Обговорення:Шипувате (селище)

Стаття Шипувате (селище) є частиною Вікіпроєкту «Адміністративні одиниці країн світу», який покликаний покращувати всі сторінки, що присвячені географічній тематиці. Якщо ви бажаєте покращити вміст Вікіпедії з цієї теми, будь ласка, приєднайтеся до проєкту. Щиро запрошуємо всіх зацікавлених осіб.

Поселення Шипувате зга¬дується в історичних джере¬лах на початку XIII сторіччя. «Слобода Шипувате заселена близько 1700 року і її назва по-ходить від шипшини, яка рос¬ла тут у великій кількості». Зас¬новане село було на землях Ізюмського полку, які, за велі¬нням царя Петра І, належали поміщикам Донець-Захаржевським. Вже у 1732 році в Шипуватому при церкві святої великомучениці Варвари була відкрита школа для дітей. Дев'ятнадцяте століття для села пройшло під знаком по¬силення експлуатації селян, спалахом епідемій, тяжким життям для його мешканців. На початок XX століття при¬падає будівництво залізниці, розвиток культури, освіти, про¬ведення благоустрою села. У 1916 році збудована школа, і яка діє і по сьогоднішній день. В передреволюційний період у селі проходять селянські повстання, виступи, руйнуються панські економії, і після Жовтневої революції у селі створена рада селянських депутатів і встановлена ра¬дянська влада. Проходять збройні сутички ревкомівців з австро-німецькими окупанта¬ми, денікінцями. В 1923 році створений Шипу-ватський район, який увійшов до Куп'янського повіту. Розпоча¬то насильницьке створення ко¬лективних господарств, у селян примусово відбирали землю, знаряддя, худобу. В 30-х роках у Шипуватому створено чотири сільськогосподарських артілі, відкриті лікарня, машинно-трак¬торна станція, збудована елек¬тростанція, яка давала струм для виробництва та помешкань селян. В роки голодомору у селі померли багато його меш¬канців. Велика Вітчизняна війна по¬рушила мирну працю шипуватців. 349 з них пішли на фронт, щоб захищати свою Вітчизну, свій дім. Тяжко проходила оку¬пація села гітлерівцями. У відповідь на звірства німців в селі створена партизанська гру¬па, куди ввійшли С.Курдупов, І.Муковоз, І.Росляк, П.Безхутрий. Партизани чинили збройний опір, підривали фашистські ешелони, знищували живу силу і техніку гітлерівців. 5 лютого 1943 року воїни 9-ї Червонопрапорної піхотної дивізії звільнили Шипувате від фашистського гноблення. 150 шипуватців в роки війни відзначені бойовими нагорода¬ми, 156 воїнів загинули смертю героїв. За особливий героїзм звання Героя Радянського Со¬юзу удостоєний прославлений пілот І.М.Заболотний. Навіки вкарбується в пам'яті шипу¬ватців ім'я тоді ще учениці 6-го класу Раї Балагової, яка 25 бе¬резня 1942 року врятувала від неминучої загибелі гвардійсь¬кий ешелон, за що після війни була нагороджена медаллю „За бойові заслуги". В післявоєнні роки розпоча¬лася відбудова зруйнованого господарства, будівництво лікарні, дитячого садка, клубу. Всі діти були охоплені навчан-ням, в школу прийшли працю¬вати висококваліфіковані педа¬гоги, кращі з яких - Черняк Олесь Федорович, Сіренко Олена Наумівна. На початку 50-х років було створено 2 колгоспи - „Зоря" і „Комінтерн", на повну по¬тужність запрацювала Шипуватська МТС. В 1967 році в результаті укруп¬нення господарств в Шипувато¬му створено один колгосп - ім. Комінтерну, за яким закріпле¬но 6620 гектарів земель. В цьо¬му ж році розпочато інтенсив¬не будівництво господарських приміщень, повністю були елек¬трифіковані виробничі при¬міщення і помешкання жителів села. Побудовані асфальтові дороги, багато нових житлових будинків, будинок побуту, торгівельні заклади. Реконструйова-на середня школа, стала діяти автошкола, лікарня на 35 ліжок, працюють дитячий садок, троє дитячих ясел. В селі діють чоти¬ри клуби з кіноустановками, п'ять бібліотек, в яких на¬лічується близько 25 тис. екзем-плярів книг. На початку 80-х років у Шипу¬ватому відкрито Будинок куль¬тури на 400 місць, автоматична телефонна станція, лазня. По¬будований меморіальний ком¬плекс воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Став діяти новий сучасний ди¬тячий садок, насіннєочисний завод. В 1967 році в результаті укруп¬нення господарств в Шипувато¬му створено один колгосп - ім. Комінтерну, за яким закріпле¬но 6620 гектарів земель. В цьо¬му ж році розпочато інтенсив¬не будівництво господарських приміщень, повністю були елек¬трифіковані виробничі при¬міщення і помешкання жителів села. Побудовані асфальтові дороги, багато нових житлових будинків, будинок побуту, торгі-вельні заклади. Реконструйова-на середня школа, стала діяти автошкола, лікарня на 35 ліжок, працюють дитячий садок, троє дитячих ясел. В селі діють чоти¬ри клуби з кіноустановками, п'ять бібліотек, в яких на¬лічується близько 25 тис. екзем-плярів книг. На початку 80-х років у Шипу¬ватому відкрито Будинок куль¬тури на 400 місць, автоматична телефонна станція, лазня. По¬будований меморіальний ком¬плекс воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Став діяти новий сучасний ди¬тячий садок, насіннєочисний завод. Завдяки наполегливій праці депутатів сільської ради, вико¬навчого комітету ради, госпо¬дарських керівників і гро¬мадськості Шипуватська сільська рада у 2005 році у обласному конкурсі „Краща сільська, селищна, міська рада" у номінації серед май¬же 400 сільських рад області зайняла перше місце і була премійована автомобілем „Таврія".

Географічне положення села дуже вигідне. Через нього проходить шлях Куп’янськ – Росія, при чому як автомобільний, так і залізничний. Відстань до райцентру – 35 км. Населення – близько 2000 чоловік.