагностика». Інші… Одним словом, як жителі країни Ліліпутії дивують Гулівера, сперечаючись, з якого боку розбивати яйце. Напр.: Якщо розпізнають стан свічки запалювання у випробувальній лабораторії з обладнанням від 2,5 млн. ум.од, то «фахівці» кричать, що це «не діагностика» а «цілі випробування»! Якщо розпізнають стан свічки запалювання, викрутивши її і вставивши в примітивний тестер домашнього виробництва (хоча такі виробляються і серійно) – то це також не діагностика, бо свічку викрутили! (розбирали!). Якщо для розпізнання стану свічки мотор-тестером визначили осцилограму вторинної напруги – то це вже діагностика, бо свічки не викручували (не розбирали), але тут же інші кричать, що і це не діагностика – потрібно діагностичний комп’ютер чи сканер – от тоді це вже буде діагностика! А як тоді назвати процес розпізнавання стану циліндро-поршневої групи і др. деталей двигуна методом подавання стисненого повітря у свічні отвори ? Це діагностування чи ні? Свічки повикручували – це ж вже розбирання! До-речі, діагности авіатори і космонавти дуже рідко застосовують термін «діагностування» у своїх роботах (а термін «діагностика» - взагалі пишуть на великі свята), і, якщо їх метою є визначення відповідності чи невідповідності технічного стану об’єкта діагностування та, у разі невідповідності, пошуку та/або виявлення дефектів або несправностей – вони «не лінуються» у своїх роботах писати про це повністю. Я думаю, це для того, щоб не дати втягнути себе у суперечку стосовно значення терміна «діагностика» а більш імовірно, щоб значення технічних приписів розумілося саме так, яким воно і повинно бути, бо модним терміном «діагностика» «козиряють» кому не ліньки! Чого тільки варті вирази «діагностика двигуна!» «діагностика ходової!»… - це звучить майже так, як «математика болта на зріз», «хімія водню промисловим способом» тощо.
Аналіз технічного стану проводиться в умовах експлуатації, при яких отримання інформації вкрай утруднене. Часто буває неможливо за наявною інформацією зробити однозначний висновок і доводиться застосовувати статистичні методи.	Вилучити	… Лінивому чи бідному все утруднене. Якщо більш серйозно - система діагностування повинна бути розроблена таким чином, щоб отримувати необхідну для постановки діагнозу інформацію було "не утруднено", і щоб вона була, принаймні, мінімально необхідною і достатньою.
Теоретичним фундаментом для вирішення основного завдання технічної діагностики слід вважати загальну теорію розпізнавання образів.	Вилучити тут. Доповнити і переписати це у інший пункт, присвячений теоретичним основам технічної діагностики.	І не тільки це
Технічна діагностика вивчає алгоритми розпізнавання щодо завдань діагностики, які зазвичай можуть розглядатися як завдання класифікації.	Вилучити тут. Доповнити і переписати це у інший пункт, присвячений теоретичним основам технічної діагностики.	Технічна діагностика не вивчає алгоритми постановки діагнозу – вона їх створює (майже як Бог створив черепаху) і оптимізує, а якщо серйозно – як і кожна галузь знань (наука) є інструментом для вивчення, пізнання, розпізнавання і для створення як алгоритмів постановки діагнозу, так і технологічних процесів та методик діагностування, засобів діагностування, для пристосування технічних об’єктів до діагностування (це щоб не було «дефіциту» інформації) тощо.
Алгоритми розпізнавання в технічній діагностиці частково ґрунтуються на діагностичних моделях, що встановлюють зв'язок між станами технічної системи та їх відбиттям у просторі діагностичних сигналів. Важливою частиною проблеми розпізнавання є правила прийняття рішень (вирішувальні правила).	Вилучити тут. Доповнити і переписати це у інший пункт, присвячений теоретичним основам технічної діагностики.	Незрозуміло, чому частково. Буває по-різному: і без моделей (виходячи з досвіду), буває і частково на моделях, а буває, що виключно на моделях.
Вирішення діагностичної задачі (віднесення виробу до справного чи несправного) завжди пов'язане з ризиком помилкової тривоги. Для прийняття обґрунтованого рішення доцільно залучати методи теорії статистичних рішень. Рішення задач технічної діагностики завжди пов'язане з прогнозуванням надійності на найближчий період експлуатації (до наступного технічного огляду). Тут рішення повинні ґрунтуватися на моделях відмов, що вивчаються в теорії надійності.	Вирішення діагностичної задачі (оцінка стану виробу як «справного» чи «несправного» або як «задовільний» чи «незадовільний», або «такий, що відповідає» чи «не відповідає до вимог безпеки», або «роботоздатний» чи «нероботоздатний» тощо) завжди пов'язане з невизначеністю результату діагностування. Для прийняття обґрунтованого рішення доцільно залучати методи метрології а також теорії надійності, теорії імовірності, методів математичної статистики тощо. Рішення задач технічного діагностування також може застосовуватися для прогнозування зміни технічного стану, пов'язаного з прогнозуванням на майбутній період експлуатації (див. технічна прогностика; технічне прогнозування) чи на певний період експлуатації у минулому (див. технічна генетика; технічний генезис) . Для деяких технічних об’єктів завдання прогнозування вирішуються не безпосередньо, а опосередковано – нормуванням періодичності виконання регламентних робіт з технічного обслуговування, (включаючи і контрольно-діагностичні роботи). Тут рішення можуть ґрунтуватися на моделях відмов, що вивчаються в теорії надійності, на моделях виникнення і розвитку дефектів та/або несправностей, на логічниї моделях функціонування технічних об’єктів, на методах математичної статистики, теорії імовірності, на методах апроксимації, екстраполяції, інтерполяції тощо.	Цікаво, що таке «ризик помилкової тривоги», і де про це можна прочитати.
Методи технічної діагностики	Замінити на: Методи технічного діагностування і перенести у іншу статтю – «технічне діагностування », тим більше, що у існуючій статті далі йдеться не про діагностику, а про «діагностування»	«Методи технічної діагностики» звучить так же, як і «методи фізики», «методи біології», «методи географії» тощо
Діагностування здійснюється або людиною безпосередньо (наприклад, зовнішнім оглядом, «на слух», оцінкою ступеня нагріву через дотик рукою та ін.), або за допомогою апаратури. Об'єкт і засоби його діагностування в сукупності утворюють систему діагностування. Взаємодіючи між собою, об'єкт і засоби реалізують деякий алгоритм діагностування. Результатом цієї взаємодії є висновок про технічний стан об'єкта — технічний діагноз.	Відредагувати, та перенести у статтю «технічне діагностування», доповнивши цю інформацію хоча б основними інструментальними методами діагностування	Тут перелічені не всі методи діагностування
Залежно від технічних засобів і діагностичних параметрів, які використовують при проведенні діагностування, можна навести наступний перелік: • вібраційні методи діагностування; • акустичні методи діагностування; • теплові методи; • специфічні методи для кожної з галузей техніки (наприклад, за вмістом заліза в машинній оливі можна судити про ступінь зносу деталей механізму, за тиском оливи в автомобільному двигуні можна оцінити ступінь зносу вкладишів колінчастого вала і т.д.)	Відредагувати, та перенести у статтю «технічне діагностування», доповнивши цю інформацію хоча б основними інструментальними методами діагностування і не тільки інструментальними.	-
[ред.] Див. також • Технічне діагностування • Неруйнівний контроль •	Доповнити	-